Рішення № 75796354, 06.08.2018, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 133/1192/16-ц

06.08.18

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі головуючого - судді Сороки Д. В.

за участю секретаря - Пясковської Н.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача

ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5

представника третьої особи Чешковського В.А.,

розглянувши у загальному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Козятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» про визнання частково незаконними рішень виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області та визнання недійсним службового ордера ,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся в суд з позовом до виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» про:

- визнання незаконним пункту 3 рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області від 06.06.2011 року №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» в частині затвердження клопотання начальника ДТГО «Південно - Західна залізниця» ОСОБА_8 №Н-З/457 від 24.05.2011 року про закріплення квартири АДРЕСА_1, як службової за відокремленим підрозділом Козятинська дирекція залізничних перевезень ;

- визнання незаконними підпунктів 3.1, 3.2 пункту 3 рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області від 25.02.2016 року №41 «Про розгляд квартирних питань громадян міста».

- визнання недійсним службового ордеру на житло АДРЕСА_1, виданий працівнику виробничого підрозділу Козятинська дистанція електропостачання ОСОБА_3 на склад сім'ї дві особи (заявник, мати).

Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 1972 року по 01.10.2014 він постійно працював в Козятинській дистанції електропостачання ДТГО «Південно - Західна залізниця».

04.02.1987 він подав письмову заяву до комітету профспілки Козятинської дистанції електропостачання про постановку його та членів його сім'ї на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов.

Згідно із ч.1 ст.45 ЖК УРСР у першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов, які тривалий час сумлінно пропрацювали у сфері виробництва.

В підпункті 9 пункту 44 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року №470 (надалі - Правила), визначено, що тривалість часу сумлінної роботи на даному підприємстві, в організації, що дає право на одержання жилих приміщень у першу чергу, встановлюється (залежно від місця перебування на квартирному обліку) трудовим колективом підприємства, організації або спільним рішенням виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів і ради профспілок, але не може бути менше 20 років.

З огляду на вказані положення житлового законодавства він 13.10.1995 подав письмову заяву на ім'я начальника Козятинської дистанції електропостачання, в якій зазначив, що має право перебувати на квартирному обліку для отримання житла в пільговій черзі, як робітник, який більше двадцяти років проробив на виробництві.

В 2011 - 2012 роках почалось розподілення квартир в будинку АДРЕСА_1 між працівниками структурних підрозділів Південно-Західної залізниці, що знаходяться на території м. Козятина. Оскільки його ніхто не повідомляв про вирішення його житлового питання він 25.03.2013 подав письмову заяву до первинної профспілкової організації Козятинської дистанції електропостачання з проханням надати йому копії документів, що стосуються виділення житла у вказаному будинку працівникам Козятинської дистанції електропостачання ДТГО «Південно - Західна залізниця».

У відповіді від 29.03.2013 його повідомили, що 01.03.2011 спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету Козятинської дистанції електропостачання була виділена двокімнатна квартира в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 Підставою для такого рішення була спільна постанова адміністрації та профспілкового комітету №22 від 23.07.2009.

Із доданих до листа від 17.05.2013 №С-313 за підписом міського голови О.Гвелесіані документів він дізнався, що згідно із підпунктом 13.7 пункту 13 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» управлінню житлово - комунального господарства та надзвичайних ситуацій Козятинської міської ради було доручено видати ордер слюсару по ремонту автомашин ОСОБА_3 (склад сім'ї дві особи) на заняття двокімнатної квартири №84 житловою площею 31.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 зі знаттям із квартирного обліку .

На адвокатський запит начальник Козятинської дистанції електропостачання супровідним листом від 19.06.2013 №461 надіслав документи, що стосувалися виділення житла в будинку АДРЕСА_1, в тому числі повний текст рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246.

В червні 2013 року він звернувся із позовом до суду про визнання незаконними вказаних спільних рішень адміністрації і профкому, частково незаконним рішення виконкому міської ради та визнання недійсним зазначеного ордера на вселення в квартиру.

В ході розгляду даної цивільної справи було встановлено, що спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету Козятинської дистанції електропостачання від 13.09.2013 його було знято з квартирного обліку Козятинської дистанції електропостачання.

Він звернувся до суду ще з одним позовом про визнання незаконним спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету Козятинської дистанції електропостачання від 13.09.2013 про зняття його з квартирного обліку Козятинської дистанції електропостачання та зобов'язання Козятинської дистанції електропостачання та профспілкового комітету Козятинської дистанції електропостачання поновити його на квартирному обліку та у списку осіб, які мають право на першочергове отримання житла, в Козятинській дистанції електропостачання.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 01.12.2014, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 05.01.2015, його позов було задоволено та визнано незаконним спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету Козятинської дистанції електропостачання від 13.09.2013 про зняття його з квартирного обліку Козятинської дистанції електропостачання, зобов'язано Козятинську дистанцію електропостачання та профспілковий комітет Козятинської дистанції електропостачання поновити його на квартирному обліку та у списку осіб, які мають право на першочергове отримання житла, в Козятинській дистанції електропостачання.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 31.07.2015, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 30.11.2015, його позов та позов його дружини ОСОБА_10 було задоволено та визнано незаконною спільну постанову адміністрації та комітету профспілки Козятинської дистанції електропостачання від 23.07.2009 №22 про включення ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_4 в списки працівників, які перебувають на квартирному обліку для поліпшення житлових умов та користуються правом на першочергове/позачергове отримання житла.

Визнано незаконним спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету Козятинської дистанції електропостачання від 01.03.2011 про виділення двокімнатної квартири в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 на сім'ю з двох чоловік.

Визнано незаконним підпункт 13.7 пункту 13 рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради від 06.06.2011 року №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста».

Визнано недійсним ордер виданий ОСОБА_3 (склад сім'ї дві особи) на заняття двокімнатної квартири №84, житловою площею 31.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

01.02.2016 він звернувся із письмовою заявою до адміністрації і профкому Козятинської дистанції електропостачання, в якій просив прийняти спільне рішення адміністрації і профкому Козятинської дистанції електропостачання про виділення йому та членам його сім'ї двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

У відповіді на його заяву від 27.04.2016 №65 начальник Козятинської дистанції електропостачання та голова первинної профспілкової організації Козятинської дистанції електропостачання повідомили, що пунктом 3 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 було затверджено клопотання начальника ДТГО «Південно - Західна залізниця» №Н-З/457 від 24.05.2011 і квартиру АДРЕСА_1, закріплено як службову.

Станом на дату подання ним позовної заяви (01.02.2016) він не є працівником підприємства залізничного транспорту і не перебуває у трудових відносинах із залізничним підприємством, так як звільнений за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію (наказ від 01.10.2014 №49/ОС).

Разом із цим, на адвокатський запит міським головою ОСОБА_11 було надано витяг з рішення виконкому Козятинської міської ради від 25.02.2016 №41 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» та копію клопотання заступника голови комісії з реорганізації ДТГО «Південно - Західна залізниця» від 30.11.2015.

Відповідно до підпункту 3.1 п.3 цього рішення виконком Козятинської міської ради вирішив видати службовий ордер на житло по АДРЕСА_1 працівнику виробничого підрозділу Козятинська дистанція електропостачання ОСОБА_3 на склад сім'ї дві особи (заявник, мати) відповідно до клопотання заступника голови комісії з реорганізації - в.о. начальника залізниці ОСОБА_12 від 30.11.2015 №Н-3/577.

Важає, що пункт 3 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» є незаконним, виходячи із наступного.

01.03.2011 спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету Козятинської дистанції електропостачання була виділена двокімнатна квартира в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 У вказаному спільному рішенні зазначено, що адміністрацією та профспілковим комітетом Козятинської дирекції залізничних перевезень Козятинській дистанції електропостачання в АДРЕСА_1 виділена одна двокімнатна квартира. Квартира розподілена на пільгову чергу. ОСОБА_3 перебуває першим на квартирному обліку для поліпшення житлових умов та користується правом на позачергове отримання житла зі зняттям з квартирного обліку.

Із заперечення на позовну заяву, поданих до суду при розгляді попередньої справи представником ДТГО «Південно - Західна залізниця» 14.08.2013, вбачається, що відповідно до додатку №1 до п.1 постанови керівництва і Дорпрофсожу ДТГО «Південно - Західна залізниця» від 24.05.2011 №Н-2/252 в першій черзі збудованого будинку АДРЕСА_1 Козятинській дистанції електропостачання як відокремленому підрозділу залізниці виділялась одна двокімнатна квартира для ОСОБА_3 та його непрацездатну матір ОСОБА_4 Такому рішенню передувало спільне протокольне рішення адміністрації та комітету профспілки Козятинської дистанції електропостачання від 01.03.2011, яким ця двокімнатна квартира надавалася ОСОБА_3 та його непрацездатній матері ОСОБА_4, як особі, яка має право на отримання житла поза чергою.

Клопотання начальника ДТГО «Південно - Західна залізниця» ОСОБА_8 №Н-З/457 до виконкому Козятинської міської ради про закріплення квартир, в тому числі АДРЕСА_1, як службових, за відокремленим підрозділом Козятинська дирекція перевезень було підготовлено також 24.05.2011.

Таким чином, при підготовці даного клопотання начальником ДТГО «Південно - Західна залізниця» не було враховано попередньо прийняте спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету Козятинської дистанції електропостачання від 01.03.2011 року та прийнята в цей же день постанова керівництва і Дорпрофсожу ДТГО «Південно - Західна залізниця» від 24.05.2011 №Н-2/252 про виділення в даному багатоквартирному будинку цієї двокімнатної квартири ОСОБА_3 чи іншій особі в порядку поліпшення житлових умов, а не як службового житла.

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на ст.121 ЖК УРСР , п.4 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1998 №37, п.1.4 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними на підприємствах та в організаціях залізничного транспорту загального користування, затвердженого Наказом міністерства транспорту та зв'язку України від 08.09.2010 №653 та зазначає, що оскільки згідно із підпунктом 13.7 пункту 13 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» управлінню житлово - комунального господарства та надзвичайних ситуацій Козятинської міської ради було доручено видати ордер слюсару по ремонту автомашин ОСОБА_3 (склад сім'ї дві особи) на заняття двокімнатної квартири №84 житловою площею 31.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 зі знаттям із квартирного облік, то на момент прийняття п.3 цього ж рішення виконкому міської ради вказана квартира не могла вважатися вільним жилим приміщенням.

Враховуючи зміст підпункту 13.7 п.13 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 та, беручи до уваги ту обставину, що спільне рішення адміністрації і профкому Козятинської дистанції електропостачання про виділення ОСОБА_3 двокімнатної квартири у будинку по АДРЕСА_1 було прийнято раніше, ніж було підготовлено клопотання начальника ДТГО «Південно - Західна залізниця» ОСОБА_8 до виконкому міської ради про включення до числа службових квартири №84 в цьому будинку, закріплення цієї квартири як службової за відокремленим підрозділом Козятинська дирекція перевезень при одночасному наданні її особі, як потребуючій поліпшення житлових умов в порядку ст.ст.42, 46 ЖК УРСР, суперечить вищезазначеним положенням житлового законодавства.

Оскільки службовий ордер на житло ОСОБА_3 було видано на підставі п.3 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246, то і підпункти 3.1, 3.2 пункту 3 рішення виконкому Козятинської міської ради від 25.02.2016 №41 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» також є незаконними.

Зазначив , що всупереч вимогам ст.118 ЖК УРСР, п.2 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, п.1.2 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними на підприємствах та в організаціях залізничного транспорту загального користування, у клопотанні заступника голови комісії з реорганізації - в.о.начальника залізниці ОСОБА_12 від 30.03.2015 №14-3/577 лише зазначено, що на теперішній час ОСОБА_3 разом зі своєю матір»ю ОСОБА_4 проживає в цій квартирі і іншого житла немає.При цьому будь-яких посилань на вищезазначені обставини, які згідно із законодавством надавали б право ОСОБА_3 на отримання службового жилого приміщення (характер трудових відносин, безпосередня близькість жилого приміщення від робочого місця тощо), у цьому клопотанні немає.

Вважає, що ОСОБА_3 необхідно надати службове житло як особі, яка потребує поліпшення житлових умов, а не як працівнику організації залізничного транспорту у зв'язку із характером його трудових відносин, а тому ОСОБА_3 не має права на отримання службового жилого приміщення.

Із наданих на адвокатський запит документів вбачається, що п.3.1 рішення виконкому Козятинської міської ради від 25.02.2016 №41 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» було прийнято на підставі листа начальника Козятинської дистанції електропостачання регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_13 від 20.01.2016 №47 та вищевказаного клопотання заступника голови комісії з реорганізації - в.о.начальника залізниці ОСОБА_12 від 30.03.2015 №14-3/577.

Позивач вважає, що за своїм юридичним значенням «клопотання» не є тотожним поняттю «рішення» адміністрації підприємства чи організації в розумінні п.16 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, п.2.8 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними на підприємствах та в організаціях залізничного транспорту загального користування, а тому будь-якого рішення підприємства чи організації залізничного транспорту загального користування про виділення ОСОБА_3 службового житлового приміщення не приймалось. За відсутності такого рішення адміністрації підприємства чи організації залізничного транспорту виконкомом Козятинської міської ради відповідно не приймалось рішення про його (рішення адміністрації підприємства чи організації) затвердження. Так як будь-яким підприємством чи організацією ПАТ «Укрзалізниця» не приймалось, а виконкомом Козятинської міської ради не затверджувалось, рішення про надання ОСОБА_3 службової квартири, то прийняття виконкомом міської ради рішення про видачу останньому службового ордера на житло є незаконним, а підпункт 3.1 пункту 3 рішення виконкому Козятинської міської ради від 25.02.2016 №41 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» є таким, що прийнятий в порушення вимог чинного законодавства.

Прийняттям вищезазначених рішень виконкому міської ради та видачею ордера ОСОБА_3 порушуються його права як особи, яка знаходиться на квартирному обліку та має першочергове право на отримання вказаної квартири, що обґрунтовується наступним.

В спільному рішенні адміністрації та профспілкового комітету Козятинської дистанції електропостачання від 01.03.2011 зазначено, що адміністрацією та теркомом Козятинської дирекції залізничних перевезень Козятинській дистанції електропостачання в АДРЕСА_1 виділена одна двокімнатна квартира. Квартира розподілена на пільгову чергу.

Відповідно до додатку №1 до п.1 постанови керівництва і Дорпрофсожу ДТГО «Південно - Західна залізниця» від 24.05.2011 №Н-2/252 в першій черзі збудованого будинку АДРЕСА_2 Козятинській дистанції електропостачання як відокремленому підрозділу залізниці виділялась одна двокімнатна квартира.

Ні представники ДТГО «Південно - Західна залізниця» та Козятинської дистанції електропостачання, ні представники виконкому Козятинської міської ради при розгляді попередніх справ судами не посилались на те, що квартира АДРЕСА_2 рішенням виконкому міської ради була віднесена до службової.

Вважає, що вказана двокімнатна квартира з самого початку була виділена для надання особам, які потребують поліпшення житлових умов і знаходяться на пільговій черзі на отримання житла в Козятинській дистанції електропостачання. В свою чергу незаконне віднесення цієї квартири в подальшому до категорії службового житла само по собі не змінює статусу цієї квартири і її цільового призначення, тобто необхідності її надання саме особі, яка потребує поліпшення житлових умов і знаходиться на пільговій черзі в Козятинській дистанції електропостачання.

Відтак, після набрання законної сили вищевказаними судовими рішеннями саме я маю право на отримання цієї квартири як особа, яка знаходиться першою в списку осіб, які мають право на першочергове отримання житла, в Козятинській дистанції електропостачання.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав обставини та вимоги викладені в позові в повному обсязі та просить їх задовільнити, а також вказав, що не погоджується з доводами які зазначені у відзиві на позовну заяву представника відповідача - адвоката ОСОБА_5 та в письмових поясненнях на позовну заяву представника третьої особи ПАТ «Українська залізниця» Чешковського В.А. зазначено, що на час розгляду питання щодо виділення ОСОБА_3 та членам його сім'ї службого житла (жовтень 2015 року - лютий 2016 року) дана квартира мала статус вільного жилого приміщення, оскільки предметом доказування в даній справі є наявність або відсутність того факту, що дана квартира не могла вважатись вільним житловим приміщенням саме на момент прийняття рішення виконавчим комітетом міської ради про віднесення її до службового житла, а не на момент прийняття рішення виконкомом міської ради про видачу ордера на вселення в неї ОСОБА_3 разом із членами сім'ї, як в службове житло.

Поряд із цим, зі змісту рішення Козятинського міськрайонного суду від 31.05.2015 та ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 30.11.2015 у справі №133/1655/13-ц вбачається, що підставою для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним підпункту 13.7 п.13 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 є те, що прийняттям рішення про видачу ОСОБА_3 ордеру на вселення в квартиру АДРЕСА_1 були порушені права ОСОБА_1 на отримання цієї квартири, оскільки останній станом з 2009 по 2011 роки був єдиним, хто на законних підставах перебував у списку осіб, які мають право на першочергове отримання житла, як ветеран праці.

Отже, підставою для визнання судами в рамках розгляду цивільної справи №133/1655/13-ц незаконним підпункту 13.7 п.13 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 є порушення права ОСОБА_1 на отримання житла, а не та обставина, що вказана квартира мала статус службового житла і не могла бути надана особі, яка потребувала поліпшення житлових умов та мала право на позачергове отримання житла в розумінні положень ст.ст.34, 45 ЖК УРСР.

Виходячи із наведеного, вважає, що заявлена ОСОБА_1 позовна вимога про визнання незаконним пункту 3 рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області від 06.06.2011 №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» в частині затвердження клопотання начальника ДТГО «Південно - Західна залізниця» ОСОБА_8 №Н-З/457 від 24.05.2011 про закріплення квартири АДРЕСА_1, як службової за відокремленим підрозділом Козятинська дирекція залізничних перевезень, підлягає задоволенню.

Так як відповідно до чинного законодавства службовий ордер може бути видано лише на вселення у житлове приміщення, яке має статус службового, то задоволенню підлягають і вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними підпункту 3.1, 3.2 пункту 3 рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області від 25.02.2016 №41 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» та визнання недійсним службового ордера, як похідні позовні вимоги.

Доводи представника відповідача - адвоката ОСОБА_5 про те, що надання ОСОБА_3 службового житла жодним чином не порушують права позивача не заслуговують на увагу, оскільки вказана двокімнатна квартира з самого початку була виділена для надання особі, яка потребує поліпшення житлових умов і знаходяться на пільговій черзі на отримання житла в Козятинській дистанції електропостачання.

В свою чергу незаконне віднесення цієї квартири до категорії службового житла само по собі не змінює статусу цієї квартири і її цільового призначення, тобто необхідності її надання саме особі, яка потребує поліпшення житлових умов і знаходиться на пільговій черзі в Козятинській дистанції електропостачання.

З огляду на викладене саме позивач на даний час має право на отримання цієї квартири як особа, яка знаходиться першою в списку осіб, які мають право на першочергове отримання житла, в Козятинській дистанції електропостачання.

За таких обставин рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради про видачу службового ордера ОСОБА_3 на вселення у дану квартиру порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, та просить позовні вимоги задовільнити в повному обсязі .

Відповідач ОСОБА_3 просить суд відмоити у задоволенні позову і важає, що йому та члегу його сім"і на законнихпідставах наданий ордер на квартиру.

Представник відповідаа ОСОБА_4 -адвокат ОСОБА_14 в судовому засіданні, а також в відзиві на позовну заяву вказав, що рішенням Козятинського міськрайонного суду від 31.07.2015, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 30.11.2015, позов ОСОБА_1 та ОСОБА_10 був задоволений, визнано незаконною спільну постанову адміністрації та комітету профспілки Козятинської дистанції електропостачання від 23.07.2009 №22 про включення ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_4 в списки працівників, які перебувають на квартирному обліку для поліпшення житлових умов та користуються правом на першочергове/позачергове отримання житла; визнано незаконним спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету Козятинської дистанції електропостачання від 01.03.2011 про виділення двокімнатної квартири в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 на сім'ю з двох чоловік; визнано незаконним підпункт 13.7 пункту 13 рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста»; визнано недійсним ордер виданий ОСОБА_3 (склад сім'ї дві особи) на заняття двокімнатної квартири №84, житловою площею 31.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

01.02.2016 позивач звернувся із письмовою заявою до адміністрації і профкому Козятинської дистанції електропостачання, в якій просив прийняти спільне рішення адміністрації і профкому Козятинської дистанції електропостачання про виділення йому та членам його сім'ї двокімнатної квартири АДРЕСА_1 на яку отримав відповідь від 27.04.2016 №65 від начальника Козятинської дистанції електропостачання та голови первинної профспілкової організації Козятинської дистанції електропостачання про те, що пунктом 3 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 було затверджено клопотання начальника ДТГО «Південно - Західна залізниця» №Н-3/457 від 24.05.2011 і квартиру АДРЕСА_1, закріплено як службову.

Позивач вважає пункт 3 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» незаконним та посилається на спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету Козятинської дистанції електропостачання від 01.03.2011 яким помилково була виділена двокімнатна квартира в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та членам його сім'ї, яке скасоване рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 31.07.2015, тому зазначене спільне рішення до уваги судом прийматись не повинно.

Посилання позивача на ті обставини, що згідно із підпунктом 13.7 пункту 13 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» управлінню житлово - комунального господарства та надзвичайних ситуацій Козятинської міської ради було доручено видати ордер слюсарю по ремонту автомашин ОСОБА_3 (склад сім'ї-дві особи) на зайняття двокімнатної квартири №84 житловою площею 31.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 зі знаттям із квартирного обліку, тому на момент прийняття п. 3 цього ж рішення виконкому міської ради вказана квартира не могла вважатися вільним жилим приміщенням, що суперечить вимогам п.4 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1998 №37 (надалі - Положення 1) де зазначено, що до числа службових може бути включено тільки вільне жиле приміщення, також є безпідставними, оскільки на дату розгляду питання щодо виділення ОСОБА_3 та членам його сім'ї службового житла, чинним рішенням Козятинського міськрайонного суду від 31.07.2015 визнано незаконним підпункт 13.7 пункту 13 рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста»

Позивач не заперечує тих обставин, що не перебуває у трудових відносинах із залізничним підприємством, так як звільнений за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію (наказ від 01.10.2014 №49/ОС), тому на отримання службового житла претендувати не може.

