Ухвала суду № 75795128, 09.08.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09 серпня 2018 року м. Черкаси справа № 925/731/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод обважнювачів" (м. Костянтинівка, Донецька область) до Публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" (с. Дашуківка, Лисянський район, Черкаська область) про стягнення 6 346 072,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" на користь Приватного акціонерного товариства "Завод обважнювачів" заборгованості в розмірі 6 345 072,92 грн., з яких: 5 281 004,16 грн. основного боргу на повернення передоплати за непоставлений товар, 854 552,02 грн. інфляційних та 210 516,74 грн. як 3% річних на підставі договору № К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015 укладеного між сторонами.

Справа розглядається у загальному позовному провадженні.

На виконання положень п.5) ч. 2 ст. 182 ГПК України судом із представниками сторін обговорено обставини, які входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи.

Судом оголошено відзив на позовну заяву відповідача, щодо якого позивач заявив про його неотримання та намір подати відповідь на відзив.

За змістом позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 5281 004,16 грн. як повернення передоплати за договором між сторонами, на яку не було отримано товар та нараховані на цю суму 3% річних та інфляційні на підставі ст. 625 ЦК України.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив з підстав, зокрема, що договір між сторонами укладено не уповноваженою особою з боку відповідача по справі, кошти по передоплаті за товар відповідач від позивача не отримував, первинні документи на часткову поставку товару підписано невідомими особами.

У засідання 09.08.2018 відповідачем за підписом голови правління ОСОБА_3 подано клопотання про витребування доказів, яким заявник просить суд витребувати у позивача його заявки на відвантаження товару по договору № К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015 з доказами їх направлення на електронну адресу відповідача та всі наявні рахунки-фактури, які виставлялися ПАТ "Дашуківські бентоніти" на ПрАТ "Завод обважнювачів" по цьому ж договору.

В засіданні представник відповідача своє клопотання про витребування доказів підтримав повністю та просить суд його задовольнити.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечив.

Суд вважає, що у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів слід відмовити повністю, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як з'ясовано судом із представниками сторін, предметом позову є стягнення коштів передоплати, на які позивач не отримав товар від відповідача та нарахувань на ці кошти, які позивач провів на підставі ст. 625 ЦК України. Про перерахування коштів відповідачу позив подав засвідчені банківською установою копії платіжних доручень на перерахування коштів та їх оригінали для огляду.

Відповідач не може пояснити суду, як витребовувані докази щодо оформлення часткової поставки товару (щодо чого у позивач немає спору із відповідачем), стосуються предмету спору у заявленому позові.

Доводи відповідача про необхідність об'єктивного та всебічного дослідження всіх можливих доказів суд відхиляє, оскільки у справу повинні подаватися лише докази, які мають значення для предмету доказування у справі.

У відповідності до ст. 13, 74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки відповідач є стороною договору № К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015, а витребовувані докази є документами, які повинні бути у відповідача в наявності, то такі докази заявник повинен подавати суду самостійно.

Чинний ГПК України не зобов'язує будь-яку із сторін подавати докази на вимогу іншої сторони, які друга сторона використає в своїх інтересах у спорі, оскільки в такому випадку буде порушено принцип змагальності та рівності сторін.

За таких обставин клопотання відповідача проти витребування доказів у позивача за клопотанням від 08.08.2018 до задоволення не підлягає.

Зі свого боку 09.08.2018 в засідання позивач подав заяву вжиття заходів забезпечення позову, якою просить суд накласти арешт на кошти відповідача в сумі позовних вимог 6 346 072,92 грн. та судового збору 95 191,09 грн.

Представник позивача дане клопотання підтримав та просить суд його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечив через його необґрунтованість.

Згідно ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження навіть без повідомлення учасників справи.

Суд вважає, що клопотання про забезпечення позову до задоволення не підлягає, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 136,137 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Позивач вказує, що у нього є підозри про те, що відповідач ухилиться від виконання судового рішення по справі, оскільки відповідач уникає виконання своїх обов'язків за договором № К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015 між сторонами і намагається визнати цей договір недійсним в іншому судовому провадженні.

Чинним ГПК України не передбачено можливість обґрунтування судового рішення припущеннями.

У відповідності до роз'яснення постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви ( п. 3).

До заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивачем не прикладено жодного доказу, який би свідчив про те, що майно та грошові кошти, які є у відповідача, на момент виконання судового рішення можуть зникнути.

Саме по собі визнання недійсним договору між сторонами, наслідком чого може бути приведення сторін у первісний стан не є загрозою правам позивача, оскільки сплачені за товар спірні кошти і в цьому випадку підлягають безумовному поверненню на користь позивача по реституції.

Також в ході проведення підготовчого засідання судом зі сторонами проаналізовано п.5.2. постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року N 14

"Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" про те, що у боржника не виникає обов'язок сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних по ст. 625 ГПК України у випадку повернення сум авансу та завдатку, до чого відноситься і повернення передоплати по договору.

При цьому позивач не змінює розмір коштів, на які він просить накласти арешт для вжиття заходів забезпечення позову і продовжує наполягати на повній сумі забезпечення.

На підставі викладеного суд вважає, що подана позивачем заява про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою та не підтвердженою доказами, а тому до задоволення вона не підлягає.

Сплачені судові витрати за розгляд заяви про забезпечення позову покладаються на позивача.

Суд роз'яснив представникам сторін, що чинним ГПК України не обмежується кількість заяв про витребування доказів та вжиття заходів забезпечення позову, з якими вони можуть звернутися до суду в ході розгляду справи.

Представники сторін заявили суду про необхідність подання у справу додаткових доказів та пояснень і тому вважають, що вимоги ст. 182 ГПК України ще не виконані і підготовче провадження в даному засіданні закриттю не підлягає.

У відповідності до п. 12) ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд встановлює строки на подання відповіді на відзив.

За таких обставин розгляд справи слід відкласти.

Керуючись ст. 136, 81, 182, п3) ч. 2 ст. 183 ГПК України -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити позивачу, Приватному акціонерному товариству "Завод обважнювачів" у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову від 06.08.2018 № 608/2018.

2. Відмовити відповідачу, Публічному акціонерному товариству "Дашуківські бентоніти" у задоволенні клопотання про витребування доказів від 08.08.2018 року.

3. Відкласти підготовче засідання у справі на 11:30 год. 31 серпня 2018 року.

Засідання провести в приміщенні господарського суду Черкаської області за адресою бул. Шевченка, 307 у м. Черкаси.

Повідомити сторони про дату і час призначення наступного засідання. Явку представників сторін в засідання визнати не обов'язковою.

Встановити позивачу строк на подання відповіді на відзив на позов до наступного засідання у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали складено 09 серпня 2018 року.

Суддя Н.М. Спаських