Рішення № 75786663, 04.07.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1119/18

Справа №754/9087/17

РІШЕННЯ

Іменем України

04 липня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді Галась І.А.,

при секретарі - Дмитрієвої А.

за участі: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

вільного слухача - ОСОБА_4

розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, 3-тя особа - Страхова компанія «УНИКА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_5, 3-тя особа - Страхова компанія «УНИКА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовні вимоги, з урахуванням остаточних уточнень, обґрунтовано наступним.

18 жовтня 2015 року о 14 год.30 хв. відповідач на 27 км. Автодороги Київ - Житомир, керуючи автомобілем «Фольксваген-Гольф» номерний знак НОМЕР_3 виконуючи поворот наліво (розворот) не переконалася, що це буде небезпечним, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Шкода Октавіа» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням Позивача.

Відповідача (ОСОБА_5) власницю автомобіля Volkswagen Golf, державний номер НОМЕР_3 визнано винуватою у скоєні вказаного ДТП, що підтверджується Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року.

В наслідок цього зіткнення автомобіль «Шкода Октавіа» державний номер НОМЕР_4, що належить на праві приватної власності Позивачу отримав значні механічні ушкодження.

Для відшкодування збитків завданих в наслідок ДТП Позивач звернувся до ПрАТ «Страхової компанії «УНІКА», з якою у Відповідача був укладений договір обов'язкового страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5476723.

Для визначення величини матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП експертом ТОВ «Юніверсал АСІСТАНС-Україна» було виконано автотоварознавче дослідження та визначено вартість матеріального збитку, заданого Позивачу, як власнику автомобіля Шкода Октавіа («Skoda Octavia») державний номер НОМЕР_4 в результаті його пошкодження при ДТП. Відповідно до Звіту № 50565 ТОВ «Юніверсал АСІСТАНС- Україна» від 09 листопада 2015 вартість відновлювального ремонту склала 215870,47 грн.

Після проведення обрахунків ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» виплатила страхове відшкодування Позивачу по даному ДТП по договору обов'язкового страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5476723: 29 320,30 гривень - 24.12.2015 року; 20 679,70 гривень - 23.03.2016 року та по Договору добровільного страхування відповідальності власників транспортного засобу № 011092/4409/1000036 від 25.03.2015 року: 22 671,83 гривень - 23.03.2016 року. Тобто, загальна сума відшкодування з боку ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» склала: 72 671,83 грн.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу. Таким чином, сума відшкодування з боку ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» була обрахована з урахуванням зносу, а тому не могла покрити всю вартість відновлювального ремонту Позивачу, як власнику автомобіля Шкода Октавіа («Skoda Octavia») державний номер НОМЕР_4 в результаті його пошкодження при ДТП за участю Відповідача.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, частина шкоди що не була відшкодована ПрAT «Страхова компанія «УНІКА» підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

21.01.2018 року суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_9 було підготовлено Звіт №18002 про оцінку вартості матеріального збитку. За результатами оцінки було встановлено, що вартість матеріально збитку станом на 21.01.2018 року складає - 239 729,89 грн.

Крім цього, також 21.01.2018 року суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_9 було підготовлено Звіт №18002/2 про оцінку колісного транспортного засобу. За результатами оцінки було встановлено, що ринкова вартість КТЗ в пошкодженому стані станом на 21.01.2018 року складає - 104 921,54 грн.

Таким чином, сума майнової шкоди, що підлягає стягненню з Відповідача складає: 62 136,52 грн. (239 729,89 - 72 671,83 - 104 921,54 = 62 136,52)(вартість матеріального збитку: 239 729,89 грн.; загальна сума відшкодування з боку ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» - 72 671,83 грн., ринкова вартість КТЗ в пошкодженому стані - 104 921,54 грн., різниця - 62 136,52 грн.)

Вважає, що Відповідач (ОСОБА_5), як власник джерела підвищеної небезпеки - автомобіля Volkswagen Golf, державний номер НОМЕР_3, повинен відшкодувати Позивачу витрати, які необхідні для відновлення первинного стану автомобіля Шкода Октавіа («Skoda Octavia») державний номер НОМЕР_4, пошкодженого в ДТП, тобто витрати на його повний ремонт - відшкодувати завданий матеріальний збиток.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Протягом тривалого часу у зв'язку з пошкодженням автомобіля Позивачеві довелося самостійно шукати гроші для ремонту автомобіля, через що Позивач тривалий час не міг вночі спокійно спати. І до того суворий сімейний бюджет Позивача довелося спрямувати на ремонт пошкодженого в результаті ДТП автомобіля. Це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого Позивач почав до всього нервово відноситися, крім того це був і улюблений автомобіль Позивача. Від такого стану та нецільового використання сімейних грошей постраждали крім самого Позивача і члени його родини, родичі, що призвело до розладу стосунків у родині Позивача.

