Рішення № 75797890, 30.07.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2018 року м. Ужгород№ 807/2306/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1

та осіб, що беруть участь у справі:

позивача - ОСОБА_2

представник відповідача 1 - не з'явився;

представник відповідача 2 - не з'явився;

представника відповідача 3 - ОСОБА_3

представника відповідача 4 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Худлівської сільської ради, Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області, Ужгородської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Худлівської сільської ради, Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області, Ужгородської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області згідно якої просив суд: визнати протиправною бездіяльність Ужгородської районної державної адміністрації щодо залишення без розгляду по суті його звернень від 22.06.2016 року, 14.09.2016 року, 20.09.2016 року, неприйняття рішення про виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та ненадання витребовуваних документів, зазначених у цих зверненнях; зобов'язати Ужгородську районну державну адміністрацію розглянути по суті звернення позивача від 22.06.2016 року, 14.09.2016 року, 20.09.2016 року, прийняти рішення щодо виділення ОСОБА_2 в натурі (на місцевості) належної позивачеві земельної частки (паю) двома земельними ділянками з різним складом сільськогосподарських угідь в урочищах "Лази" - ріллю та "Горб" - пасовище, загальною площею 2,27 га в умовних кадастрових гектарах, та видати йому наступні документи: розпорядження про дозвіл на розробку проекту відводу земельних ділянок в урочищах "Лази" та "Горб", місце розташування земельних ділянок їх площі та межі погодити з позивачем, та видати йому уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) в урочищах "Лази" та "Горб".

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що у жовтні 2003 року його матері ОСОБА_5 було видано неправдивий офіційний документ (державний акт приватної власності на землю ІІ-ЗК №019957), який підписали Худлівський сільський голова ОСОБА_6 та начальник відділу земельних ресурсів в Ужгородському районі ОСОБА_7 Позивач в позовній заяві стверджує, що в державний акт на землю ІІ-ЗК №019957, виданий його матері ОСОБА_5 були внесені завідомо неправдиві відомості. Зокрема, позивач в позовній заяві зазначає, що з метою реалізації права на земельну частку (пай), виділення її в натурі (на місцевості) позивач, листом від 20.09.2016 року підтвердив наявність такого права і пред'явив свідоцтво на право на спадщину, яким підтверджується факт успадкування земельної частки (паю) та до свідоцтва додав сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий на ім'я ОСОБА_5 (його матері) ІІ-ЗК № 019957. Як вказує позивач в позовній заяві, у листах від 22.06.2016 року, 14.09.2016 року, 20.09.2016 року він просив відповідача 3 наступне: 1) розглянути заяву щодо виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) двома земельними ділянками з різним складом сільськогосподарських угідь загальною площею 2,27 га в умовних кадастрових гектарах; 2) прийняти рішення щодо виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) двома земельними ділянками з різним складом сільськогосподарських угідь загальною площею 2,27 га в урочищах "Лази" та "Траса"; 3) враховуючи інформацію заступника начальника управління Держкомзему в Ужгородському районі Закарпатської області щодо наявності проекту організації території земельних часток (паїв) (лист №07-35/Б-593 від 16.01.2013 року, видати або надіслати поштою копії всіх документів стосовно організації території земельних часток (паїв) в урочищах "Горб" та "Лази"; 4) надіслати йому: копію розпорядження щодо виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) в урочищах "Лази" та "Горб", уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) в урочищах "Лази" та "Горб" та ін. документи.

Згідно ухвал Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 року судом було задоволено клопотання позивача щодо відмови від частини позовних вимог щодо визнання протиправною діяльності Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області (правонаступник Ужгородського районного відділу земельних ресурсів Закарпатської області) щодо службового підроблення офіційного документу (складання державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗК№019957, внесення в нього завідомо неправдивих відомостей та видачі такого на ім'я ОСОБА_5) та згідно ухвали від 30.07.2018 року судом було закрито провадження у справі щодо визнання протиправною діяльності Худлівської сільської ради в Ужгородському районі Закарпатської області щодо службового підроблення офіційного документу (складання державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗК№019957, внесення в нього завідомо неправдивих відомостей та видачі такого на ім'я ОСОБА_5) у зв’язку із неналежністю розгляду даної позовної вимоги в порядку адміністративного судочинства, а в решті позовних вимог продовжено судовий розгляд.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд такі задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник Худлівської сільської ради в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи.