У відповідності до ст.121 ЖК УРСР,п.2, 3 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, пунктом 3 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 було затверджено клопотання начальника ДТГО «Південно - Західна залізниця» №Н-3/457 від 24.05.2011 яким квартиру №84 за адресою м. Козятин, вул. Перемоги,2, закріплено як службову.

Згідно із п. 6 Положення про надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року № 37, виключення жилого примiщення з числа службових провадиться на пiдставi клопотання пiдприємства, установи, органiзацiї рiшенням виконавчого комiтету вiдповiдної районної, мiської, районної в мiстi Ради народних депутатiв.

За відсутності такого клопотання, на дату ухвалення виконавчим комітетом Козятинської міської ради рішення №41 від 25.02.2016 квартира АДРЕСА_1 мала статус службового житла, на яке позивач не може претендувати, оскільки не перебуває в трудових відносинах з власником житла.

Таким чином, посилання позивача на те, що ОСОБА_3 на думку позивача не має права на отримання службового житла а також те, що службове житло ОСОБА_3 було надане на підставі клопотання заступника голови комісії з реорганізації - в.о. начальника залізниці ОСОБА_12 від 30.03.2015 №14-3/577 а не на підставі рішення адміністрації підприємства, що, на думку позивача є порушенням ст.121 ЖК УРСР оскільки, на думку позивача, за своїм юридичним значенням «клопотання» не є тотожним поняттю «рішення» адміністрації підприємства чи організації, до уваги судом прийматись не повинні з тих підстав, що наданням ОСОБА_3 службового житла, права позивача ОСОБА_1 жодним чином не порушуються.

Письмова форма рішення адміністрації підприємства, не впливає на саму суть та зміст прийнятого рішення та ніяким чином не скасовує волевиявлення адміністрації підприємства та права розпорядження належним підприємству майном.

Просить відмовити в задоволенні позову .

Представник відповідача Козятинської міської ради подав відзив на позов, в якому зазначив, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Козятинської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця, в якому просив суд визнати незаконним пункт 3 рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області від 06.06.2011 №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» в частині затвердження клопотання начальника ДТГО «Південно - Західна залізниця» ОСОБА_8 №Н- 3/457 від 24.05.2011 року про закріплення квартири АДРЕСА_1, як службової за відокремленим підрозділом Козятинська дирекція залізничних перевезень визгати незаконними підпункти 3.1, 3.2 пункту 3 рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області від 25.02.2016 №41 «Про розгляд квартирних питань громадян міста»; визнати недійсним службовий ордер на житло АДРЕСА_1, виданий працівнику виробничого підрозділу Козятинська дистанція електропостачання ОСОБА_3 на склад сім'ї дві особи (заявник, мати).

Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 31.07.2015, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 30.11.2015 позов ОСОБА_16її. та ОСОБА_10 був задоволений, визнано незаконною спільну постанову адміністрації та комітету профспілки Козятияської дистанції електропостачання від 23.07.2009 №22 про включення ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_4 в списки працівників, які перебувають на квартирному обліку для поліпшення житлових умов та користуються правом на першочергове/позачергове отримання житла; визнано незаконннм спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету Козятинської дистанції електропостачання від 01.03.2011 про виділення двокімнатної квартири в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 на сім'ю з двох чоловік; визнано незаконним підпункт 13.7 пункту 13 рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста»; визнано недійсним ордер виданий ОСОБА_17 (склад сім'ї дві особи) на заняття двокімнатної квартири №84, житловою площею 31.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

01.02.2016 позивач звернувся із письмовою заявою до адміністрації і профкому Козятинської дистанції електропостачання, в якій просив прийняти спільне рішення адміністрації і профкому Козятинської дистанції електропостачання про виділення йому та членам його сім'ї двокімнатної квартири АДРЕСА_1 на яку отримав відповідь від 27.04.2016 №65 від начальника Козятинської дистанції електропостачання та голови первинної профспілкової організації Козятинської дистанції електропостачання про те, що пунктом 3 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 було затверджено клопотання начальника ДТГО «Південно - Західна залізниця» №Н-3/457 від 24.05.2011 і квартиру АДРЕСА_1, закріплено як службову.

Позивач не заперечує тих обставин, що не перебуває у трудових відносинах із залізничним підприємством, так як звільнений за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію (наказ від 01.10.2014 №49/ОС), тому на отримання службового житла претендувати не може.

Відповідно до підпункту 3.1 п. З рішення виконкому Козятикської міської ради від 25.02.2016 №41 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» вирішено видати службовий ордер на житло АДРЕСА_1, працівнику виробничого підрозділу Козятинська дистанція електропостачання ОСОБА_3 на склад сім'ї дві особи (заявник, мати) відповідно до клопотання заступника голови комісії з реорганізації - в.о. начальника залізниці ОСОБА_18 від 30.11.2015 №Н-3/577,

Позивач вважає пункт 3 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» незаконним та посилається на спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету Козятинської дистанції електропостачання від 01.03.2011 яким помилково була виділена двокімнатна квартира в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_19 та членам його сім'ї, яке скасоване вказаним вище рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 31.07.2015 року, тому зазначене спільне рішення до уваги судом прийматись не повинно.

