Постанова № 75785870, 09.08.2018, Апеляційний суд Рівненської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2018 року м. Рівне

справа № 569/12566/15-ц

провадження № 22-ц/787/724/2018

Апеляційний суд Рівненської області у складі колегії суддів: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), Боймиструка С.В., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання: Москалик Т.В.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (яке з 21.05.2018року змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» )

відповідач - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області в складі судді Панас від 15 січня 2018 року О.В., проголошеного в 13 год. 11 хв. в м.Рівне, дата складання повного судового рішення не зазначена,

В С Т А Н О В И В :

28 серпня 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, в якій вказувало, що 22.04.2008 року між сторонами укладено договір, за яким ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 50000 доларів США на термін до 15.04.2013р., зі сплатою відсотків за користування кредитом в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання по договору, порядку погашення кредиту не дотримувалася, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 28.07.2015 року становила 173737,82 доларів США., яка складається з наступного: 46521,29 доларів США - заборгованість за кредитом; 60621,17 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 66595,36 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 111783,60 доларів США, яка була задоволена рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська № 2/0417/5929/2012 від 20.08.2012 року з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк», різниця становить 61954,22 доларів США. А також штрафи відповідно до Договору: 11,33 доларів США - штраф (фіксована частина); 3097,71 доларів США - штраф (процентна складова), що разом становить заборгованість до стягнення за кредитним договором № 0804/83 від 22.04.2008 р. - 65063,26 доларів США, що за курсом 22.06 відповідно до розпорядження НБУ від 28.07.2015 року складає 1435295,60 грн.

З наведених підстав просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 65063,26 доларів США, що за курсом 22.06грн. відповідно до розпорядження НБУ від 28.07.2015 року складає 1435295,60 грн., а також судові витрати по справі.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 січня 2018 року позовну заяву ПАТ КБ "Приватбанк" - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість в сумі 21 084 доларів США 32 центи, що станом на 28.07.2015р. становить - 465120 грн. 10 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1218 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення апеляційного суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відповідачкою не виконано, що є підставою для стягнення з позичальника відсотків за користування кредитними коштами. У стягненні штрафу та пені відмовлено за пропуском строку позовної давності

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову.

Зазначає, що кредитний договір № 0804/83 від 22.04.2008 року дійсно було нею підписано, однак Банк не виконав своє зобов'язання та не надав їй кредитних коштів. Заява про видачу готівки №2 від 23.04.2008 року підписана не нею, а іншою особою. Позивачем не надано доказів надання відповідачу ОСОБА_3 грошових коштів в зазначеному розмірі, підтвердження погашення відповідачкою будь-яких коштів за даним кредитним договором. Постановою дізнавача СД Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області від 19 липня 2009 року ОСОБА_3 визнано потерпілою по кримінальній справі, яка знаходиться в провадженні СВ Рівненського ВП ГУ НП України в Рівненській області. Вважає, що зазначеними коштами заволоділи інші особи не без участі працівників банку. Будь-яких документів, що підтверджують видачу Банком та отримання ОСОБА_3 кредитних коштів в природі не існує, а тому ні позивач, ні відповідач таких документів надати не може.

Оскільки вона не отримувала кредитних коштів, тому і не виконувала зобов'язань по їх поверненню та користуванню.

Крім того, в своїх запереченнях, поясненнях та клопотаннях оголошених 13.12.2017 року вона ставила питання про призначення почеркознавчої експертизи. Вона зібрала документи із вільними зразками підпису, з яких візуально видно, що підпис у заяві стоїть не ОСОБА_3 Проте, судом першої інстанції залишено без задоволення її клопотання, чим істотно порушено її права.

Просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» та відмовити у задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" вказує, що у цивільній справі № 569/22364/13ц вже було проведено почеркознавчу експертизу. Висновком експерта категорично встановлено, що підпис у графі отримувача коштів виконано саме ОСОБА_3. Рішенням суду встановлено факт укладення, отримання та не повернення коштів саме відповідачем, що в силу приписів ч. 5 ст. 82 ЦПК України не потребує доведення. Вважає проведення нової експертизи недоцільним. Із цих підстав просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -скасуванню, виходячи з наступних підстав.

22 квітня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», який з 21.05.2018року змінив назву на АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитну угоду № 0804/83 та договір про видачу траншу №0804/83, згідно умов яких остання отримала кредит у розмірі 50 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 17,00% на рік з кінцевим терміном повернення 15 квітня 2013 року

Вказана обставина встановлена рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 р., і відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України вона не доказується при розгляді даної справи.

Цим же рішенням суду стягнуто із ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитною угодою № 0804/83 від 22 квітня 2008 року та договору про видачу траншу № 0804/83 від 22 квітня 2008 року станом на 20 липня 2012 року в розмірі 106390,85 доларів США, еквівалентних 850382 грн. 06 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 46521,29 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 39536,85 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 162519 грн. 35 коп. та судовий збір у сумі 6759 грн. 90 коп.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про підроблення її підпису на договорі та відсутність її волі на отримання кредитних коштів не можуть бути предметом доказування у цивільній справі № 569/12566/15-ц, оскільки такі її доводи були предметом перевірки Апеляційного суду Дніпропетровської області і вони чинним його рішенням відхилені.

Також апеляційний суд вважає, що пред'явленням ПАТ КБ «ПриватБанк» у 2012 року позову до ОСОБА_3 про стягнення боргу за укладеним між ними договором кредиту банк скористався своїм правом на дострокове стягнення всієї суми боргу.

ОСОБА_4 Верховного Суду зробила висновок, викладений у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 4 липня 2018 року № 14-154цс18, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на наведене апеляційний суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом у цій цивільній справі.

Доводи позовної заяви, що кредитодавець відповідно до статті 599 ЦК України (припинення зобов'язання виконанням) має право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом є безпідставними.

Оскільки кредитний договір припинив свою дію, то у кредитора відсутні підстави й для стягнення пені та штрафів у відповідності до його умов.

За наведеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту, яка виникла станом на 28.07.2015року у загальній сумі 65 063,26 долара США, що по курсу НБУ становить 1 435 295 грн. та складається із відсотків, пені та штрафів задоволенню не підлягають.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, однак такі вимоги АТ КБ «ПриватБанк» з цих підстав в суді першої інстанції не заявлялись.

Відповідно до пунктів 1 та 4 ч.1 ст.376 ЦПК України ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду від 15 січня 2018 року підлягає скасуванню, з постановленням нового - про відмову у задоволені позову за безпідставністю.

Відповідно до ч.1 та ч.13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так як у задоволенні позову відмовлено, то понесені АТ КБ «ПриватБанк» витрати по оплаті судового збору слід віднести за його рахунок, а понесені відповідачкою витрати по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги у сумі 5481грн. слід стягнути з позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, 376, 381, 382, 384, п.2 ч.3 ст.389, 390 ЦПК України, ст.ст.263,1050 ЦК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 січня 2018 року скасувати .

Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» у задоволенні позову до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження м.Київ вул.Грушевського,1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_3 ( місце проживання АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені витрати по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги у сумі 5481 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят одну) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 9 серпня 2018 року.

Судді : Н.В.Бондаренко

С.В. Боймиструк

С.С. Шимків