Представник Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи.

Представник Ужгородської районної державної адміністрації в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову заперечила з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову, при цьому пояснивши, що відповідач діяв в межах та спосіб встановлений чинним законодавством, так як відповідно до ст.20 Закону України „Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Вказані вище строки відповідачем дотримано, а відповіді надано в повному обсязі та в строк встановлений чинним законодавством, а тому в даному випадку немає правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову також заперечила посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву, при цьому пояснивши, що всі звернення позивача до РДА та органів Держгеокадастру базувалися на відсутності винесення в натурі (на місцевості) деяких земельних ділянок із загальної площі земельної частки (паю), яку отримала його мати - ОСОБА_5, як член КСП "Гроно" (Худлівська сільська рада). Причиною є оформлення державного акту старого зразку без наявності на той момент геодезичної зйомки території. У зв'язку із значною кількістю заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) Худлівська сільська рада звернулась до Ужгородської районної державної адміністрації з клопотанням щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою по організації території земельних часток (паїв). Розпорядженням Ужгородської РДА від 13.12.2016 № 537 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паї) Худлівській сільській раді надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Наразі ТОВ "Центр проектів" розроблено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) КСП "Гроно" на території Худдівської сільської ради, згідно з яким можливе встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а відтак позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, рішенням 16 сесії 3 скликання Худлівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 03.02.2001 "Про погодження передачі в натурі земельних часток (паїв)" вирішено погодити передачу в натурі земельної частки (паю) площею 2,27 га в умовних кадастрових гектарах громадянам, в тому числі ОСОБА_5 - матері позивача. У жовтні 2003 року їй було видано державний акт на право приватної власності на землю ІІ-ЗК № 019957, який підписали Худлівський сільський голова ОСОБА_6 та начальник відділу земельних ресурсів в Ужгородському районі ОСОБА_7 Так, у вищезазначеному державному акті зазначено, що ОСОБА_5 передається 5 земельних ділянок площею загальною 2,27 га в межах згідно з планом (ділянка № 1 - 0,65 га в урочищі "Лази"; ділянка № 2 - 0,2 га в урочищі "Траса"; ділянка № З - 0,08 га в урочищі "Дубове"; ділянка № 4 - 0,2 га в урочищі "Холмці"; ділянка № 5 - 1,14 га урочище не зазначено. Насправді, матері позивача - ОСОБА_5 було виділено 2 земельні ділянки в урочищі "Лази" - 0,65 га та в урочищі "Траса" - 0,2 га, ділянки, зазначені в державному акті на землю під № 3 - 0,08 га, № 4 - 0,2 га, № 5 - 1,14 га не були виділені. Пізніше, як зазначає позивач, Худлівська сільська рада відібрала землі в урочищі "Лази"- 0,65 га та в урочищі "Траса" - 0,2 га, наділені його матері - ОСОБА_5 Позивач та його мати - ОСОБА_5 неодноразово звертались з проханням виділити вищезгадані земельні ділянки в натурі (на місцевості) до відповідних органів державної влади, місцевого самоврядування, зокрема до: Ужгородської районної державної адміністрації, Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області, однак, на думку позивача даними органами їхні звернення проігноровано та заявникам надано формальні відписки. Окрім цього, гр. ОСОБА_2 з метою реалізації права на земельну частку (пай), виділення її в натурі листом від 20.09.2016 підтвердив наявність такого права і пред'явив свідоцтво про право на спадщину, яким підтверджується факт успадкування земельної частки (паю), а також сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий на ім'я ОСОБА_5Ю.(а.с 13,18-19) Таким чином, відповідачі (Худлівська сільська рада та Ужгородський районний відділ земельних ресурсів) внесли до державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗК № 019957 неправдиві відомості та видали підроблений документ його матері, як вважає позивач. Ужгородська РДА відмовилася належним чином розглянути письмові звернення позивача, не надала йому відповіді на порушені ним питання та не видала витребувані ним документи. Окрім того, відповідачі протиправними діями порушили майнові права позивача та його матері, унеможливили використання ними належної їм земельної частки (паю) за призначенням.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору судом дії відповідача 3 щодо належного розгляду заяв позивача перевірялись на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.20 Закону України „Про звернення громадян" зернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Позивач звертався до райдержадміністрації 21.06.2016 року (а.с 17), відповідь була надана 06.07.2016 року (а.с. 36); 12.09.2016 року (а.с. 15), відповідь надана 28.09.2016 року (а.с. 35), що свідчить про те, що райдержадміністрацією не порушені строки розгляду звернень відповідно до вищезазначеного закону, а відтак і відсутні правові підстави для визнання бездіяльності Ужгородської рда протиправною щодо не надання відповіді позивачку на його звернення.

Стосовно порушення, на думку Позивача, Закону України „Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (далі - Закону), суд зазначає, що відповідно до поданого Позивачем сертифікату на право на земельну частку (пай) ЗК №018996 право на земельну частку (пай) має ОСОБА_5. Позивач не вніс зміни до сертифікату у зв'язку з передачею права на земельну частку (пай) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Відповідно до статті 2 Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Головним управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області було розглянуто лист стосовно аналогічного звернення про виділення земельної частки (паю) на території Худлівської сільської ради за межами населеного пункту без розробленого проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) (а.с. 21-22).

Відповідно до статті 8 Закону документація із землеустрою щодо виділення земельних часток(паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає: проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Оскільки, вищеперлічених документів як у позивача, так і у його матері для виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на день звернення не було, а відтак відповідач правомірно відмовив у наданні такого дозволу.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд зазначає, що у задоволенні позовної вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності щодо залишення без розгляду по суті звернень від 22.06.2016 року, 14.09.2016 року, 20.09.2016 року, неприйняття рішення про виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та ненадання витребовуваних документів, зазначених у цих зверненнях слід відмовити повністю.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання розглянути по суті звернення від 22.06.2016 року, 14.09.2016 року, 20.09.2016 року, прийняти рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) належної позивачеві земельної частки (паю) двома земельними ділянками з різним складом сільськогосподарських угідь в урочищах "Лази" - ріллю та "Горб" - пасовище, загальною площею 2,27 га в умовних кадастрових гектарах, та видати наступні документи: розпорядження про дозвіл на розробку проекту відводу земельних ділянок в урочищах "Лази" та "Горб", місце розташування земельних ділянок їх площі та межі погодити з позивачем, уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) в урочищах "Лази" та "Горб", суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до п. «а» ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ст. 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05.06.2003 року № 899-IV (далі – Закон України № 899), сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку; приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації – за межами населених пунктів.

Згідно з Указом Президента "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" від 03.12.1999, - земельним паєм вважається частка у земельному масиві колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського товариства, яка посвідчує право на отримання у приватну власність земельної ділянки кожного члена цього підприємства, кооперативу, товариства.

За приписами статті і вказаного 1 Закону, право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Як встановлено статтею 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації, яка необхідна для складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації, яка необхідна для складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності земельну ділянку; приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на Місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) (стаття 9 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Розробка і затвердження проекту регламентується статтею 7 Закону. Так, розроблення документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) (включає (1) проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та (2) технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку);

- погодження та державна землевпорядна експертиза документації із землеустрою (загальні засади проведення експертизи визначаються Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації", особливості експертизи передбачені статтею 8 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв;

- розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) (ста^гтя 9 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)";

- затвердження протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) відповідною радою чи районною державною адміністрацією ( стаття 9 Закону);

- прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) ( стаття 9 Закону);

- видача та реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку власникам

земельних часток (паїв), реєстрація права власності на земельну ділянку.

Отже, власником земельної ділянки, власник сертифікату на земельну частку (пай) стає лише після прийняття відповідною сільською, селищною, міською радою або районною державною адміністрацією рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Власники ж земельної частки (паю) мають право на виділення їх у натурі (на місцевості) та набуття прав власності на виділені в натурі (на місцевості) земельні ділянки відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Як встановлено судом в ході судового розгляду даної адміністративної справи та вбачається із матеріалів такої, громадянка ОСОБА_5 згідно інформації Відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, лист від 06.04.2018 № 386/402-18-0.28 (Т.2, а.с. 13), був виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-ЗК № 019957 взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 018996 (повна заміна сертифікату) , що в свою чергу підтверджується копією витягу з Книги № 1 реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП "Гроно" на території Худлівської сільської ради (Т.2 а.с. 15-18). Однак, даний акт не передано Худлівською сільською радою до Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області відповідно до постанови Кабінету ОСОБА_8 України від 05.08.2009 № 844.