Крім того, раніше дуже часто на вихідних Позивач із сім'єю виїжджали з міста на відпочинок від тяжкого робочого тижня, після ДТП змога на законний відпочинок зникла. На тривалий час після ДТП Позивачеві та його близьким довелося пересісти на громадський транспорт, що викликало суттєві незручності у пересуванні. Багато справ запланованих раніше, що потребували пересування автотранспортом, Позивачеві довелося відкласти, а від деяких з них він взагалі змушений був відмовитись.

Позивач, як учасник бойових дій та інвалід 2-ї групи, постійно звертається за медичною допомогою до Головного військового клінічного госпіталю МО України в тому числі і після ушкоджень здоров'ю отриманих в результаті вище зазначеного ДТП. Відсутність власного автомобіля також спричиняє суттєві незручності у пересуванні.

Розмір заподіяної Позивачеві моральної шкоди визначити важко, але він має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести Позивачеві і його родині, та витрати, пов'язані з відновленням психічного стану Позивача, відпочинком від усього, що сталося із Позивачем та членами його родини. Розмір душевних страждань Позивача і страждань його родини оцінюється Позивачем в 10 000 (десять тисяч) гривень. Ціна враховує в себе усі страждання, які довелося перенести Позивачеві зокрема: порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров'я, а також моральних страждань, пов'язаних з дорожньо-транспортною пригодою.

За підготовку звітів від 21.01.2018 року №18002 Про оцінку вартості матеріального битку та №18002/2 Про оцінку колісного транспортного засобу СПД ОСОБА_9 було сплачено 2600 грн.(дві тисячі шістсот гривень).

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 62 136,52 грн (шістдесят дві тисячі сто тридцять шість грн. 52 коп.) відшкодування матеріальної шкоди; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 2600 (дві тисячі шістсот) гривень судових витрат пов'язаних з розглядом справи.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05.09.2017 р. відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду.

09.11.2017 р. представником відповідача - ОСОБА_5 - ОСОБА_3 подано письмові заперечення проти позову. Відповідно до яких відповідач заперечує проти позовних вимог позивача з огляду на їх незаконність та необґрунтованість, у зв'язку з наступним.

Згідно з Полісом АІ/5476723 розмір страхової суми на одного потерпілого завданого майну становить 50 000,00 грн.

Окрім того між Відповідачем та Страховиком (Страхова компанія "УШКА'') було укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту №011092/4409/1000036 від 25.03.2015 року за яким ліміт відповідальності за шкоду нанесену майну третіх осіб складає 300 000,00 грн.

Ліміт відповідальності Відповідача за обома договорами становить 350 000 грн. за вказаним страховим випадком.

30.10.2015 р. було проведено огляд пошкодженого транспорту "Шкода Октавия" д.н.з НОМЕР_4 експертом ОСОБА_9 на замовленя Страховика, та складено Акт огляду, де був зазначений перелік пошкоджень та підписаний Позивачем

Далі було складено Звіт № 50565 про визначення вартості матеріального збитку ТОВ "Юніверсал Асістанс Україна" на замовлення Страховика, за яким розмір відновлювального ремонту складає 215 870.74 грн. а ринкова вартість ТЗ до ДТП складає 215 790.30 грн.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо- транспортної пригоди.

Виходячи зі змісту п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом МУЮ та ФДМ України 24.11.2003 року за № 142/5/2092 (далі Методика), за даних умов вартість матеріального збитку визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ до ДТП.

З зазначених підстав, Страховик звернувся до ТОВ «Сател Груп», в результаті чого було складено звіт № 400178802 про оцінку КТЗ.

Відповідно до зазначеного звіту ринкова вартість автомобілю "Шкода Октавия" д.н.з НОМЕР_4 після ДТП складає 187 000,00 грн.

