Рішення № 75789303, 08.08.2018, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/2116/18

Провадження № 2/211/1401/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

08 серпня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сарат Н.О.,

при секретарі судового засідання Дьяконовій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» про розірвання договору та відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс», в якому просить розірвати договір від 01.02.2014 року №231572 укладений між нею та ТОВ «Гранфінресурс» та стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 54445,50 грн. та 1201,50 грн. в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди. В обґрунтування пред'явлених вимог вказала, що 01.02.2014 між нею та ТОВ «Гранфінресурс» укладено договір № 231572 із метою отримання на умовах діяльності програми «Альянс Україна» грошової суми в розмірі 90000 грн. Для отримання цих коштів на вимогу підприємства вона за період з 01.10.2014 року по 23.01.2018 року сплатила на користь ТОВ «Гранфінресурс» комісійний внесок на загальну суму 54445, 50 грн. Не отримавши передбаченої договором суми грошових коштів вона вирішила розірвати договір та припинити роботи подальші платежі та направила на адресу ТОВ «Гранфінресурс» заяву про повернення раніше сплачених коштів. Зі свого боку вона виконала всі умови договору по сплаті необхідних грошових коштів, але ТОВ «Гранфінресурс» не виконує умови договору. В добровільному порядку відповідач не бажає вирішувати дане питання, тому вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судове засідання не з'явилась, однак її представник ОСОБА_2 заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час, місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає, що дану справу можливо вирішити на підставі наявних в ній доказів, з урахуванням думки позивача, за відсутності відповідача і постановити заочне рішення.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст.247ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Так, 01.10.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Гранфінресурс» укладено договір № 231572 (а.с. 15-20).

Згідно з п. 1.1 статті 1 даного договору, адміністратор, за згодою учасника, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника певні дії спрямовані на отримання учасником грошової суми, зазначеної у додатку №1 до даного договору, на умовах діяльності програми «Альянс Україна», що міститься в додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору, в тому числі: сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування; організовувати та проводити захід по розподілу грошового фонду, надати учаснику відповідну суму, заявлену для утримання на умовах діяльності програми.

Згідно з п.1.2 розмір грошової суми, заявленої Учасником для придбання на умовах діяльності Програми та строки розрахунків за даним договором зазначаються у відповідних додатках до цього договору.

Статтею 2 договору та додатком № 1 до нього, передбачені обов'язки учасника, а саме: сплатити одноразовий комісійний внесок, що становить 6300,00 гривень, адміністративний платіж 6300,00 грн., адміністративні витрати 297,00 грн., чистий внесок 937,50 грн., загальний платіж - 1234,50 грн., мінімальний платіж 765,75 грн.

Умови розірвання договору наведені у статті 8 додатку №2 до договору (а.с. 20).

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2002 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 01.10.2014 року уклала договір № 231572 з TOB «Гранфінресурс» під впливом недобросовісних дій відповідача, які полягали у навмисному створенні в неї помилкового уявлення про обставини, які мають істотне значення: природи правочину, умов, за яких вона могла отримати позику, інших прав та обов'язків сторін у правочині, причиною якої, зокрема, стали наявність певних складнощів у вивченні нею змісту договору, а також помилкове сприйняття нею змісту і умов договору. Вона неправильно сприйняла фактичні обставини правочину, що вплинуло на її волевиявлення.

Згідно ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Як вбачається із ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину. Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів» заборонена нечесна підприємницька практика. До такої практики віднесена будь-яка діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману - п. 2 абзацу другого ч. І ст. 19. Забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції - н. 7 ч. З ст. 19. Перелік форм підприємницької діяльності, що вводить в оману, не є вичерпним - ч. 2 ст. 19. правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до позиції Вищого Спеціалізованого Суду України, яка викладена в інформаційному листі №10-729/0/4-12 від 28.05.2012 року, у разі, якщо позов пред'явлено з підстав недійсності договору по адмініструванню фінансових активів для придбання товарів у групах через невідповідність вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» (наявність пірамідальної схеми), суд у кожному конкретному випадку досліджує подані йому докази та перевіряє чи укладено правочин, предметом якого є надання послуг. Якщо суд встановлює, що діяльність відповідача підпадає під ознаки п.7 ч. 3ст.19 вказаного Закону, то відповідно до ч.6 ст.19 цього Закону такий правочин є недійсним.

Оскільки позивач сплачувала кошти не за товар, а за можливість отримання позики у сумі 90 000 грн., товариство без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалася виплата позик окремим клієнтам, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, суд вважає, що є підстави для визнання вказаного договору нікчемним, то і для визнання договору недійсним.

Також укладений сторонами договір не містить строків та термінів отримання учасником товару/позики, не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ „Гранфінресурс" за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання учасником товару/позики. Натомість договором передбачено, що у випадку неналежного виконання умов договору або не сплати запропонованих адміністратором платежів, учасник позбавляється права на придбання товару/позики, втрачає сплачений адміністративний платіж. У разі виявлення учасником бажання розірвати договір протягом 3 календарних днів з моменту його підписання та виконання ним умов ст. 8 додатку 2 до договору, відповідач повертає учаснику 70% внесеного ним вступного платежу, в інших випадках розірвання договору - вступний платіж та адміністративні витрати учаснику не повертаються, повернення коштів відбувається після закриття реєстру.

Таким чином, умови оспорюваного договору є несправедливими, внаслідок чого утворюється істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачеві і на користь відповідача, і що ТОВ "Гранфінресурс" здійснює нечесну підприємницьку практику, оскільки фонди групи з придбання товару/позики формуються виключно за рахунок внесків інших клієнтів системи, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів фонду групи між клієнтами являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.

Є всі підстави вважати, що діяльність відповідача ввела споживача в оману, оскільки програма "Альянс Україна" формується виключно на кошти учасників програми без залучення коштів ТОВ " Гранфінресурс". Оплата товару/позики здійснюється за кошти, внесені учасниками програми і в подальшому учасник, який отримав позику, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам програми, тобто один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача оплачує товар/позику іншому учаснику програми.

Рішення про передачу позики залежить лише від волі відповідача, який на власний розсуд приймає таке рішення і позивач позбавлений можливості вплинути на це рішення, оскільки немає можливості отримати інформацію про фінансовий стан інших учасників групи.

У спірному договорі умова про надання грошей у позику залежить від певних обставин, які можуть взагалі не настати, а тому така умова є несправедливою відносно позивача та вказує, що правочин не направлений на реальне настання правових наслідків.

Вбачається, що за умовами договору позивач мала сплачувати кошти не за сам товар (позику), а за можливість одержання права на отримання позики. ТОВ "Гранфінресурс" без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на отримання позики одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності програми «Альянс Україна».

Враховуючи викладене, можна зробити висновок, що досягнута між сторонами угода порушує права позивачки, а діяльність відповідача з реалізації послуг з адміністрування системи є такою, що вводить споживача в оману.

Отже, позивач має право звернутись до суду з даним позовом для захисту порушеного права, тому зважаючи на викладені обставини суд вважає, що відповідачем порушені істотні умови договору від 01.10.2014 року № 231572 щодо вчинення дій спрямованих на отримання позивачем грошової суми, зазначеної в додатку №1 до договору, а тому заявлені вимоги про розірвання договору та стягнення коштів, сплачених на виконання договору у розмірі 54445 грн. 50 коп., а також 1201, 50 грн. в рахунок відшкодування реальних збитків, якими є комісія банку при сплаті грошей на виконання догору, є обґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 651 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» про захист прав споживачів, розірвання договору та відшкодування збитків - задовольнити.

Розірвати договір від 01 жовтня 2014 року за № 231572 укладений між ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає: АДРЕСА_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літера Б, ЄДРПОУ - 389447319).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літера Б, ЄДРПОУ-389447319) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає: АДРЕСА_1) суму сплачених коштів у розмірі 54445 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста сорок п'ять) гривні 50 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літера Б, ЄДРПОУ-389447319) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає: АДРЕСА_1) грошові кошти в розмірі 1201 (одна тисяча двісті одна) грн. 50 коп. в рахунок відшкодування реальних збитків.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літера Б, ЄДРПОУ) на користь держави 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривень 00 копійок за позовні вимоги майнового характеру, а також 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за позовні вимоги немайнового характеру.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його складання.

Суддя Н.О.Сарат