Рішення № 75796613, 10.08.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1086/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Донецького прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 9937) про визнання бездіяльності протиправною щодо непроведення нарахування індексації грошового забезпечення за період з 05.07.2017 року по 12.04.2018 року, визнання бездіяльності протиправною щодо непроведення виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 року по 12.04.2018 року та зобов’язання нарахувати виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 року по 12.04.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.03.2018 року на підставі наказу начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України № 57-ос позивача звільнено у запас за пунктом «и» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Згідно наказу відповідача від 12.04.2018 року № 197-ос позивач виключений зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення. За час проходження військової служби відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась позивачу індексація грошового забезпечення. Вважає таку бездіяльність протиправною, оскільки призвела до порушення його законних прав та інтересів.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до вимог частини другої статті 257 КАС України.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав, посилаючись на статтю 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Зазначив, що бюджетних асигнувань на виплату індексації за вказаний позивачем період, а також по теперішній час до Донецького прикордонного загону не поступало, що унеможливлює провести відповідні фінансові розрахунку з позивачем. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Як вбачається з витягу з наказу начальника Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 05.07.2017 року № 335-ос «По особовому складу», відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, підполковника ОСОБА_1, який прибув з Херсонського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління, зараховано з 05.07.2017 року до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, призначено на посаду заступника начальника штабу – начальника відділу прикордонного контролю штабу.

Наказом т.в.о начальника І прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 12.04.2018 року № 197-ос «По особовому складу», підполковника ОСОБА_1, заступника начальника штабу – начальника відділу прикордонного контролю штабу, звільненого з військової служби в запас наказом начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 06.03.2018 року № 57-ос за пунктом «и» (у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) частини шостої статті 26 із застосуванням частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

На адвокатський запит від 10.05.2018 року за вих. № 421 щодо надання детального розрахунку індексації грошового забезпечення підполковника ОСОБА_1 за період часу з 01.07.2015 оку по 12.04.2018 року, Донецький прикордонний загін Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України повідомив, що підполковник ОСОБА_1 був зарахований до списків в/ч 9937 наказом командира частини від 05.07.2017 року № 335-ос, в грошовому атестаті військовослужбовця від 03.07.2017 року № 64 в/ч 2161 (м. Херсон) дані щодо нарахування та виплати індексації не зазначені, у зв’язку з чим запропоновано звернутися для отримання інформації за попереднім місцем служби. Стосовно періоду з 05.07.2017 року по 12.04.2018 року роз’яснено, що відповідно до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 року № 1078 (зі змінами) проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Кошторисні призначення Державної прикордонної служби України на 2017, 2018 роки не передбачали здійснення видатків на виплату індексації грошових доходів військовослужбовців, у зв’язку з чим нарахування індексації грошового забезпечення за вищевказаний період не проводилось.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з частинами першою, п’ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексацію доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно зі статті 19 цього Закону, є обов’язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією з державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв’язку зі зростанням споживчих цін є обов’язковим.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, підвищення грошових доходів громадян у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 293 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 року №1115/2009, передбачено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.

Отже, відповідач, виключаючи позивача зі списків особового складу, зобов’язаний був провести з ним розрахунок у повному обсязі, включаючи виплату індексації грошового забезпечення за весь період проходження військової служби у в/ч 9937.

Суд не погоджується з посиланнями відповідача на пункт 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення та статтю 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», якими визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів на відповідний рік, як на підтвердження правомірності своїх дій по не виплаті позивачу індексації грошового забезпечення, оскільки невиплата індексації є обмеженням права позивача на оплату праці та не може залежати від наявності або відсутності фінансових ресурсів бюджету.

При цьому, суд враховує при розгляді даної справи практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Кечко проти України» зауважив, що якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у них, доки відповідні положення є чинними. У зв’язку з цим Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобов’язань.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання бездіяльності відповідача протиправною щодо непроведення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 05.07.2017 року по 12.04.2018 року та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги про визнання бездіяльності відповідача протиправною щодо непроведення виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 року по 04.07.2017 року та зобов’язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період до задоволення не підлягають, оскільки згідно наказу начальника Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 05.07.2017 року № 335-ос позивача лише 05.07.2017 року було зараховано до списку особового складу загону, а відтак вказані позовні вимоги мають бути заявлені до того органу, де в період з 01.07.2015 року по 04.07.2017 року позивач проходив військову службу.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Донецького прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 05 липня 2017 року по 12 квітня 2018 року.

Зобов’язати Донецький прикордонний загін Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9937) (87521, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Гагаріна, 150-а, ідентифікаційний код 14321726) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 15 Г, квартира 15, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) індексацію грошового забезпечення за період з 05 липня 2017 року по 12 квітня 2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_2 Андрусенко