Посилання позивача на ті обставини, що згідно із підпунктом 13.7 пункту13 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» управлінню житлово - комунального господарства та надзвичайних ситуацій Козятинської міської ради було доручено видати ордер слюсарю по ремонту автомашин ОСОБА_3 (склад сім'ї-дві особи) на зайняття двокімнатної квартири №84 житловою площею 31.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 зі знаттям із квартирного обліку, тему на момент прийняття п. З цього ж рішення виконкому міської ради вказана квартира не могла вважатися вільним жилим приміщенням, що суперечить вимогам п.4 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1998 №37 (надалі - Положення 1) де зазначено, що до числа службових може бути включено тільки вільне жиле приміщення, також е безпідставними, оскільки на дату розгляду питання щодо виділення ОСОБА_3 та членам його сім'ї службового житла, чинним рішенням Козятинського міськранонного суду від 31.07.2015 визнано незаконним підпункт 13.7 пункту 13 рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради від

№246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» Відповідно до ст.121 ЖК УРСР порядок надання службових жилих приміщень установлюється законодавством Союзу РСР, дим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Відповідно до п.2, 3 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР №37 від 04 лютого 1988 р. "Про службові жилі приміщення" службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Через це зазначені приміщення повинні знаходитися у безпосередній близькості від дільниці, яка ними обслуговується (їх робочого місця).

Підприємства, установи, організації мають використовувати службові жилі приміщення за їх цільовим призначенням.

Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації. В тих випадках, коли підприємство, установа, організація розташована на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення на території іншого, рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим комітетом Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення.

У відповідності до вказаних вимог закону, пунктом З рішення виконкому Козятинської міської ради від

06.06.2011 №246 було затверджено клопотання начальника ДТГО «(Південно - Західна залізниця» №Н-3/457 від 24.05.2011 року яким квартиру АДРЕСА_1, закріплено як службову.

Згідно із п. 6 Положення про надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 № 37, виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

За відсутності такого клопотання, на дату ухвалення виконавчим комітетом Козятинської міської ради рішення №41 від 25.02.2016 квартира АДРЕСА_1 мала статус службового житла, на яке позивач не може претендувати, оскільки не перебуває в трудових відносинах з власником житла.

Таким чином, посилання позивача на те, що ОСОБА_3 на думку позивача не має права на отримання службового житла а також те, що службове житло ОСОБА_3 було надане на підставі клопотання заступника голови комісії з реорганізації - в.о. начальника залізниці ОСОБА_12 від 30.03.2015 №14-3/577, а не на підставі рішення адміністрації підприємства, що, на думку позивача є порушенням ст.121 ЖК УРСР оскільки, на думку позивача, за своїм юридичним значенням ((Клопотання» не є тотожним поняттю «рішення» адміністрації підприємства чи організації, до уваги судом прийматись не повинні з тих підстав, що наданням ОСОБА_20 службового житла, права позивача ОСОБА_1 жодним чином не порушуються.

Крім того, письмова форма рішення адміністрації підприємства, не впливає на саму суть та зміст прийнятого рішення та ніяким чином не скасовує волевиявлення адміністрації підприємства та права розпорядження належним підприємству майном.

За таких обставин позовні вимоги щодо визнання недійсним службового ордеру на житло АДРЕСА_7, виданого працівнику виробничого підрозділу Козятннська дистанція електропостачання ОСОБА_3 на склад сім'ї дві особи (заявник, мати) задоволенню також не підлягають.

Просить відмовити в задоволенні позову .

Представник третьої особи ПАТ «Українська Залізниця» в особі регіональної філії «Південно-західна залізниця» - Чешковський В.А. в судовому засіданні , а також в поданих поясненнях на позов зазначив, що посилання представника позивача на те , що до числа службового житла може бути включено тільки вільне приміщення , що ОСОБА_3 не має права на отримання службового жилого приміщення , а також , що адміністрація залізничного підприємства не приймала ніякого рішення щодо надання службового жилого приміщення ОСОБА_3 , а тільки надіслала клопотання про це на адресу виконкому Козятинської міської ради , які не ґрунтуються на доказах та не відповідають фактичним обставинам . Оскільки на момент виготовлення клопотання начальника ДТГО «Південно-Західна залізниця « №Н-3/457 від 24.05.2011 та постанови керівництва і Дорпрофсожу ДТГО «Південно-західна залізниця» від 24.05.2011 №Н-2/252 квартира АДРЕСА_8 мала стан вільного жилого приміщення (не розподіленого ні в порядку черговості , ні в порядку надання службового житла) .

Відповідно п.32 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1998 року №37 службові жилі приміщення надаються працівникам підприємств та організацій залізничного транспорту загального користування на час їх перебування у трудових відносинах із зазначеними підприємствами та організаціями. Тобто, потенційно кожен працівник підприємств та організацій залізничного транспорту загального користування на час їх перебування у трудових відносинах із зазначеними підприємствами та організаціями має право на отримання службового житла, без обмеження щодо займаної ним посади.

Відповідно п.2 Положення № 2 «Службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Через це зазначені приміщення повинні знаходитися у безпосередній близькості від дільниці, яка ними обслуговується (їх робочого місця).» Відповідно п.2.1. Положення №2 «службові жилі приміщення надаються працівникам підприємств, які проживають на такій відстані від місця постійної роботи, яке виключає можливість виконання ними трудових обов'язків. Службові жилі приміщення надаються незалежно від перебування працівників на квартирному обліку без додержання черговості та пільг, установлених для забезпечення громадян житлом на час їх перебування у трудових відносинах із підприємством». Із зазначених норм слідує, що основними при наданні службового житла залізничнику є дві вимоги: наявність трудових відносин і невелика відстань такого житла від основного місця роботи.

