Постанова № 7579099, 13.01.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2010 року Справа № 16/85

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Павловського П.П.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Стуковенкова О. В.

за участю представників:

від позивача: Краснощокий Є.В., довіреність №б/н від 01.12.09, представник;

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Новий час”, село Фурманівка, Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15 жовтня 2009 року у справі №16/85;

за позовом, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Новий час”, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, село Фурманівка;

до відповідача, фермерського господарства “Урожай”, Кіровоградська область, Ново український район, село Фурманівка;

про стягнення збитків в сумі 36334 гривень.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Сільськогосподарське ТОВ “Новий час” звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача, фермерського господарства “Урожай”, на користь позивача, завданих збитків, відповідно до умов користування майном відповідачем, у сумі 36334 гривень, а також судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, були заподіяні збитки, позивачу, пов’язані з пошкодженням майна позивача наданого в оренду в розмірі вартості витрат на відновлення його належного технічного стану.

Рішенням господарського суду у справі №16/85 від 15 жовтня 2009 року (суддя Коротченко Л.С.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що відповідно до статті 180 Господарського кодексу України та статті 638 Цивільного кодексу України, сторонами не досягнуто згоди, щодо усіх істотних умов договору, а саме тому господарський суд вважає відсутні правові підстави вважати договір укладеним.

Оскільки Господарський суд визнав договір оренди пташника-брудера від 27 червня 2004 року, неукладеним, то і відсутні зобов’язання сторін, визначені цим договором.

В продовж своїх висновків господарський суд вважає, а якщо відсутні господарські зобов’язання сторін визначені договором, то і відсутня відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання цих зобов’язань.

Позивач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення неповно з’ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а викладені у ньому висновки не відповідають обставинам справи.

Позивач просить спірне рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги посилаючись на те, що господарський суд неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, що унормовують порядок та підстави відповідальності за шкоду завдану майну, якими обґрунтовані позовні вимоги, що не поширюється на спірні правовідносини.

На апеляційну скаргу позивач надав відзив у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і не обґрунтовані, тому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду Кіровоградської області, скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Задовольняючи апеляційну скаргу судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що відповідно до договору оренди та акту прийому передачі, 27 червня 2004 року, позивач передав у тимчасове користування відповідачу пташник - брудер, що належить позивачу та розташований в селі Фурманівка, Новоукраїнського району.

Відповідно до умов користування майном відповідач, взяв на себе зобов’язання його зберігати, ремонтувати та відшкодувати збитки, пов’язані з неналежним виконанням умов договору в розмірі фактичних і документально підтверджених витрат.

22 серпня 2008 року, напередодні закінчення терміну оренди майна, орендне майно було обстежено комісією з участі представників сторін, та складений акт, яким встановлено, що майно перебуває у неналежному стані, та потребує ремонту.

Відповідач не погодився з висновками складеного акту про що зробив запис у акті.

В продовж висновків акту позивач послався на заподіяння відповідачем шкоди та замовив ПП “Меркурій” виконати роботи по ремонту гусятника-брудера, на підтвердження чого до суду надано акти виконаних робіт, акт приймання виконаних робіт по ремонту від 27 квітня 2009 pоку, довідка про вартість робіт, рахунки та платіжні доручення, що підтверджують сплату позивачем на рахунок ПП “Меркурій” коштів на ремонтні роботи будівлі гусятника Сільськогосподарського ТОВ “Новий час”, які склали на загальну суму 36164 гривень, а також витрати сплачену вартість лічильника електроенергії в сумі 170 гривень.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою належить до договорів оренди, правовідносини у яких регулюються положеннями параграфу 5 Господарського кодексу України, а також параграфом 4 Цивільного кодексу України.

Проаналізувавши матеріали справи Господарський суд зробив висновок, що відповідно до статті 180 Господарського кодексу України та статті 638 Цивільного кодексу України, сторонами не досягнуто згоди, щодо усіх істотних умов договору, а саме тому господарський суд вважає відсутні правові підстави вважати договір укладеним.

Оскільки Господарський суд визнав договір оренди пташника - брудера від 27 червня 2004 року, неукладеним, то і відсутні зобов’язання сторін, визначені укладеним договором.

В продовж своїх висновків господарський суд вважає, а якщо відсутні господарські зобов’язання сторін визначені договором, то і відсутня відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов’язань.

