Ухвала суду № 75787716, 05.06.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19793/18-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2018 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Соколова О.М.,

при секретарі: Сліпець К.Р.,

розглянувши заяву ОСОБА_1, яка є представником ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 757/19793/18-ц за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», Партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт» про визнання прав іпотекодержателя, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Печерського районного суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», Партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт» про визнання прав іпотекодержателя.

Разом із позовною заявою представником позивача ОСОБА_1 - подано заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на предмет іпотеки за іпотечним договором від 18.11.2011 за № 3420 на квартиру за адресою АДРЕСА_1 та предмету іпотеки за Договором іпотеки від 16.12.2010 року № 3508 приміщення за адресою АДРЕСА_2, вважаючи, що невжиття заходів щодо накладення арешту на вказані об'єкти може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Всупереч вищевикладеним правилам процесуального закону заява ОСОБА_1, яка є представником ОСОБА_2 не містить належного обґрунтування припущення останнього про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення заявлених в позові вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття судом обраного представником позивача заходу забезпечення позову, виходячи з наступного.

Обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є співмірним із заявленими вимогами у позові.

Також, виходячи зі змісту заявлених вимог, позивачем необґрунтовано та не доведено суду обставин необхідності вжиття судом таких заходів, зокрема недопущення істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Зокрема, суду не надано даних, які б вказували на неможливість відповідача за його майновим станом у разі задоволення вимог за даним позовом відшкодувати майнову та моральну шкоду, у тому числі за рахунок рухомого майна чи грошових коштів.

Відтак, суду не надано даних, які б давали підстави стверджувати, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, заява задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 13, 149-153, 258-261, 268, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1, яка є представником ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 757/19793/18-ц за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», Партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт» про визнання прав іпотекодержателя - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Соколов