Ухвала суду № 75797938, 10.08.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення частини позовних вимог без розгляду

10 серпня 2018 рокум. Ужгород№ 305/963/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Робітнича, буд. 18) про стягнення заборгованості по не донарахованій пенсії, індексації та моральної і матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2017 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області із адміністративним позовом до Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - відповідач), яким просить: 1) винести рішення про термінове повернення позивачу заборгованості по пенсіях за 2012 рік і 6 місяців 2017 року в сумі 163499,00 грн. нарахувати правдиву індексацію пенсій, цю суму також повернути Управлінням Пенсійного фонду у Рахівському районі; 2) за несвоєчасність виплати всієї пенсії, провести нарахування відповідного проценту за рахунок пенсійного фонду; 3) оплатити пенсійним фондом вартість нанесеної позивачеві матеріальної і моральної шкоди (100000,00 грн. і 50000,00 грн.); 4) нарахувати і виплатити не донараховані суми пенсій за 2008-2011 роки застосовуючи показник середньомісячної зарплати по Україні за ці роки (а.с.1-3).

27 грудня 2017 року ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області дану справу передано на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду (а.с.55, 56).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду (головуючий суддя - Іванчулинець Д.В.) від 23.01.2018 року було прийнято дану адміністративну справу до провадження.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У відповідності до ч. 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Отже, чинне законодавство України встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно - правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Спори у справах, пов'язаних з пенсійними виплатами, мають розглядатися у межах звернення до адміністративного суду, тобто в межах шестимісячного строку. Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббіса та інш. проти Великобританії, рішення від 22.10.1996 р., Девеер проти Бельгії, рішення від 27.02.1980 р.).

З позовних вимог вбачається, що позивач просить суд зобов'язати Тячівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області винести рішення про термінове повернення заборгованості по пенсіях за 2012 рік, нарахувати і виплатити недонараховані суми пенсій за 2008-2011 роки, застосовуючи показник середньомісячної зарплати по Україні за ці роки. Із відповідною заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_1 звернувся до Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області 07.02.2012 року (а.с. 24), однак, з позовом до суду тільки - 21.06.2017 року. Отже, перебіг шестимісячного строку розпочався з 21.12.2016 року. Суд зазначає, що пенсію ОСОБА_1 отримує з 1999 року і продовжував працювати до 2012 року, коли йому зробили остаточний перерахунок, застосувавши середньомісячну зарплату по Україні за 2007 рік, а тому був обізнаний про її розмір та мав можливість звернутися з позовом до суду.

Відповідно до чч. 3, 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять. Підстави для визнання причин пропуску звернення до суду поважними, відсутні.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, враховуючи шестимісячний строк звернення до суду, позовні вимоги в частині термінового повернення заборгованості по пенсіях за 2012 рік та нарахування і виплату недонарахованої суми пенсій за 2008-2011 роки, застосовуючи показник середньомісячної зарплати по Україні за ці роки - необхідно залишити без розгляду через пропущення строку звернення до суду.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 122, 123, п. 8 ч. 1 ст. 240, ст. 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Робітнича, буд. 18) про стягнення заборгованості по не донарахованій пенсії, індексації та моральної і матеріальної шкоди - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII).

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

СуддяД.В. Іванчулинець