Ухвала суду № 75786172, 09.08.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/9103/18

Провадження № 2/712/2085/18

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

09 серпня 2018 року м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м.Черкаси – Троян Т.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів шляхом відшкодування збитків з усуненням недоліків наданих послуг та відшкодування моральної шкоди, завданої недоліками у наданих послугах, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів шляхом відшкодування збитків з усуненням недоліків наданих послуг та відшкодування моральної шкоди, завданої недоліками у наданих послугах.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України, та підлягає залишенню без руху по наступним підставам.

Так в порушення ч. 4 ст.177 ЦПК України позивачем не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору за кожну майнову вимогу у розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір», у свою чергу ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що позивач повинен сплатити судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та позовної заяви не майнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем зазначені вимоги законів не виконано і судовий збір не сплачено з посиланням на Закон України «Про захист прав споживачів», яким встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що повязані з порушенням їх прав.

Крім того, позивач обґрунтовує підсудність справи Соснівському районному суду м.Черкаси за місцем свого проживання, посилаючись на ч.5 ст.28 ЦПК України (позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору).

Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов’язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням, таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Крім того, у позові відсутні посилання на докази, якими позивач обґрунтовує порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів позивача відповідачем по справі.

Позивачем судовий збір не сплачено, з посиланням на положення ЗУ «Про захист прав споживачів», а в позовній заяві йдеться не про обставини які передували укладенню договору.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв’язку з цим, застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, ЗУ «Про банки та банківську діяльність», ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»)

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб’єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись.

Таким чином, враховуючи, що позивач як підставу підсудності та звільнення від сплати судового збору посилається на ЗУ «Про захист прав споживачів», потребують уточнень обґрунтування позивача з приводу застосування до спірних правовідносин положень ЗУ «Про захист прав споживачів» та його звільнення від сплати судового збору або сплата судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір» та направлення справи для розгляду в суд згідно правил підсудності, встановлених у статті 27 ЦПК України.

На підставі ч.1ст.185 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк, протягом якого він повинен усунути вказані недоліки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175,185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів шляхом відшкодування збитків з усуненням недоліків наданих послуг та відшкодування моральної шкоди, завданої недоліками у наданих послугах- залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Соснівського

районного суду м. Черкаси Т.Є. Троян