Постанова № 75786380, 09.08.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1308/18Головуючий по 1 інстанції - Троян Т.Є. Категорія: 59 Доповідач в апеляційній інстанції - Бородійчук В.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Гончар Н.І., Ювшина В.І.

секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у судовому засіданні в місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2017 року (ухвалене 21 лютого 2017 року в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси під головуванням судді Троян Т.Є.) у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Черкаського обласного державного нотаріального архіву, третя особа: ОСОБА_3 про визнання безпідставною відмову нотаріуса у видачі дублікату правовстановлюючого документу та зобов'язання вчинити дії.

Вивчивши матеріали справи, Апеляційний суд Черкаської області, -

в с т а н о в и в :

У липні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом до Черкаського обласного державного нотаріального архіву, третя особа: ОСОБА_3 про визнання безпідставною відмову нотаріуса у видачі дублікату правовстановлюючого документу та зобов'язання вчинити дії.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 24 грудня 2012 року Придніпровським районним судом м. Черкаси ухвалено рішення, яким в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за договором про іпотечний кредит № CSIPGI0000004807 від 02 квітня 2008 року в розмірі 40 553,33 доларів США, що еквівалентно 324 008,94 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру по вул. АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу квартири ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Позивач звернувся до Черкаського обласного державного нотаріального архіву для отримання дублікату договору дарування, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, проте, 25 квітня 2016 року Черкаським обласним державним нотаріальним йому було відмовлено у вчиненні дій по видачі дублікату договору з тих підстав, що відповідно до положень Закону України «Про нотаріат» отримати дублікат договору може лише сторона правочину.

Посилаючись на те, що дублікат договору потрібен для реалізації рішення суду та продажу предмету іпотеки, позивач просив суд визнати незаконною відмову Черкаського обласного державного нотаріального архіву від 25 квітня 2016 року у вчиненні нотаріальної дії з підстави відсутності довіреності від імені ОСОБА_3 на отримання дублікату договору дарування квартири, та зобов'язати Черкаський обласний державний нотаріальний архів видати ПАТ КБ «ПриватБанк» дублікат договору дарування квартири за АДРЕСА_4 від 18 березня 1995 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідчений Другою Черкаською державною нотаріальною конторою 18 березня 1995 року, реєстраційний № 2-1225.

Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2017 року в задоволені позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 28 квітня 2017 року заочне рішення районного суду скасовано. Провадження у даній справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 215 ЦПК України.

Вказану ухвалу суду апеляційної інстанції скасовано постановою Великої палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року та передано до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі на заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» просив скасувати вказане рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, вказував на недоведеність обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи та просив ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги покласти на позивача.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» вказував, що ст. 49 Закону України «Про нотаріат» містить вичерпний перелік підстав для відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, при цьому відмова нотаріуса у зв'язку з неоднозначним розумінням ним рішення суду законом не передбачена, а тому є незаконною

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначила, що позивач не має права на продаж квартири та отримання необхідного правовстановлюючого документа, оскільки рішення районного суду від 24.12.2012 року, на яке посилається позивач, скасовано, отже повноваження на реалізацію іпотеки у позивача відсутні.

Тому вважає заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2017 року законним, а вимоги апеляційної скарги безпідставними.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки: шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Стаття 38 Закону України «Про іпотеку» встановлює наступну процедуру продажу предмета іпотеки: шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Статтею 49 Закону України «Про нотаріат» передбачено перелік підстав для відмови нотаріуса або посадової особи у вчиненні нотаріальної дії, який не є вичерпним.

За змістом ст. ст. 8, 53 Закону України «Про нотаріат» дублікат нотаріально посвідченого документа видається нотаріусом у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою виключно юридичним і фізичним особам, за дорученням яких або у відношенні яких здійснювалися нотаріальні дії.

Відповідно до п. 1.1 глави 22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (зі змінами станом на 25 березня 2014 року) підставою видачі дубліката документа є втрата або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 квітня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір CSIPGI0000004807, згідно якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 110 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 02 квітня 2018 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 02 квітня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № CSIPGI0000004807 за умовами якого остання надала в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме на квартиру загальною площею 57,00 кв.м., житловою площею 29,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. Вказана квартира належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору дарування від 18 березня 1995 року за реєстровим № 2-1225, посвідченого Другою Черкаською державною нотаріальною конторою.

15 квітня 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Черкаського обласного державного нотаріального архіву із заявою на видачу дублікату вказаного договору дарування квартири.

25 квітня 2016 року відповідачем було відмовлено у видачі дублікату договору дарування з тих підстав, що відповідно до глави 22 п.1.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України архів може видати дублікат договору, що вказаний у заяві, у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялась нотаріальна дія.

Згідно зі статтею 60 ЦПК України (чинної на момент вчинення процесуальної дії) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач, в обґрунтування своїх вимог, посилається на те, що заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.12.2012 року було частково задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 третя особа: ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Вирішено в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за договором про іпотечний кредит № CSIPGI0000004807 від 02 квітня 2008 року в розмірі 40553,33 доларів США, що еквівалентно 324008,94 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № CSIPGI0000004807 від 02 квітня 2008 року, а саме: квартиру загальною площею 57,00 кв.м., житловою площею 29,9 кв.м., яка розташована за адресою:м. Черкаси, АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_3 Встановлено спосіб реалізації шляхом продажу квартири ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 2016 року (справа № 2314/2420/12) задоволено заяву ОСОБА_3 про скасування заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2012 року та справу призначено до розгляду.

В подальшому, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 травня 2018 року у цивільній справі № 2314/2420/12 в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_4, служба у справах дітей Черкаської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення із зняттям з реєстраційного обліку, залишеним без змін постановою апеляційного суду Черкаської області віл 10 липня 2018 року, відмовлено.

Таким чином, встановивши, що на момент звернення позивача з позовом до Черкаського обласного державного нотаріального архіву про визнання безпідставною відмову нотаріуса у видачі дублікату правовстановлюючого документу у ПАТ КБ «ПриватБанк» повноважень для здійснення продажу предмета іпотеки не було, а отже і відповідні вимоги про отримання дублікату Договору дарування є необґрунтованим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, ПАТ КБ «Приватбанк» не надано жодних доказів на підтвердження того, що правовстановлюючий документ - договір дарування квартири, який є предметом іпотеки, втрачено чи зіпсовано.

Відсутність договору дарування квартири у позивача не свідчить про втрату або зіпсування документа, що згідно Закону України «Про нотаріат» є підставою для видачі нотаріусом дубліката договору.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року № 61-3229св18.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги вимоги статті 38 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, а, отже, і право на отримання правовстановлюючих документів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначений закон не зобов'язує нотаріуса видати банку дублікат договору дарування квартири.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не звернув уваги на вимоги Закону України «Про іпотеку», який у цих правовідносинах є спеціальним, і його прийнято пізніше, а тому суд дійшов помилкового висновку про застосування Закону України «Про нотаріат» та про те, що банк не є тією особою, яка має право на отримання дублікатів правовстановлюючих документів у нотаріуса, не заслуговують на увагу, оскільки нотаріус у своїй діяльності щодо видачі дублікатів нотаріально посвідчених документів керується саме Законом України «Про нотаріат» та Порядком.

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення процесуального питання.

У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанцій не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Черкаської області, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Черкаського обласного державного нотаріального архіву, третя особа: ОСОБА_3 про визнання безпідставною відмову нотаріуса у видачі дублікату правовстановлюючого документу та зобов'язання вчинити дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий -

Судді -

Повний текст постанови виготовлено 09 серпня 2018 року.