Будинок АДРЕСА_1, розташований на відстані приблизно 1-1,5 км від підрозділу залізниці - Козятинської дистанції електропостачання, яке є безпосереднім місцем роботи ОСОБА_3. Станом на жовтень місяць 2015 року, відповідно рішення Козятинського міськрайонного суду від року по справі №133/1655/13-ц, ордер, виданий ОСОБА_3 у 2011 році на житло, єдине, яке він мав з червня 2011 року, був визнаний недійсним.

Крім того, безпідставним є твердження Позивача що рішення щодо виділення службового житла не приймалось адміністрацією підприємства як того вимагають приписи ст. 121 ЖК УРСР, п. 16 Положення №1, п. 2.8 Положення №2 з огляду на наступне. Після встановлення факту що дана квартира №84 має статус службової адміністрацією спільно з профспілковим комітетом Козятинської дистанції електропостачання було прийняте рішення про виділення її ОСОБА_3 як службової та направлено звернення від 21.09.2015 №1251 до керівництва служби електропостачання Південно-Західної залізниці. Після відповідних узгоджень керівництвом служби електропостачання теж було прийняте аналогічне рішення та направлено звернення від 27.11.2015 №Е-9/3847 до керівництва Південно-Західної залізниці. Оскільки чинним законодавством не встановлено форму рішення адміністрації щодо виділення службового житла, то рішення щодо виділення квартири АДРЕСА_9 було прийнято колегіально шляхом узгодження причетним керівним складом адміністрації Південно-Західної залізниці що засвідчується візами на зверненні від 30.11.2015 №Н- 3/577 (копія додається). Зазначене рішення щодо виділення цієї квартири, як службової, приймалось не одноособово, а пройшло 3 ступені вертикалі керівництва в період з 21.09.2015 по 30.11.2015.

Таким чином, ОСОБА_3 - працівник залізниці, який бездоганно пропрацював на підприємстві майже 25 років, і адміністрація підприємства була зацікавлена в подальшій його праці на підприємстві, станом на жовтень 2015 року не мав іншого житла ближче до місця основної роботи ніж будинок АДРЕСА_1. Юридично квартира АДРЕСА_9 у жовтні 2015 року була вільна, фактично - конфлікту для її зайняття ОСОБА_3 не існувало.

Тобто, вимоги ст. 121 ЖК УРСР, Положення №1 і Положення №2 щодо обставин, які склались у ОСОБА_3 у жовтні 2015 року, були повністю дотримані, і двокімнатна квартира АДРЕСА_9 надавалась йому в повній відповідності до вимог норм ст. 121 ЖК УРСР, Положення №1 та Положення №2.

Власник житлового будинку - адміністрація Південно-Західної залізниці, - у відповідності до вимог законодавства розпорядилася своїми житловими приміщеннями, закріпивши частину їх у встановленому порядку як службові, та надавши їх, враховуючи безпосередню близькість житла від основного місця роботи, у користування своїм працівникам, тобто, особам, які перебувають з підприємством у трудових відносинах.

Позивач має житло, отримане ним також від залізничного підприємства. У січні 1995 року ОСОБА_1, в порядку черговості була надана двокімнатна квартира по місцю роботи за адресою: АДРЕСА_10, житловою площею 28,6 м2, на сім'ю у складі всього чотири особи.

Щодо кандидатури ОСОБА_1, як кандидата на отримання службового житла, то вона не розглядалась і не могла розглядатись у 2015 році, так як він власноручно написаної заяви від 01.10.2014 року і був звільнений за власним бажанням в зв'язку із виходом на пенсію (наказ від 01.10.2014 року №49/ОС), тобто, з вказаного часу не перебував у трудових відносинах із залізничним підприємством, тому службова квартира йому, згідно встановлених норм, надана бути не може. Просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини справи і дослідивши докази, приходить до висновкупро відмову у задоволені позову.

Судом встановлено, що рішенням Козятинського міськрайонного суду від 31.07.2015, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 30.11.2015 позов ОСОБА_21 та ОСОБА_10 був задоволений, визнано незаконною спільну постанову адміністрації та комітету профспілки Козятинської дистанції електропостачання від 23.07.2009 №22 про включення ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_4 в списки працівників, які перебувають на квартирному обліку для поліпшення житлових умов та користуються правом на першочергове/позачергове отримання житла; визнано незаконним спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету Козятинської дистанції електропостачання від 01.03.2011 про виділення двокімнатної квартири в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 на сім'ю з двох чоловік; визнано незаконним підпункт 13.7 пункту 13 рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста»; визнано недійсним ордер виданий ОСОБА_3 (склад сім'ї дві особи) на заняття двокімнатної квартири №84, житловою площею 31.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 31-42 том 1)

01.02.2016 позивач звернувся із письмовою заявою до адміністрації і профкому Козятинської дистанції електропостачання, в якій просив прийняти спільне рішення адміністрації і профкому Козятинської дистанції електропостачання про виділення йому та членам його сім'ї двокімнатної квартири АДРЕСА_1 на яку отримав відповідь від 27.04.2016 №65 від начальника Козятинської дистанції електропостачання та голови первинної профспілкової організації Козятинської дистанції електропостачання про те, що пунктом 3 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 було затверджено клопотання начальника ДТГО «Південно - Західна залізниця» №Н-3/457 від 24.05.2011 і квартиру АДРЕСА_1, закріплено як службову (а.с. 18-20 том 1)

Позивач не заперечує тих обставин, що не перебуває у трудових відносинах із залізничним підприємством, так як звільнений за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію (наказ від 01.10.2014 №49/ОС), тому на отримання службового житла претендувати не може.