Таким чином, Позивачу, як власнику автомобілю "Шкода Октавия" д.н.з НОМЕР_4 повинно бути відшкодовано 28 790,30 грн., що відповідає різниці між вартістю ТЗ до ДТП - 215 790,30 грн., та вартістю ТЗ після ДТП - 187 000,00 грн. відповідно до зазначених вище звітів, а також витрати на послуги евакуатора 530,00 грн, а загалом 29 320,30 грн.

З наведених підстав Позивачу 24 грудня 2015 року була перерахована дана сума Страховиком на законних підставах.

Проте Позивач прийняв особисте рішення почати ремонтувати автомобіль, який по закону не є економічно доцільним.

Далі отримавши деякі документи з підтвердженням понесених витрат Позивач починає наполягати Страховика звернути увагу на надані документи з товарними чеками та квитанціями. 12.02.2016 року Страховиком було офіційно надано відповідь за № 929, де Страховик роз'яснив порядок розрахунку страхового відшкодування, однак Позивач не полишає наполегливості та регулярними зверненнями за перегляд рішення. 23 березня Страховик бере до уваги статус потерпілого та виносить рішення про доплату 43 351,53 грн.

Таким чином Позивач долучає до матеріалів справи понесені витрати на 59 009,21 грн, проте забуває в позовній заяві вказати на те, що загалом сума страхового відшкодування виплачена Страховиком склала 72 671,83 грн.

Що стосується позовних вимог Страховика, то вони є необґрунтованими та незаконними.

В якості доказу позовних вимог Позивач долучає два Рахунки "Автосоюз" з різними сумами датованими 06.03.2017 року, що взагалі викликає плутанину в належності таких.

До того ж Відповідач мусить зазначити, що такий документ складається особою, яка не несе жодної відповідальності за правдивий та справедливий розрахунок суми матеріальної шкоди, більш того СТО зацікавлено в тому, аби сума витрат на відновлювальний ремонт була більшою задля отримання прибутку, а тому СТО могло зафіксувати пошкодження не пов'язані з вищезазначеним ДТП. До того ж, вимушений звернути Вашу увагу на той факт, що рахунок-фактура не підтверджує понесених витрат на відновлювальний ремонт, а лише вказує на проведення СТО калькуляції витрат на можливий майбутній ремонт які можуть були сплачені лише при наявності згоди на ремонт за вказаною калькуляцією на СТО, що проводило таку калькуляцію, а документів які підтверджували б фактичний ремонт по такому рахунку знову ж таки надано не було.

Що стосується вимог з приводу відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. Відповідач також не може погодитись, адже не було надано жодного доказу про понесені витрати на переміщення чи інші обставини.

Крім того за результатами досліджень вартості матеріального збитку автомобіль є фізично знищеним, а тому Позивач мав можливість продати свій пошкоджений автомобіль та отримавши через 1, 5 місяців після ДТП страхове відшкодування, що становить залишок між ринковою вартістю до та після ДТП - придбати собі новий автомобіль, проте прийнявши рішення ремонтувати автомобіль "Шкода Октавия" д.н.з НОМЕР_4 сам отримав незручності. Більш того ДТП відбулось вже більше 2 років назад, а тому твердження, що весь цей час був порушений його звичайний образ життя є голослівним, адже весь цей час Позивач не виходив на зв'язок та позовну заяву подав зі сплином майже 2 років після ДТП.

На підставі викладеного просить суд відмовити в задоволені позову через недоведеність суми витрат та недоведеністю позовних вимог.

15 грудня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017, № 2147-VIII, яким КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідач на виконання ст. 178 ЦПК України 17.04.2018 р. долучив Відзив на позовну заяву, де зазначив, що категорично не визнає позовні вимоги з огляду на наступне.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована у Страховика (третя особа) - Страхова компанія "УНІКА" , згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів А1/5476723 (далі - Поліс). Про це свідчить витяг з бази даних МТСБУ про дійсність дії полісу на дату ДТП.

Відповідно до п. 9.2 ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000.00 гривень на одного потерпілого.

Згідно з Полісом АІ/5476723 розмір страхової суми на одного потерпілого завданого майну становить 50 000,00 грн.

Окрім того між Відповідачем та Страховиком (Страхова компанія "УНІКА") було укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту №011092/4409/1000036 від 25.03.2015 року за яким ліміт відповідальності за шкоду нанесену майну третіх осіб складає 300 000,00 грн.

Таким чином ліміт відповідальності Відповідача за обома договорами становить 350 000 грн. за вказаним страховим випадком.

30.10.2015 р. було проведено огляд пошкодженого транспорту "Шкода Октавия" д.н.з НОМЕР_4 експертом ОСОБА_9 на замовлення Страховика, та складено Акт огляду, де був зазначений перелік пошкоджень та підписаний Позивачем

Далі було складено Звіт № 50565 про визначення вартості матеріального збитку ТОП "Юнівсрсал Асістанс Україна" на замовлення Страховика, за яким розмір відновлювального ремонту складає 215 870.74 грн., а ринкова вартість ТЗ до ДТП складає 215 790,30 грн.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Виходячи зі змісту п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом МУЮ та ФДМ України 24.11.2003 року за № 142/5/2092 (далі Методика), за даних умов вартість матеріального збитку визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ до ДТП.

З зазначених підстав, Страховик звернувся до ТОВ «Сател Груп», в результаті чого було складено звіт № 400178802 про оцінку КТЗ.

Відповідно до зазначеного звіту ринкова вартість автомобілю "Шкода Октавия" д.н.з НОМЕР_4 після ДТП складає 187 000,00 грн.

Таким чином, Позивачу, як власнику автомобілю "Шкода Октавия" д.н.з НОМЕР_4 повинно бути відшкодовано 28 790,30 грн., що відповідає різниці між вартістю ТЗ до ДТП - 215 790,30 грн., та вартістю ТЗ після ДТП - 187 000,00 грн. відповідно до зазначених вище звітів, а також витрати на послуги евакуатора 530,00 грн., а загалом 29 320,30 грн.

З наведених підстав Позивачу 24 грудня 2015 року була перерахована дана сума Страховиком на законних підставах.

Проте Позивач прийняв особисте рішення почати ремонтувати автомобіль, який по закону не є економічно доцільним.

Далі отримавши деякі документи з підтвердженням понесених витрат Позивач починає наполягати Страховика звернути увагу на надані документи з товарними чеками та квитанціями. 12.02.2016 року Страховиком було офіційно надано відповідь за № 929, де Страховик роз'яснив порядок розрахунку страхового відшкодування, однак Позивач не полишав наполегливості та регулярними зверненнями за перегляд рішення. 23 березня Страховик бере до уваги статус потерпілого та виносить рішення про доплату 43 351,53 грн.

Таким чином Позивачу була сплачена Страховиком сума страхового відшкодування в розмірі 72 671,83 грн. та на думку Позивача будь-які інші стягнення з Відповідача є незаконними та мають мету безпідставно збагатитися.

Зазначена позивачем сума аргументована тим, що 21.01.2018 року СОД ОСОБА_9 було складено Звіт №18002 про оцінку вартості матеріального збитку, де було встановлено, що вартість відновлювального ремонту ( 281 735,78 грн.) перевищує ринкову вартість автомобіля до пошкоджень ( 239 729,89 грн.), а тому автомобіль було знову визнано фізично знищеним, через що СОД ОСОБА_9 склав 21.01.2018 року Звіт № 18002/2 в якому визначив вартість автомобіля з пошкодженнями в сумі 104 921,54 грн., таким чином позивач просить стягнути різницю між вартістю автомобіля до ДТП (239 729,89 грн.), вартістю автомобіля після ДТП (104 921,54 грн.) та сплаченого страхового відшкодування (72 671,83 гри.), що становить 62 135,52 грн.

Однак з даним розрахунком Відповідач не може погодитись та просить суд звернути увагу на наступне:

?Звіти складені СОД ОСОБА_9 від 21.01.2018 року мають ту ж саму силу, що й Звіти на замовлення Страховика, адже вони зроблені оцінювачем, а не судовим експертом, який несе кримінальну відповідальність за наданий висновок, тому дані Звіти не спростовують Звіти Страховика, а лише заплутують суд у розрахунках (в матеріалах справи на сьогоднішній день міститься 4 Звіти про оцінку);

?розрахунок матеріального збитку в Звітах СОД ОСОБА_9 зроблений на підставі акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 2015 року, коли ще не було проведено ремонтних робіт, проте в 2016 році автомобіль вже зазнав частково відновлювального ремонту по цінах 2016 року, а Звіти ОСОБА_9 містять ціни відновлення ВСІХ пошкоджених деталей по цінам 2018 року, тому дані Звіти не можуть братися до уваги та є неналежним доказом, адже ціни за 2 роки зросли на деталі, а фактичні затрати Позивача на частковий відновлювальний ремонт є значно меншими ніж ті, що вказані в Звітах (стягувати матеріальний збиток за цінами 2018 року за ті відновлені деталі, які відремонтовані в 2016 році є незаконним та є безпідставним збагаченням);

?встановлення вартості пошкодженого автомобіля після ДТП на 2018 рік, тобто через 3 роки після ДТП є не об'єктивним, адже за 3 роки автомобіль втратив у вартості, тому Відповідач не має відповідати за необґрунтоване рішення Позивача ремонтувати фізично знищений автомобіль та потім через 3 роки сплачувати за пошкоджений автомобіль який втратив значно в ціні;

?також не підлягають стягненню з Відповідача вартість даних Звітів, адже ці Звіти зроблені з порушеннями, не відповідають дійсності та не об'єктивні; замовляти дані Звіти Позивачем не було необхідності, адже Страховик зробив на своє замовлення оцінки, які мають ту ж саму юридичну силу що й Звіти на замовлення Позивача.

Відповідач категорично заперечує проти відшкодування моральної шкоди оскільки за результатами досліджень вартості матеріального збитку автомобіль є фізично знищеним, а тому Позивач мав можливість продати свій пошкоджений автомобіль та отримавши через 1,5 місяців після ДТП страхове відшкодування, що становить залишок між ринковою вартістю до та після ДТП - придбати собі новий автомобіль, проте прийнявши рішення ремонтувати автомобіль "Шкода Октавия" д.н.з НОМЕР_4 сам отримав незручності. Більш того ДТП відбулось вже більше 2 років назад, а тому твердження, що весь цей час був порушений його звичайний образ життя є голослівним, адже весь цей час Позивач не виходив на зв'язок та позовну заяву подав зі сплином майже 2 років після ДТП; подавши необґрунтований позов до Відповідача, Відповідач була вимушена звернутись за правовою допомогою для захисту своїх прав, через що понесла фактичні затрати та свої душевні хвилювання за незаконні вимоги Позивача, через що сама також повинна звертатися в суд з зустрічним позовом до Позивача про відшкодування моральної шкоди за понесені страждання. Таким чином, підводячи риску під вищевикладеним слід зазначити, що в ході судового розгляду було встановлено, що автомобіль є фізично знищеним, а ремонт економічно недоцільним, Страховик законним способом підрахував вартість матеріального збитку та сплатив його, через що всі вимоги до Відповідача є безпідставними, Позивач не надав жодного доказу, які б спростовували розрахунки на замовлення Страховика (а той факт, що автомобіль реально можна було продати в 2015 році за суму 187 000,00 підтверджується витребуваним Звітом складеним Сател Груп, де зазначено що було 17 потенційних покупців на придбання даного автомобіля, тому ніяких хитрощів Страховиком не було вигадано, всі ці твердження є домислом самого Позивача).

З огляду на вищенаведене, Відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

02.05.2018 р. позивачем було надано відповідь на Відзив, в якому позивач зазначає, що частина шкоди, яка не була відшкодована ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Щодо оновлених Звітів про оцінку вартості матеріального збитку та про оцінку колісного транспортного засобу позивач наголосила наступне.

21.01.2018 року суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_9 було підготовлено Звіт №18002 про оцінку вартості матеріального збитку. За результатами оцінки було встановлено, що вартість матеріально збитку станом на 21.01.2018 р. складає - 239 729,89 грн.

Крім цього, також 21.01.2018 року суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_9 було підготовлено Звіт №18002/2 про оцінку колісного транспортного засобу. За результатами оцінки було встановлено, що ринкова вартість КТЗ в пошкодженому стані станом на 21.01.2018 р. складає - 104 921,54 грн.

Положеннями статей 22, 1192 ЦК України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), а розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Зазначила, що Відповідач у своїх запереченнях посилається на Звіт складений ТОВ «Сател Груп» щодо залишкової вартості пошкодженого автомобіля. Згідно даного звіту ринкова розрахункова вартість пошкодженого автомобіля складає 104 591,43 грн. Але, далі у цьому ж звіті зазначається, що вивчення попиту ринку на даний КТЗ в пошкодженому стані проводилась з використанням платформи «Autoonline». Це різновид маркетингового дослідження, який, на думку оцінювача, не заборонений законодавством. І за результатами даного «МАРКЕТИНОГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ» вартість автомобіля склала 187000 грн. Дана вартість автомобіля була визначена як ринкова і була надана до страхової компанії «УНІКА».