У Державному фонді документації, наявної у Відділі не значиться землевпорядна документація, на підставі якої ОСОБА_5 видавався державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-ЗК № 019957, архівний екземпляр зазначеного державного акту на право приватної власності на землю також відсутній, що не заперечувалось представником відповідача 4 в судовому засіданні.

Практично всі звернення позивача до РДА та органів Держгеокадастру базувалися на відсутності винесення в натурі (на місцевості) деяких земельних ділянок із загальної площі земельної частки (паю), яку отримала його мати - ОСОБА_5, як член КСП "Гроно" (Худлівська сільська рада). Причиною є оформлення державного акту старого зразку без наявності на той момент геодезичної зйомки території.

У зв'язку із значною кількістю заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) Худлівська сільська рада звернулась до Ужгородської районної державної адміністрації з клопотанням щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою по організації території земельних часток (паїв).

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Ужгородської районної державної адміністрації розглянути по суті звернення позивача від 22 червня 2016 року, 14 вересня 2016 року, 20 вересня 2016 року та прийняти рішення щодо виділення йому в натурі (на місцевості) належної йому земельної частки (паю) двома земельними ділянками з різним складом сільськогосподарських угідь в урочищах "Лази" - ріллю та "Горб" - пасовище, загальною площею 2,27 га в умовних кадастрових гектарах, та видати наступні документи: розпорядження про дозвіл на розробку проекту відводу земельних ділянок в урочищах "Лази" та "Горб", місце розташування земельних ділянок їх площі та межі погодити з ним; уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) в урочищах "Лази" та "Горб", то суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося вище, приписами статті 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних ділянок (паїв), тощо.

Отже, прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) є виключно дискреційними повноваженнями Ужгородської районної державної адміністрації.

Відповідно до Рекомендацій № R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом ОСОБА_8 Європи 11.03.1980 р. термін "дискреційне повноваження" означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Отже, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тобто, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин

Разом з тим, завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого розгляду адміністративних справ.

Отже, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) встановлений Законом України: від 05.06.2003 № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Указом Президента "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" від 03.12.1999, постановою Кабінету ОСОБА_8 України від 04.02.2004 № 122 "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток і паїв)" тощо. З огляду на зазначене, оскільки прийняття рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) за своєю правовою природою відносяться до виключної компетенції Ужгородської районної державної адміністрації, то зобов'язуючи відповідача вчинити дії, зазначені в позовних вимогах, суд фактично перебере на себе функції місцевої державної адміністрації у даній сфері.

Розпорядженням Ужгородської РДА від 13.12.2016 № 537 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв)" Худлівській сільській раді надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), і позивач в даному випадку наділений відповідним правом щодо звернення до відповідного органу щодо виділення йому земельної ділянки в натурі, а тому в цій частині позовних вимог також слід відмовити.

Щодо позовної вимоги позивача про видачу позивачеві уточненого списку осіб, які мають право на земельну часту (пай) в урочищах «Лази» та «Горб», то суд зазначає, що в даному випадку буде порушено вимоги Закону України «Про захист персональних даних», оскільки відповідно до вимог цього закону чітко передбачено, що при розробці документів уповноважені органи мають отримати від заявників згоду на обробку даних про фізичну особу відповідно до Закону України “Про захист персональних даних ”, а відтак оскільки ці особи не були сторонами по справі та до них не заявлялись позовні вимоги, суд приходить до переконливого висновку, що в цій частині позовних вимог також слід відмовити повністю.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі, заперечуючи проти позову, спростували доводи та докази позивача довели суду та підтвердили належними та допустимими доказами, що, розглядаючи звернення позивача щодо відведення земельної ділянки, діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Як встановив суд, прийняті відповідачами рішення від 22.06.2016 року, 14.09.2016 року, 20.09.2016 року, відповідають принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, позаяк прийняті обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, з дотриманням повноважень відповідачів у даній сфері спірних правовідносин та вимогам чинного законодавства, а відтак, у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити повністю.

На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Худлівської сільської ради, Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області, Ужгородської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09 серпня 2018 року.

СуддяОСОБА_9