Постанова № 75792054, 24.07.2018, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - І.О. Юзефович

Доповідач -Лозко Ю.П.

Справа № 428/9751/17

Провадження № 22ц/782/347/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року

Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Лозко Ю.П.,

суддів : Назарової М.В., Орлова І.В.,

за участю секретаря Перишкіна Т.М.

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представників відповідачів: Коваленка В.С., Данька В.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_2

відповідачі: Луганська обласна військово-цивільна адміністрація, Луганське обласне бюро судово-медичної експертизи

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_2 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 березня 2018 року (суддя Юзефович І.О.) по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи про визнання протиправним та скасування розпорядження №359-К від 18.08.2017р., поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, середнього заробітку за час затримки розрахунку

в с т а н о в и в:

12 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним вище позовом до Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи, посилаючись на наступні обставини.

Позивач, з 20.11.2015р. працював на посаді начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи. 18.08.2017р. його було ознайомлено з розпорядженням головиЛуганської обласної військово-цивільної адміністрації №359-К від 18.08.2017р. про звільнення з займаної посади за ст. 45 КЗпП України.

Вважає, що звільнення відбулось з грубим порушенням Кодексу законів про працю України, ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

В порушення ч. 2 ст. 45 КЗпП України, вимогу первинної профспілкової організації Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи про розірвання трудового договору №6 від 17.07.2017р. він отримав лише 18.08.2017р., чим порушено його право на оскарження рішення виборного органу первинної профспілкової організації до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення.

Крім того, при звільненні позивача не була врахована думка Головного судово-медичного експерта Міністерства охорони здоров'я, як того вимагає Положення про начальника бюро Судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я обласних виконавчих комітетів та республіканського бюро, затвердженого наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.

Позивач вважає, що засідання профкому фактично проведено не було, а лише складена Даньком В.В. вимога про звільнення позивача, що позбавило його можливості брати участь в обговоренні результатів виконання зобов'язання сторін за колективним договором. Не було надано постанову з копіями документів, які підтверджують виявлені порушення, що є підставою для пред'явлення вимоги про розірвання трудового договору. Вимога №6 від 17.07.2017 р. не має юридичного значення, оскільки складена нелегальним органом.

Посилаючись на ч. 6 ст. 7 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» зазначив, що звільнення відбулось без законних на те підстав, у зв'язку з тим, що заступник начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи Данько В.В. не може бути членом виборних органів профспілки будь-якого рівня, оскільки має право приймати та звільняти працівників відповідно до своїх посадових обов'язків.

Крім того, відповідачем своєчасно не було проведено повного розрахунку по заробітній платі позивача на дату звільнення, що становить три дні.

З урахуванням збільшених позовних вимог позивач просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації Гарбуза Ю.Г. №359-К від 18.08.2017р., поновити на посаді начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи, стягнути з Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи середній заробіток за час вимушеного прогулу 228222,04 грн., стягнути з Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 3200,00 грн.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 березня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з тим, що судом ухвалено рішення внаслідок недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи зазначив, що вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Від відповідача Луганської обласної військово-цивільної адміністрації також надійшов відзив щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_2, яку вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року №1402-УІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно п.8, п.9 ч.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільно-процесуального кодексу України, в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року №2147-УІІІ, до утворення апеляційних суддів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суду, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Справи у судах першої і апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Луганської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, що ухвалив рішення, в порядку, передбаченому Цивільно-процесуальним кодексом України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року №2147-УІІІ.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, суд вважає, щоапеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що 18 серпня 2017 року позивача звільнено з посади начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації Гарбуза Ю.Г. №359 - к з дотриманням в цілому процедури звільнення та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та встановленим у справі обставинам.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження №787 -к голови Луганської обласної державної адміністрації від 20 листопада 2015 року позивач ОСОБА_2 працював на посаді начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи за контрактом, укладеного з Луганською обласною державною адміністрацією - обласною військово-цивільною адміністрацією в особі голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації Туки Г.Б., терміном дії до 20 листопада 2018 року.

Частиною першою статті 45 КЗпП України передбачено, що на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Згідно свідоцтва про належність до Луганської організації Профспілки працівників охорони здоров'я України, виданого на підставі постанови Президії Луганського обласного комітету Профспілки від 09.02.2017р. №ОКЗ-02-7, первинна профспілкова організація Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи є організаційною ланкою Луганської обласної організації Профспілки працівників охорони здоров'я України.

