Рішення № 75796580, 08.08.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 серпня 2018 р. Справа № 802/1261/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Вінницького приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області

про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Вінницького приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області в якому просить визнати протиправною відмову відповідача щодо не виключення з розрахунку пенсії заробітної плати за період з 01.02.1989 по 31.01.1994 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру призначеної пенсії відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без урахування заробітної плати з 01.02.1989 по 31.01.1994.

Позивач зазначив, що він перебуває на обліку у Вінницькому приміському об'єднаному Управління Пенсійного фонду України Вінницької області та отримує пенсію за віком з 2009 року, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки у розрахунок розміру пенсії взято заробітну плату за період з01.02.1989 по 31.01.1994, то, відповідно, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати суттєво зменшено, що вплинуло і на розмір призначеної йому пенсії, та з чим він не погоджується, оскільки таке призвело до порушення його законних прав та інтересів.

Позивач вважає за можливе на даний час здійснення перерахунку його пенсії відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без урахування заробітної плати з 01.02.1989 по 31.01.1994 та виключення з розрахунку заробітної плати за період з 01.02.1989 по 31.01.1994, оскільки, відповідач із цим не погоджується, він змушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 22.05.2018 відкрито провадження у справі за правила спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11.06.2018 на адресу суду надійшов відзив згідно якого відповідач заперечує проти позову.

Ухвалою суду від 22.06.2018 справи призначено до розгляду у судовому засіданні із викликом сторін.

Учасники справи до суду не прибули однак подали через відділ прийому суду заяву про розгляд справи за їх відсутності у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 2009 року отримує пенсі. за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в Вінницькому об'єднаному Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

02.08.2017 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про проведення розрахунку пенсії відповідно до 2-го речення 1 -го абзацу ст.40 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключивши із розрахунку 60 місяців (5 років) заробітної плати до 2000 року з якої обраховується пенсія, а саме період з 01.01.1987р. по 31.12.1991р.

Листом від 10.08.2017 №М-36 Пенсійним фондом повідомлено ОСОБА_1, що розмір його пенсії обчислено відповідно до норм чинного законодавства та за наявними в пенсійній справі матеріалами. Перерахунку пенсія не підлягає.

06.02.2018 року позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою провести розрахунок пенсії з виключенням заробітної плати до 2000 року. Останні індивідуальний перерахунок пенсії позивачу проводилися за його заявою від 09.09.2013 року.

Листом від 22.02.2018 за №М-36 ОСОБА_1 повідомлено, що перерахунок згідно його заяви є недоцільним, оскільки з 01.10.2017 зроблений масовий перерахунок пенсії в Україні.

Непогоджуючись із такою відповіддю, позивач звернувся до суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами регламентовані Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який згідно із його преамбулою розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Статтею 5 Закону визначена сфера його дії. Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням..

Відповідно до ст.1 Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Частиною 1 ст.24 Закону, яка визначає періоди, з яких складається страховий стаж, встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст. 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю І групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Таким чином, Законом чітко визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Виключенням з цього правила є лише то, що за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Вказана норма права, яка регламентує порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, не дозволяє пенсійному органу не враховувати при визначенні заробітної плати період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року, а лише дозволяє оптимізувати його шляхом виключення періоду до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Тобто, заробітна плата за період до 2000 року може бути врахована Пенсійним фондом при обчисленні пенсії за бажанням пенсіонера або у разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців.

Враховуючи бажання позивача відповідно до вимог статті 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключити з обрахунку пенсії заробітну плату за період до 2000 року, а також наявність у ОСОБА_1 необхідної кількості страхового стажу після 2000 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За ч.ч. 1-2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень. Відповідач, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власних рішень.

Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв без дотримання вимог ч. 2 ст.2 КАС України, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому їх необхідно задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Вінницького приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області ОСОБА_1 у виключенні з обрахунку пенсії заробітної плати за період роботи з 01.02.1989 по 31.01.1994 відповідно до вимог статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язати Вінницьке приміське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Вінницької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 02.08.2017 без урахування заробітної плати за період роботи з 01.02.1989 по 31.01.1994 відповідно до вимог статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 23210) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницького приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області (код ЄДРПОУ 41247096, вул. Винниченка, 29, м. Вінниця, 21009).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович