Рішення № 75793017, 09.08.2018, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/375/18

Провадження № 2/630/269/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2018 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дем'яненко І.В.,

за участю секретаря судових засідань Тимошенко К.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Люботин Харківської області цивільну справу № 630/375/18 за позовною заявою ОСОБА_2, інтереси якої представляє ОСОБА_3, до ОСОБА_4, третьої особи Люботинської міської ради Харківської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Люботинського міського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_4, третьої особи Люботинської міської ради про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування.

Позивач просить наступне.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_5, є сином ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, яка на день смерті проживала за адресою АДРЕСА_1).

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_5, є рідним братом ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року, яка на день смерті постійно проживала за адресою АДРЕСА_1).

Визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок літ.А-1 з верандою літ. «а», тамбуром літ. «а1» загальною площею 34,00 кв. м, в тому числі житловою 14,30 кв. м, та господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1) після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року, який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, яка на день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1); та прийняв спадщину після смерті рідної сестри ОСОБА_7 померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року, яка на день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1), і прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Сторони про час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином та своєчасно, в підготовче судове засідання не з'явилися.

Представник позивача ОСОБА_3 направив до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_2 підтримує, просить позов задовольнити, розглядати справу без його участі та участі позивача.

Відповідач ОСОБА_4 направила до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_2 визнає в повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення та просить розглядати справу за її відсутності.

Від представника третьої особи - Люботинської міської ради Харківської області на адресу Люботинського міського суду надійшов лист, в якому зазначено, що проти задоволення позову не заперечують, просили розглядати справу у відсутності їх представника.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази по справі, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню повністю.

Судом встановлені такі факти, що не оспорюються сторонами, підтверджуються наданими суду доказами, та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з довідки КП «Люботинське БТІ» № 111 від 15 травня 2018 року житловий будинок літ.А-1 з верандою літ. «а», тамбуром літ. «а1» загальною площею 34,00 кв.м, в тому числі житловою 14,30 кв.м за адресою: АДРЕСА_1) на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 09.12.1977 року належить ОСОБА_6. Зазначене також підтверджується і свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 09.12.1977 року (а.с.9,29).

Оскільки житловий будинок побудовано до 5 серпня 1992 року, документом, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального житлового будинку, є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, та на день смерті проживала в належному їй житловому будинку за адресою АДРЕСА_1), зазначене вбачається із копії свідоцтва про смерть та копії будинкової книги, які додані позивачем до позову та містяться в матеріалах справи (а.с.7-8,15).

Враховуючи, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, тобто в період дії Цивільного кодексу України 1963 року, суд вважає за доцільне керуватися нормами ЦК України в редакції 1963 року, так як відповідно до п.4 Перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року, Цивільний кодекс України 2003 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Відносно цивільних правовідносин, які виникли до вступу в силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли та продовжують існувати після вступу його в силу. В зв'язку з тим, що вказані правовідносини виникли та продовжували існувати до 01 січня 2004 року, тобто до вступу в силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, суд вважає за необхідне застосувати до правовідносин між сторонами по справі правові норми, передбачені Цивільним кодексом України в редакції 1963 року.

Згідно зі ст. 525 ЦК України (в редакції 1963 року) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Тобто спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, розташованими за адресою: Харківська область, АДРЕСА_1) після смерті ОСОБА_6 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК України при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

В ході судового розгляду встановлено, що спадкоємцями на відкриту після смерті ОСОБА_6 спадщину є її діти - син ОСОБА_5 та донька ОСОБА_7.

Згідно з ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємець, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав в нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з відповіді Харківського обласного нотаріального архіву б/н з заявами про прийняття/ відмову від прийняття спадщин після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року в шестимісячний строк ніхто не звертався (а.с.40-43).

Спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_6 на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1) прийняли її діти ОСОБА_5 та ОСОБА_7, як спадкоємці першої черги, оскільки на час смерті спадкодавця мешкали разом з нею та зареєстровані за однією адресою, після смерті спадкодавця вони користувалися зазначеним будинком, доглядали за ним, тобто виконали вимоги 549 ЦК України (в редакції 1963 року).

Чоловік ОСОБА_6 - ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, що вбачається із копії свідоцтва про смерть (а.с.16)

Так як ОСОБА_5 і ОСОБА_7 прийняли спадщину після смерті матері, фактично вступивши у володіння і користування спадковим майном , що свідчить про виконання вимог ст.549 ЦК УРСР, відповідно їм має належати кожному в порядку спадкування першої черги за законом по 1/2 частині житлового будинку літ.А-1 з верандою літ. «а», тамбуром літ. «а1» загальною площею 34,00 кв.м в тому числі житловою 14,30 кв.м за адресою АДРЕСА_1).

Згідно листа Державного архіву від 05.09.2017 року №01-29/3-1859-1861 вказано, що книги реєстрації актів громадянського стану про народження по сл. Люботин вказаного району за періоди з 1 січня по 14 квітня та з 7 по 31 грудня 1924 року в архіві не зберігаються та місцезнаходження їх архіву невідомо, тому виявити запис про народження ОСОБА_7 за ці періоди можливості не має (а.с. 13).

Факт родинних відносин, що ОСОБА_5 є сином ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, яка на день смерті проживала за адресою АДРЕСА_1) учасниками справи не оспорюється.

Оскільки, зазначені обставини сторонами визнані та не оспорюються, суд відповідно до вимог ст. 82 ЦПК України вважає їх встановленими та такими, що не підлягають доказуванню.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, яка на день смерті постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1), що вбачається із свідоцтва про смерть останньої та копії будинкової книги, наявної в матеріалах справи (а.с.7-8,19).

Враховуючи, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, тобто в період дії Цивільного кодексу України 1963 року, суд вважає за доцільне керуватися нормами ЦК України в редакції 1963 року, так як відповідно до п.4 Перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року, Цивільний кодекс України 2003 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Відносно цивільних правовідносин, які виникли до вступу в силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли та продовжують існувати після вступу його в силу. В зв'язку з тим, що вказані правовідносини виникли та продовжували існувати до 01 січня 2004 року, тобто до вступу в силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, суд вважає за необхідне застосувати до правовідносин між сторонами по справі правові норми, передбачені Цивільним кодексом України в редакції 1963 року.

Згідно зі ст. 525 ЦК України (в редакції 1963 року) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Тобто спадщина, яка складається з 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК України при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Спадкоємці першої черги за законом були відсутні, так як ОСОБА_7 не мала дітей, не була заміжня, і проживала в будинку раніше померлої матері, тому спадщину після смерті сестри прийняв її рідний брат ОСОБА_5, як спадкоємець другої черги за законом, вступивши в фактичне володіння і користування спадковим майном: 1/2 частиною житлового будинку літ.А-1 з верандою літ. «а», тамбуром літ. «а1» загальною площею 34,00 кв.м в тому числі житловою 14,30 кв.м, за адресою АДРЕСА_1) виконавши вимоги ст.549 ЦК УРСР.

Згідно листа Державного архіву від 05.09.2017 року №01-29/3-1859-1861 вказано, що книги реєстрації актів громадянського стану про народження по сл. Люботин Люботинського району Харківського округу Харківської губернії за періоди з 15 квітня по 06 грудня 1924 року, з 07 по 31 грудня 1924 року та 1930 рік в архіві не зберігаються та місцезнаходження їх архіву невідомо, тому виявити запис про народження ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за ці періоди можливості не має (а.с.13). Зазначені обставини учасниками справи не оспорюються.

Оскільки, зазначені обставини сторонами визнані та не оспорюються, суд відповідно до вимог ст. 82 ЦПК України вважає їх встановленими та такими, що не підлягають доказуванню.

ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, що вбачається із свідоцтва про смерть, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області (а.с.30).

Враховуючи, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, суд вважає за доцільне керуватися нормами ЦК України в редакції 2003 року, в зв'язку з тим, що вказані правовідносини виникли після 01 січня 2004 року, тобто після набрання чинності Цивільного кодексу України в редакції 2003 року.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Після смерті ОСОБА_5, як спадкоємець за законом першої черги, позивач прийняла спадщину і оформила свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться в місті Люботин Харківської області, вулиця Івана Багалія (колишня вулиця Тухачевського), будинок 8.

Інші спадкоємці: ОСОБА_9 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року) і відповідачка ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_9) від прийняття спадщини відмовилися, подавши відповідні заяви, які були прийняті приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_10, яка здійснювала оформлення і видачу мені свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5.

Оформити свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок літ.А-1 з верандою літ. «а», тамбуром літ. «а1» загальною площею 34,00 кв.м в тому числі житловою 14,30 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1), після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року, який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року і після смерті сестри ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року, в позасудовому порядку позивач не може, в зв'язку із необхідністю встановлення факту родинних відносин.

На підставі аналізу зібраних по справі доказів, суд вважає, доведеним, що позивач ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_7

Згідно зі ст.ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Судовий збір позивачем сплачено в повному обсязі при зверненні з позовом до суду.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. 529, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. 1217, 2168 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2, інтереси якої представляє ОСОБА_3, до ОСОБА_4, третьої особи Люботинської міської ради Харківської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_5, є сином ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, яка на день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1).

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_5, є рідним братом ОСОБА_7 померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року, яка на день смерті постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1).

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок літ.А-1 з верандою літ. «а», тамбуром літ. «а1» загальною площею 34,00 кв. м в тому числі житловою 14,30 кв. м, та господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1) після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року, який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, яка на день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1); та прийняв спадщину після смерті рідної сестри ОСОБА_7 померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року, яка на день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1), і прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Повернути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, і.н. НОМЕР_1 50 % сплаченого судового збору, а саме 645.86 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 09 серпня 2018 року

Суддя І. В. Дем'яненко