Даний «Звіт» мав бути складений у відповідності до «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» затвердженої спільним Наказом Міністерства Юстиції України та Фонду Державного Майна України Дму від 24.11.2003 року № 142/5/2092. Однак він був складений із деякими відхиленнями від вимог Методики.

Пунктом 7.35. даної Методики передбачено, що «У разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики».

Залишкова вартість пошкодженого автомобіля у розмірі 187000 грн., визначена у Звіті ТОВ «Сател Груп», яка була визначена з використанням платформи «Autoonline» та на яку посилається Відповідач визначена з порушенням «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» - не може братися до уваги та не є належним та достовірними доказом.

Всі наведені Відповідачем у відзиві заперечення на позов підлягають відхиленню.

Враховуючи вище викладене, просить суд задовольнити позовну заяву (зі змінами).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 07.05.2018 р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов, з урахуванням остаточних уточнень, підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити посилаючись на обставини справи викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав незаконності та необґрунтованості. Підтримала викладені в Відзиві на позов надані письмові заперечення та просила відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник третьої особи ПрАТ «СК «УНІКА» до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином. Подано заяву про можливість розгляду справи без участі ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» (том. №1, а.с.222).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За вимогами Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами по справі, 18.10.2015 р. о 14 год. 30 хв. ОСОБА_11 на 27 км. Автодороги Київ-Житомир М06, керуючи автомобілем «Фольксваген Гольф» номерний знак НОМЕР_5, виконуючи поворот на ліво /розворот/ не переконалась , що це буде безпечним, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Шкода Октавіа» номерний знак НОМЕР_6, водій ОСОБА_1, який рухався в попутному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_5 порушила вимоги п. 10.4 Правил дорожнього руху та вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Що також підтверджується довідкою № 77205052 про дорожньо-транспортну пригоду (том. №1, а.с.89-90).

Згідно постанови Деснянського районного суду м. Києва від 11.12.2015 р. визнано винуватою ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за яке накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривен. Стягнуто з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. (а.с.16).

Постанова суду від 11.12.2015 р. не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно до частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене та відповідно до положення частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Деснянського районного суду м. Києва від 11.12.2015 р., згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, яка не оскаржувалась та набрала законної сили, відповідно до якої відповідача ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні ДТП.

Отже, з огляду на викладене вина відповідача ОСОБА_5 у скоєній дорожньо транспортній пригоді є доведеною та не заперечувалась сторонами по справі.

Згідно Звіту №50565 від 09.11.2015 р. про визначення вартості матеріального збитку КТЗ: SKODA Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_4, власник ОСОБА_1, складеного ТОВ «Юніверсал Асістас»:

?Ринкова вартість КТЗ до пошкодження 215790,30 грн.

?Значення коефіцієнту фізичного зносу 0,5635

?Вартість відновлювального ремонту КТЗ 215870,47 грн.

?Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 111198,87 грн.

Матеріальний збиток, завданий власникові SKODA Octavia, держномер НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при ДТП складає: 215790,30 грн.

Згідно Полісу № АІ/5476723 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, - транспортний засіб Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_3, страхувальник відповідач ОСОБА_5 застрахований в ПрАТ «СК УНІКА». Строк дії договору з 26.03.2015 р. до 25.03.2016 р. (включно). Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого: за шкоду заподіяну життю, здоров'ю - сто тисяч; за шкоду, заподіяну майну п'ятдесят тисяч (том. №1, а.с.66).

Згідно Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту №011092/4409/1000036 від 25.03.2015 р., транспортний засіб Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_3, страхувальник відповідач ОСОБА_5 застрахований в ПрАТ «СК УНІКА». Строк дії договору з 00 год. 00 хв. 26.03.2015 р. до 24 год. 00 хв. 25.03.2016 р. (том. №1, а.с.67).

Згідно п.п. 1.3.1 загальна страхова сума 450 000 грн. Відповідно до п.п. 1.3.2.1. Договору - ліміт відповідальності за шкоду нанесену майну третіх осіб 300 000 грн. Франшиза - 50 000 грн. (п.п.1.3.2.2.). Відповідно до п.п. 1.3.3.1. Договору - ліміт відповідальності за шкоду нанесену життю та здоров'ю третіх осіб - 150 000 грн.; франшиза - 100 000 грн. (п.п. 1.3.3.2 Договору).

