Вирок № 75797724, 10.08.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/487/18

Провадження № 1-кп/175/42/18

Вирок

Іменем України

10 серпня 2018 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Рядській Є.С.,

за участю сторін: прокурора Потикевича Д.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12017040440002083 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, ІПН НОМЕР_1, з середньою спеціальною освітою, розлученого, працюючого по трудовому договору в готельному комплексі «Транзит», проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_1, раніше судимого 08 лютого 2018 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст.309 ч.1, 75, 76 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

встановив:

18 жовтня 2017 року приблизно о 10.45 годині ОСОБА_1 проходив повз будинок № 4 по вул. Центральній у м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, де знайшов паперовий згорток із речовиною рослинного походження, яку визначив для себе як наркотичний засіб «канабіс», і вчиняючи злочин повторно, без мети збуту почав незаконно його зберігати при собі у лівій кишені куртки.

Того ж дня близько 12.00 години ОСОБА_1 знаходився біля магазину ТОВ «АТБ-Маркет» по вул. Центральній, 6 у м. Підгородне, де був зупинений працівниками поліції. Під час встановлення особи обвинуваченого, останній у присутності понятих добровільно видав паперовий згорток із речовиною рослинного походження масою 5,505 г і 4,212 г, яка відповідно «Списку № 1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці № 1» «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 16.05.2000 року є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабіс», масами в перерахунку на висушену речовину 4,883 г і 3,744 г відповідно, який ОСОБА_1, вчиняючи злочин повторно, незаконно придбав і зберігав без мети збуту.

У судовому засіданні обвинувачений свою провину визнав повністю і підтвердив про свою причетність до вчинення інкримінованого злочину за обставин, зазначених у обвинувальному акті. У скоєному щиросердно кається, запевнив суд у своєму виправленні та просить суворо не карати.

Його провина у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується доказами, дослідженими судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованого йому діяння і добровільності його позиції, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 31 січня 2018 року, було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1, і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, і його умисні дії кваліфікує за ч.2 ст.309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.

При визначенні виду й міри покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи та особу ОСОБА_1, - до вчинення інкримінованого злочину не судимий, на даний час має одну незняту та непогашену судимість, зі слів - працює, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують його покарання, суд визнає щиросердне каяття та повне визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи із цих вимог закону і ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням обставин справи, даних про особу ОСОБА_1 та його ставлення до наслідків злочину, віднесеного до категорії середньої тяжкості, а також думки прокурора щодо виду та міри покарання, суд вважає необхідним призначити покарання з випробуванням, із застосуванням ст.75 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Судом установлено, що інкримінований злочин ОСОБА_1 вчинив до засудження 08 лютого 2018 року, а тому покарання повинно бути призначено за правилами ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, після чого застосовано вимоги ст.75 КК України.

При визначені такого порядку призначення покарання, суд враховує позицію колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладену в ухвалі від 26 січня 2017 року у справі № 175/592/16-к.

Під час проведення досудового розслідування ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи № 1/8.6/4537 від 30.11.2017 року, які складають 989,60 грн., що підтверджується довідкою експертної установи МВС України (а.к.п.22).

Долю речових доказів суд вирішує у відповідністю зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.309 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі одного року іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання у виді 1 року обмеження волі, призначеного за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2018 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно, за сукупністю злочинів, призначити покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі одного року шести місяців іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1. п.2 ч.2 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) 989,60 грн. на користь держави (одержувач платежу - УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу - за експертизу № 1/8.6/4537 від 30.11.2017 року).

Наркотичний засіб «канабіс», поміщений до спецпакету № 1516856, який по квитанції № 145 під порядковим № 0000000058/145 зберігається у камері схову речових доказів Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови слідчого Дніпровського РВП ОСОБА_2 від 30 листопада 2017 року, - знищити після набрання вироком законної сили.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Бровченко