Судова колегія не погоджується з таким висновком господарського суду.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що між сторонами був укладений договір оренди пташника –брудера.

Відповідно до частин 3, 4 статті 285 Господарського кодексу України, орендар зобов’язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню.

Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі його знищення чи псування з вини орендаря.

Відповідно до акту прийняття орендованого майна, від 22 серпня 2008 року, складеного напередодні закінчення терміну оренди майна, комісією з участі представників сторін, було встановлено, що майно перебуває у неналежному стані, та потребує ремонту.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема, є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 779 Цивільного кодексу України наймач зобов’язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до частин 1, 6 статті 226 Господарського кодексу України, передбачено, що:

учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов’язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, зобов’язаний відшкодувати на вимогу цих суб’єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі;

у разі невиконання зобов’язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов’язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов’язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що:

підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, окрім іншого, відносить вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, а також і інші додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, перелік яких не є вичерпним;

при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов’язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

У судовому засіданні знайшло своє підтвердження завдання шкоди відповідачем, що підтверджується наступними доказами:

отримання відповідачем у своє володіння (тимчасове користування) майна згідно договору оренди від 27 червня 2004 року, було визнано відповідачем;

перебування майна у користуванні відповідача протягом дії договору оренди та виконання ним його умов (зберігання майна, внесення орендної плати, проведення поточних ремонтів), було визнано відповідачем;

На протиправність поведінки відповідача, внаслідок якої завдана шкода майну позивача, вказує обов’язок особи по збереженню чужого майна, яке перебуває у її володінні, незалежно від підстав його отримання.

Розмір завданої шкоди майна підтверджується:

письмовими вимогами про необхідність приведення відповідачем майна до належного стану, які залишились відповідачем без відповіді та спростування;

комісійні акти визначення обсягів ремонтних робіт їх огляду і прийняття, про що відповідач повідомлявся;

акт №1 приймання виконаних підрядних робіт по ремонту майна встановленої форми № КБ-2в з додатками, обсяг яких пов’язаний та визначений виходячи з даних попередніх актів, та факт їх оплати;

витрати на проведення зазначених ремонтних робіт.

Вказані докази та обставини, намагання позивача протягом тривалого часу в період з 22 серпня 2008 року по 27 квітня 2009 року, врегулювати спір у позасудовому порядку, які були проігноровані відповідачем без жодних заперечень, безумовно вказують і на причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

Стосовно висновків господарського суду про не укладення договору то судова колегія вважає, що на час укладення договору оренди майно не можна було вважати нерухомим і, відповідно, були відсутні підстави та фактичні умови для укладення вказаного договору за правилами укладення договорів щодо розпорядження нерухомим майном у нотаріальній формі, у тому числі за правилами статті 284 ГК України. ( Пункт 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін’юсту від 7 лютого 2002 року №7/5, cтаття 182 ЦК України ).

Тому судова колегія вважає, що господарський суд неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, що унормовують порядок та підстави відповідальності за шкоду завдану майну, якими обґрунтовані позовні вимоги, та застосував статтю 284 Господарського кодексу України, що не поширюється на спірні правовідносини.

Таким чином, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, потягла за собою неправильне застосування норм матеріального права, що згідно пункту 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни чи скасування рішення.          

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Новий час”, село Фурманівка, Кіровоградської області, задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 15 жовтня 2009 року у справі №16/85, скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з відповідача, селянського (фермерського) господарства “Урожай”, село Фурманівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, індекс 27122, ЄДРПОУ 23221092 на користь позивача, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Новий час” село Фурманівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, індекс 27122, ЄДРПОУ 04341991:

завдані збитки у сумі 36334 гривень;

          державне мито у сумі 363,34 гривень за розгляд справи у господарському суді Дніпропетровської області;

          державне мито у сумі 181,67 гривень за розгляд справи у Дніпропетровському апеляційному господарському суді;

          витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 312,5 гривень.

          Видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.

Головуючий                                                            П.П. Павловський

          Судді                                                                                В.В. Швець

                              О.В. Чус

Постанову оформлено у відповідності до вимог статті 84 ГПК України 18.01.2010 року.

З оригіналом згідно

Помічник судді О.В. Чабаненко