Згідно Звіту №18002 про оцінку вартості матеріального збитку від 21.02.2018 р. КТЗ: SKODA Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_4, власник ОСОБА_1, складеного суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_9 (том. №1 а.с.132-174):

?Ринкова вартість КТЗ до пошкодження 239729,89 грн.

?Значення коефіцієнту фізичного зносу 0,6029

?Вартість відновлювального ремонту КТЗ 281735,78 грн.

?Вартість матеріального збитку 239729,89 грн.

Згідно Звіту №18002/2 про оцінку колісного транспортного засобу від 21.02.2018 р. КТЗ: SKODA Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_4, власник ОСОБА_1, складеного суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_9 (том. №1 а.с.175-197):

?Ринкова вартість КТЗ до пошкодження 239 729,89 грн.

?Значення коефіцієнту фізичного зносу 0,6029

?Вартість відновлювального ремонту КТЗ 281 735,78 грн.

?Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 134808,35 грн.;

?Ринкова вартість КТЗ в пошкодженому стані 104 921,54 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 044414 від 24.12.2015 р. ПрАТ «СК «УНІКА» сплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування згідно договору №011092/4430/5476723 від 25/03/2015 р. в розмірі 29320,30 грн. (том. №1, а.с.68).

Згідно Сертифікату від 18.03.2016 р. по випадку, який відбувся 18.10.2015 р. з автомобілем SKODA Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_4 встановлено наступне. В зв'язку з наданням потерпілою особою ОСОБА_1 актів виконаних робіт №151401/12017843, Товарного чеку №29, Товарного чеку №ІТ147898, Рахунок №123026273 встановлено наступне:

?Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу згідно АВР №151401/12017843 ТОВ «Автосоюз» складає 22816, 21 грн.

?Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу згідно Товарного чеку №29 складає, Сврз=35148,00 (1-0,55635)=15342,10

?Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу згідно Товарного чеку ІТ147898 складає, Сврз=1045х(1-0,5635)=456,14

?Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу згідно Рахунка №123026273 складає, Сврз=768,00+76264,32х(1-0,5635)=34057,38

Загальна вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу згідно наданих документів складає 72971,83 грн. (том. №1, а.с.10).

Згідно Наказу ПрАТ «СК «УНІКА» №001178802доплата «Про виплату страхового відшкодування гр. ОСОБА_1» від 18.03.2016 р, в зв'язку з настанням страхового випадку - ДТП 18.10.2015 з належним ОСОБА_5 автомобілем Volkswagen Golf держ. НОМЕР_7, внаслідок якої були нанесені пошкодження автомобілю SKODA Octavia держ. НОМЕР_4, який належить гр. ОСОБА_1, і згідно страхового полісу № АІ/5476723 від 25.03.2015 р., наказано виплатити ОСОБА_1 страхове відшкодування згідно суми збитку в розмірі 20 679,70 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок (том. №1, а.с.9).

Згідно платіжного доручення №009978 від 23.03.2016 р. ПрАТ «СК «УНІКА» сплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування згідно договору №011092/4430/5476723 від 25/03/2015 р. в розмірі 20679,70 грн. (том. №1, а.с.69).

Крім того, відповідно до платіжного доручення №009980 від 23.03.2016 р. ПрАТ «СК «УНІКА» сплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування згідно договору №011092/4430/5476723 від 25/03/2015 р. в розмірі 22671,83 грн. (том. №1, а.с.68).

Згідно Наказу ПрАТ «СК «УНІКА» №001178802доплата «Про виплату страхового відшкодування гр. ОСОБА_1» від 18.03.2016 р, в зв'язку з настанням страхового випадку - ДТП 18.10.2015 з належним ОСОБА_5 автомобілем Volkswagen Golf держ. НОМЕР_7, внаслідок якої були нанесені пошкодження автомобілю SKODA Octavia держ. НОМЕР_4, який належить гр. ОСОБА_1, і згідно страхового полісу № АІ/5476723 від 25.03.2015 р., наказано виплатити ОСОБА_1 страхове відшкодування згідно суми збитку в розмірі 20 679,70 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок (том. №1, а.с.9).

Отже, судом об'єктивно встановлено, що ПрАТ СК «УНІКА» на виконання своїх зобов'язань, було виплачено позивачу ОСОБА_1 страхове відшкодування на загальну суму 72 671,83 грн., що також не заперечувалось сторонами по справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдання шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.5 ст.1187 ЦК України, п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України).

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Крім того, відповідно до п.6 постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (далі в тексті - Постанова) особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Пунктом 8 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Разом з тим, суд вважає, що та обставина, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована, не означає, що саме страховик повинен відшкодувати завдану шкоду, і це не звільняє відповідача від відшкодування завданої в результаті ДТП шкоди, оскільки особа здійснює своє права вільно, на власний розсуд (ч.1 ст.12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч.2 ст.14 ЦК України ).

Відповідно до ст.511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із ч.ч.1, 4 ст.636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, у якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі ст.1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно вирішує про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування. При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.

Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно ст.1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Отже, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не має права відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: у справі №6-2808цс15 від 20 січня 2016 року, у справі №6-725цс16 від 14 вересня 2016 року, а також правовій позиції Верховного суду України викладеній у постанові від 14.02.2018 року у справі №344/10730/15-ц (провадження №61-5079св18) та постанові від 14.02.2018 року по справі №344/7069/15-ц (провадження № 61-2315св18).

Зважаючи на наведене та враховуючи, що в ході розгляду справи судом встановлено, що водієм автомобіля марки «Volkswagen Golf» державний номер НОМЕР_3 в момент його зіткнення із належним позивачу автомобілем SKODA Octavia державний номер НОМЕР_4 був відповідач ОСОБА_5, цивільно-правова відповідальність якого застрахована, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки шкоди, завданої в результаті ДТП 1810.2015 року.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ПрАТ СК «УНІКА» на виконання своїх зобов'язань, виплатила позивачу ОСОБА_1 страхове відшкодування на загальну суму 72 671,83 грн.

Суд не бере до уваги Звіт №18002 про оцінку вартості матеріального збитку від 21.02.2018 р., оскільки розмір шкоди визначається на момент її завдання.

З урахуванням викладеного, при визначені вартості матеріального збитку суд бере до уваги Звіт №50565 від 09.11.2015 р. про визначення вартості матеріального збитку, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власникові SKODA Octavia, держномер НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при ДТП складає: 215790,30 грн.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про Практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» відшкодування збитків повинно здійснюватись винною особою відповідно до реальної вартості втраченого майна.

Частиною 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, вказана правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 20 січня 2016 року в справі 6-2808цс15.

Пунктом 14 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» передбачено, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Крім того, при визначенні розміру матеріального збитку, суд бере до уваги Звіт №18002/2 про оцінку колісного транспортного засобу від 21.02.2018 р. КТЗ: SKODA Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_4, власник ОСОБА_1, складеного суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_9 (том. №1 а.с.175-197), відповідно до якого ринкова вартість КТЗ в пошкодженому стані 104 521,54 грн.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що на користь позивача необхідно стягнути 38 527 грн. 04 коп., виходячи з наступних розрахунків:

215 790,30 грн. (вартість матеріального збитку) - 72 671,83 грн. (виплачене страхове відшкодування) - 104 591,43 грн. (ринкова вартість КТЗ в пошкодженому стані) = 38 527,04 грн.

Суд критично оцінює пояснення сторони позивача, що фактично матеріальний збиток, завданий ОСОБА_1 пошкодження його транспортного засобу в розмірі 62 136,52 грн., оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження понесених позивачем фактично таких витрат.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З досліджених судом доказів, поданих учасниками справи, судом встановлено, що в результаті ДТП був пошкоджений автомобіль позивача. Позивач зазначає, що він зазнав емоційні страждання, які йому і його родині довелось перенести, а також поніс витрати пов'язані з відновленням психічного стану, у зв'язку із пошкодженням власного транспортного засобу.

Разом з тим, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин, на які вона посилається як на такі, що завдали їй душевних страждань та переживань, а також не підтверджено доказами самого факту наявності у неї душевних страждань та переживань у зв'язку з наявністю таких обставин. У матеріалах справи відсутні докази, що неправомірними діями ОСОБА_5 заподіяла ОСОБА_1 моральну шкоди, тому в цій частині суд відмовляє.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Положеннями ст. 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог ч.ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність частково задоволення позову.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1187, 1188, 1192 ЦК України

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, 3-тя особа - Страхова компанія «УНИКА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, матеріальну шкоду в розмірі 38 527 гривень 04 копійки.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: