
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2018 року м. Кропивницький справа № 811/1391/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат-школа мистецтв) (позивач) до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Кіровоградській області (відповідач) про скасування припису та постанови, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою та просить:
- визнати протиправним та скасувати Припис № 36/2018ю-Ол від 02.04.2018 року про усунення порушень;
- визнати протиправною та скасувати Постанову № 1011-3/3/674 від 20.04.2018 року про накладення штрафу в сумі 35 240,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", що свідчить про незаконність проведення позапланової перевірки. Також зазначено, що замовника не було повідомлено про зміну особи, відповідальної за технічний нагляд, а тому, замовник не міг повідомити орган державного архітектурно-будівельного контролю про такі зміни.
Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив, відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки відповідач під час перевірки та при винесені оскаржуваних припису та постанови діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України. В задоволенні позову просив відмовити (а.с.41-42).
Відповідно до ухвали від 24.07.2018 року закрито підготовче провадження, а подальший розгляд справи по суті здійснено у порядку письмового провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, судом встановлені наступні обставини.
На адресу Управління 14.03.2018 року надійшов лист Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області №61/КЗЕ/1583/нт від 14.03.2018 року щодо порушення вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт по вул. Діброви, 25 у м. Олександрії (а.с.43).
На підставі наказу №10 П від 19.03.2018 року та направлення №81 від 19.03.2018 року для проведення планового (позапланового) заходу Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області було проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва "Ремонтно-реставраційні роботи вестибюля та учбового корпусу №2 Кіровоградського обласного НВК гімназія-інтернат-школа мистецтв за адресою: вул. Діброва, 25, м. Олександрія, Кіровоградська області", щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті (а.с.44).
За результатами перевірки Управлінням державного архітектурно-будівельної інспекції у кіровоградській області складено акт №71/2018ю-Ол, яким встановлено порушення ч.7 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме неповідомлення замовником про зміну відповідального за проведення технічного нагляду (а.с.45-48).
На підставі акту перевірки було винесено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.04.2018 року №2/2018ю-Ол та припис від 02.04.2018 року №36/2018ю-Ол (а.с.49, 52).
Постановою Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/3/674 від 20.04.2018 року було накладено на навчально-виховного комплекс (гімназія-інтернат-школа мистецтв) штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 35240,00 грн. (а.с.54).
Позивач вважає вищезазначені постанову та припис необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 №2780-ХІІ (зі змінами та доповненнями, на час виникнення спірних правовідносин) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством (далі - Закон №2780-ХІІ).
Згідно зі статтею 8 Закону №2780-ХІІ державне регулювання, зокрема, полягає у контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.
Статтею 15 Закону №2780-ХІІ передбачено, що компетенція центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю визначається відповідно до закону.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №3038-VI).
Частиною 1 статті 6 Закону №3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Зміст управління у сфері містобудівної діяльності, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду включає, зокрема, контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації (пункт 6 частини 1 статті 7 Закону №3038-VI).
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (далі Положення №294), державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (пункт 3 Положення №294).
Пунктом 7 Положення №294 встановлено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.
За визначенням поняття, наведеним у частині 1 статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону, зокрема, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ч. 2 ст. 41 Закону №3038-VI).
Відповідно до пунктів 1-3 частини третьої статті 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
На виконання статті 41 Закону №3038-VI Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23 травня 2011 року №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №553).
Пунктом 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою, відповідно до пункту 7 Порядку №553, вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
У цьому ж пункті наведено вичерпний перелік підстав призначення та проведення позапланових перевірок, однією з яких є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки був лист Управління Служби безпеки України, який надійшов до Управління державної архітектурно - будівельної інспекції в Кіровоградській області 14.03.2018 року за вхідним номером 1011-1.30/1/1.15/569 (а.с.43).
Таким чином, відповідач мав правові підстави для проведення позапланової перевірки
Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закон України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV від 20.05.1999 (надалі Закон № 687-XIV).
Архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері (абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 687-XIV).
За визначенням абз.абз. 3, 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 687-XIV, об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.
Суб'єкти архітектурної діяльності - архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об'єктів, науково-дослідній і викладацькій роботі, замовники проектів та будівництва об'єктів архітектури, підрядники на виконання проектних і будівельних робіт, виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, власники і користувачі об'єктів архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування.
Частиною першою статті 3 Закону № 687-XIV визначено, що законодавство про архітектурну діяльність складається з Конституції України, законів України «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Статтею 10 Закону № 687-XIV встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
Частиною першою статті 13 Закону № 687-XIV визначено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать:
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури;
орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури;
структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури;
виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
Як вже зазначалося вище, позивача притягнуто до відповідальності в зв'язку з тим, що замовником будівництва не повідомлено орган державного архітектурно-будівельного контролю про зміну відповідальної особи за здійснення технічного нагляду, що є порушенням ч. 7 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ст.11 Закону № 687-XIV, під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.
Під час розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та Управлінням капітального будівництва Кіровоградської області обласної державної адміністрації був укладений договір про надання послуг з технічного нагляду №90 від 11.11.2016 року відповідно до умов якого, Управлінням капітального будівництва Кіровоградської області обласної державної адміністрації взяло на себе зобов'язання по виконанню функції технічного нагляду та призначити особу, відповідальну за технічний нагляд, здійснювати технічний нагляд по об'єкту "Ремонтно-реставраційні роботи вестибюля та учбового корпусу №2 Кіровоградського обласного НВК (гімназія-інтернат-школа мистецтв) за адресою: вул. Діброва, 25, м. Олександрія, Кіровоградська області"
Відповідно до дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції на виконання будівельних робіт, відповідальною особою за технічний нагляд призначено ОСОБА_1, сертифікат АТ №001242 (а.с.15).
Відповідно до наказу Управління капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації від 26 жовтня 2016 року №99-ОД про закріплення об'єкта будівництва, відповідно до п.п.22 п.3 Положення про управління капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 08 липня 2016 року №285-р, об'єкт - "Ремонтно-реставраційні роботи вестибюля та учбового корпусу №2 Кіровоградського обласного НВК (гімназія-інтернат-школа мистецтв) в м. Олександрії, вул. Діброва, 25" закріплено за старшим інспектором технічно-виробничого відділу управління капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 (а.с.16-17).
Суд зазначає, що частиною 7 статті 37 Закону №3038-VI встановлено, що у разі якщо право на будівництво об'єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), а також у разі коригування проектної документації замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється.
У разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю про такі зміни з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни, протягом трьох днів з дня їх настання.
Доказів того, що Управління капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації ознайомило позивача з наказом від 26.10.2016 року №99-ОД щодо закріплення за ОСОБА_2 об'єкта будівництва суду не надано.
Отже, позивач не міг знати про те, що відповідальною особою за технічним наглядом призначено ОСОБА_2 та в свою чергу не міг повідомити про це орган державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників.
Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 9, 19, 72, 73, 75, 77, 90, 205, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат-школа мистецтв) до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Кіровоградській області про скасування припису та постанови -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Кіровоградській області №36/2018ю- Ол від 02.04.2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/3/674 від 20.04.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Присудити на користь Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат-школа мистецтв) (код ЄДРПОУ - 13763076, вул. Дворцова, 7, м. Кропивницький, 25006) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133).
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько
Судове рішення № 75798625, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 09.08.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 811/1391/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: