Рішення № 75798212, 10.08.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 серпня 2018 року Справа № 808/1858/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд.147, код ЄДРПОУ 20508338)

до: Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Росія" (71162, Запорізька область, Бердянський район, с.Петрівка, вул.Набережна, буд.14-А; код ЄДРПОУ 25223209 )

про: стягнення 57969,31 грн.,

ВСТАНОВИВ:

21.05.2018 Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Росія" (далі - відповідач, ПСП "Агрофірма "Росія") про стягнення з відповідача суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2017 році у розмірі 57969,31 грн.

Ухвалою суду від 22.05.2018 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 5-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Згідно наказу №35 від 01.06.2018 суддя перебував у відрядженні з 06.06.2018 по 08.06.2018.

Ухвалою суду від 11.06.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження 22.06.2018 з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було відкладено на 02.08.2018. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.08.2018.

Позивач у судове засідання не з'явився, направив суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Згідно з вимогами позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2017 році у розмірі 57969,31грн. Позовні вимоги обґрунтовані Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ), Господарським кодексом України. Зазначено, що відповідачем самостійно визначено кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати у нього, проте станом на кінець звітного періоду відповідач не виконує нормативи щодо працевлаштування інвалідів, внаслідок чого до нього застосовано адміністративно - господарські санкції та нараховано пеню в розмірі 57969,31грн. З наведених підстав просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, направив суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 22.06.2018. В обґрунтування заперечень вказано, що ПСП "Агрофірма "Росія" протягом 2017 року подавалась звітність за формою №3-ПН до відповідних центрів зайнятості на виконання вимоги ст.18 Закону України №875-ХІІ щодо надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів. Однак, протягом 2017 року центром зайнятості інваліди для працевлаштування до ПСП "Агрофірма "Росія" не направлялися. Посилаючись на норми ст. 18 Закону України №875-ХІІ, зазначає про відсутність обов'язку у відповідача здійснювати пошук інвалідів для працевлаштування. Враховуючи відсутність вини з його боку щодо невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, застосування суб'єктом владних повноважень адміністративно господарських санкцій та пені вважає незаконним. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її обставини та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює та визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантії їх рівності з усіма іншими громадянами для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України № 875-ХІІ (зі змінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Судом встановлено, що ПСП "Агрофірма "Росія" відноситься до суб'єктів, яким, відповідно до ст. 19 Закону України № 875-ХІІ, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до приписів ст. 19 Закону України № 875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідачем до Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 26.02.2018 було подано Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за Формою № 10-ПІ за 2017 рік (а.с.6).

Із поданого позивачем звіту форми № 10-ПІ вбачається наступне:

- середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 197 осіб;

- середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить - 7;

- кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 8;

- фонд оплати праці штатних працівників становить 11211,4 грн.;

- середньорічна заробітна плата штатного працівника 5691 грн.

Позивач зазначає, що за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів, встановленого Законом України №875-ХІІ (відповідач повинен був працевлаштувати 8 інвалідів, однак працевлаштував 7), ПСП "Агрофірма "Росія" має сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 56910,66 грн. Також, за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції Запорізьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів нарахована відповідачу пеня в сумі 1058,65 грн.

Статтею 18 Закону України № 875-ХІІ встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно положень ч. 3 ст. 18-1 Закону України № 875-ХІІ, Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

З аналізу положень вказаного Закону вбачається, що на суб'єктів господарювання покладено обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів і надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

У зв'язку із набуттям чинності Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 № 5067-VI, Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520 (який набрав чинності з 12.07.2013) затверджено Форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Зазначена Форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії (й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Тобто, на підприємство покладається обов'язок створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць (вакансій) органи працевлаштування інваліда. Обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Матеріалами справи встановлено, що протягом 2017 року відповідач регулярно інформував державну службу зайнятості про наявні вільні робочі місця й вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів, що підтверджується щомісячними звітами про наявність вакансій форми № 3-ПН, які подавались в період із січня по грудень 2017 року. Зі звітів форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", поданих ПСП "Агрофірма "Росія" до Бердянського міського центру зайнятості, вбачається, що відповідач проінформував центр зайнятості про наявність вакансій виключно для працевлаштування інвалідів (а.с.38-73).

Протягом 2017 року державною службою зайнятості до відповідача не направлено жодної особи для працевлаштування.

Слід також зазначити, що позивачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що відповідачем умисно було відмовлено у працевлаштуванні працівника відповідної категорії.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч. 2 ст. 20 Закону України № 875-ХІІ).

Однак, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та іншими законами України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.218ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Склад господарського правопорушення включає:

1) протиправну поведінку суб'єкта господарювання;

2) наявність шкідливих наслідків (збитків);

3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою правопорушника і шкодою;

4) вину правопорушника.

Суб'єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №806/1368/17 за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Декор Кераміка" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

У зв'язку з тим, що відповідач ужив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись, відмови останніх у зв'язку із низькою заробітною платнею тощо.

Враховуючи обставини справи, що підтверджується долученими до справи доказами, суд приходить до висновку, що в діях відповідача відсутній склад господарського правопорушення, а тому підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій також не має.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено обґрунтованості та відповідності законодавству своїх висновків та доводів щодо порушення відповідачем Закону України 875-ХІІ, а відтак відсутні законні підстави для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2017 році в розмірі 57969,31грн.

Згідно вимог ст.139 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Росія" про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2017 році у розмірі 57969,31 грн., - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 10.08.2018.

Суддя І.В.Садовий