Відповідно до підпункту 3.1 п. З рішення виконкому Козятинської міської ради від 25.02.2016 №41 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» вирішено видати службовий ордер на житло АДРЕСА_11 працівнику виробничого підрозділу Козятинська дистанція електропостачання ОСОБА_3 на склад сім'ї дві особи (заявник, мати) відповідно до клопотання заступника голови комісії з реорганізації - в.о. начальника залізниці ОСОБА_12 від 30.11.2015 №Н-3/577 (а.с. 45 том 1).

Позивач вважає пункт 3 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» незаконним та посилається на спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету Козятинської дистанції електропостачання від 01.03.2011 яким помилково була виділена двокімнатна квартира в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та членам його сім'ї, яке скасоване вказаним вище рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 31.07.2015, тому зазначене спільне рішення до уваги судом не приймається.

Посилання позивача на ті обставини, що згідно із підпунктом 13.7 пункту 13 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 року №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» управлінню житлово - комунального господарства та надзвичайних ситуацій Козятинської міської ради було доручено видати ордер слюсарю по ремонту автомашин ОСОБА_3 (склад сім'ї-дві особи) на зайняття двокімнатної квартири №84 житловою площею 31.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 зі знаттям із квартирного обліку, то на момент прийняття п. З цього ж рішення виконкому міської ради вказана квартира не могла вважатися вільним жилим приміщенням, що суперечить вимогам п.4 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1998року №37 (надалі - Положення 1) де зазначено, що до числа службових може бути включено тільки вільне жиле приміщення, також є безпідставними, оскільки на дату розгляду питання щодо виділення ОСОБА_3 та членам його сім'ї службового житла, чинним рішенням Козятинського міськрайонного суду від 31.07.2015 року визнано незаконним підпункт 13.7 пункту 13 рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради від 06.06.2011 року №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста»

Відповідно до ст.121 ЖК УРСР порядок надання службових жилих приміщень установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Відповідно до п.2, 3 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР №37 від 04 лютого 1988 р. "Про службові жилі приміщення"службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Через це зазначені приміщення повинні знаходитися у безпосередній близькості від дільниці, яка ними обслуговується (їх робочого місця).

Підприємства, установи, організації мають використовувати службові жилі приміщення за їх цільовим призначенням.

Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації. В тих випадках, коли підприємство, установа, організація розташована на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення на території іншого, рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим комітетом Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення.

У відповідності до вказаних вимог закону, пунктом 3 рішення виконкому Козятинської міської ради від 06.06.2011 №246 було затверджено клопотання начальника ДТГО «Південно - Західна залізниця» №Н-3/457 від 24.05.2011, яким квартиру АДРЕСА_1 закріплено як службову.

Згідно із п. 6 Положення про надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року № 37, виключення жилого примiщення з числа службових провадиться на пiдставi клопотання пiдприємства, установи, органiзацiї рiшенням виконавчого комiтету вiдповiдної районної, мiської, районної в мiстi Ради народних депутатiв.

За відсутності такого клопотання та враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на дату ухвалення виконавчим комітетом Козятинської міської ради рішення №41 від 25.02.2016 квартира АДРЕСА_1 мала статус службового житла, на яке позивач не може претендувати, оскільки не перебуває в трудових відносинах з власником житла.

Таким чином, посилання позивача на те, що ОСОБА_3 на думку позивача не має права на отримання службового житла а також те, що службове житло ОСОБА_3 було надане на підставі клопотання заступника голови комісії з реорганізації - в.о. начальника залізниці ОСОБА_12 від 30.03.2015 №14-3/577, а не на підставі рішення адміністрації підприємства, що, на думку позивача є порушенням ст.121 ЖК УРСР оскільки, на думку позивача, за своїм юридичним значенням «клопотання» не є тотожним поняттю «рішення» адміністрації підприємства чи організації, до уваги судом не приймаються, з тих підстав, що наданням ОСОБА_3 службового житла, права позивача жодним чином не порушуються.

Крім того, письмова форма рішення адміністрації підприємства, не впливає на саму суть та зміст прийнятого рішення та ніяким чином не скасовує волевиявлення адміністрації підприємства та права розпорядження належним підприємству майном.

За таких обставин позовні вимоги щодо визнання недійсним службового ордеру на житло АДРЕСА_1, виданого працівнику виробничого підрозділу Козятинська дистанція електропостачання ОСОБА_3 на склад сім'ї дві особи (заявник, мати) задоволенню також не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст. 5-10, 12,13, 81, 259, 263-265 ЦПК України , ст. 121 ЖК України , -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» про визнання незаконним пункту 3 рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області від 06.06.2011 №246 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» в частині затвердження клопотання начальника ДТГО «Південно - Західна залізниця» ОСОБА_8 №Н- 3/457 від 24.05.2011 про закріплення квартири АДРЕСА_1, як службової за відокремленим підрозділом "Козятинська дирекція залізничних перевезень; про визнання незаконними підпунктів 3.1, 3.2 пункту 3 рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області від 25.02.2016 №41 «Про розгляд квартирних питань громадян міста» та про визнання недійсним службового оддеру на житло АДРЕСА_1, виданому працівнику виробничого підрозділу" Козятинська дистанція електропостачання" ОСОБА_3 на склад сім'ї з двох осіб, відмовити .

На рішення суду може бути подана апляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 10.08.2018.

Копію рішення направити учасникам справи на наступний день після складання повного судового рішення.

Суддя - підпис- Д.В.Сорока

З оригіналом вірно.

Суддя Секретар

Дата документу 06.08.18