Зборами первинної профспілкової організації Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи від 10 грудня 2014 року згідно протоколу №3 головою первинної профспілкової організації Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи обрано Данька В.В. із виконанням обов'язків на громадських засадах терміном на п'ять років.

04 грудня 2015 року між адміністрацією, в особі начальника ОСОБА_2Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи, як представника роботодавця та первинною профспілковою організацією Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи, в особі Данька В.В. голови первинної профспілкової організації Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи, як представника трудового колективу укладено колективний договір, який затверджений 15 грудня 2015 року Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області.

19 липня 2017 року на засіданні профспілкового комітету первинної профспілкової організації Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи працівників охорони здоров'я України, оформленого протоколом №3, за результатами голосування ухвалено зокрема, звернутися до голови ЛОДА, Гарбуза Ю.Г. з вимогою провести службове розслідування з розірванням контракту з начальником ЛОБСМЕ -

ОСОБА_2

20 липня 2017 року голова профспілкового комітету Данько В.В. від імені трудового колективу звернувся до голови Луганської обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації Гарбуза Ю.Г. вимогою, якадатована 20 липня 2017 року - розірвати контракт з начальником Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_2 у відповідності до ст.45 КЗпП України та ст.ст. 19, 33, 38 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

ЛОБСМЕ вказану вимогу згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції одержано 20 липня 2017 року і зареєстровано за №311.

З 17 липня 2017 року по 15 серпня 2017 року позивач перебував на лікарняному, в зв'язку з чим, вказану вище вимогу ОСОБА_2 як керівником на той час ЛОБСМЕ одержано після виходу з лікарняного 16 серпня 2017 року.

Відповідно до ч.2 ст.45 КЗпП України якщо керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення; у цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Даних щодо оскарження позивачем вказаної вимоги матеріали справи не містять.

Згідно розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації Гарбуза Ю.Г. №359-К від 18 серпня 2017року на вимогу первинної профспілкової організації Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи (лист від 20.07.2017 №6), п.п.2п.8,п.п.11 п.23 контракту від 20.11.2015 року, позивача ОСОБА_2 звільнено з посади начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи 18 серпня 2017 року за статтею 45 КЗпП України з достроковим розірванням контракту.

Обставин, які б свідчили і об'єктивно підтверджували посилання позивача щодо незаконності його звільнення 18 серпня 2017 року із займаної посади та затримку розрахунку при звільненні судом не встановлено.

Доводи скаржника щодо порушення судом норм процесуального права, що виразилися у розгляді справи в загальному порядку позовного провадження, чим порушено вимоги Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає безпідставними, оскільки на час відкриття провадження у даній справі та призначення її до розгляду, розгляд справ у порядку спрощеного провадження не передбачався.

Доводи скаржника про недопустимість доказів наданих представником відповідача Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи, які долучені судом під час проведення судового засідання 11 січня 2018 року, оскільки їх копії представником ЛОБСМЕ заздалегідь не надіслані і не надані ані позивачу, ані його представнику, суд не приймає, оскільки вказане не свідчить про недопустимість цих доказів в розумінні вимог частини 1 статті 78 ЦПК України.

Стосовно доводів скаржника про порушення судом норм процесуального права, що виразилось у долучені до матеріалів справи в якості доказу протоколу зборів первинної профспілкової організації ЛОБСМЕ №3 від 10.12.2014 року під час проведення судового засідання 25 січня 2018 року, хоча таких клопотань представником ЛОБСМЕ не заявлялося, чим порушено вимоги ст. 84 ЦПК України, суд не приймає, оскільки вказаний доказ виданий представником відповідача на вимогу суду.

Доводи скаржника про те, що журнал реєстрації вхідних документів є також не допустимим доказом, оскільки його копію не направлено завчасно позивачу та його представнику крім того, судом він не долучався до матеріалів справи і не досліджувався, суд не приймає, оскільки вказане спростовується матеріалами справи, а не надсилання іншому учаснику справи копії відповідних доказів, не свідчить про їх недопустимість в розумінні вимог частини 1 статті 78 ЦПК України.

Щодо порушення судом першої інстанції строків розгляду справи, суд вважає цей довід слушним, проте дані процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Інші доводи скаржника за своїм змістом і суттю є обґрунтуванням заявлених позовних вимог та зводяться до незгоди з висновками суду по оцінці доказів, але згідно ст. 89 ЦПК України право оцінки наданих доказів у справі належить безпосередньо суду, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції процесуального та матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Дата складення повного тексту постанови - 30 липня 2018 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді М.В. Назарова

І.В. Орлов