Постанова № 7578575, 27.11.2007, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2007 р. Справа № 9/540-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Тереховій І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія”, м.Херсон

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, м.Херсон

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

За участю представників сторін:

від позивача – Сапіга Д.П., довіреність від 03.01.2007р., юрисконсульт; Тараненко П.І., довіреність від 10.03.2007р., головний бухгалтер.;

від відповідача – Горбунова К.О., представник дов. від 09.01.2007р.

Суть спору: позивач- ЗАТ “Таврійська будівельна компанія” звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визнати нечинним у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 16.03.2007р. №0001702301/0 у зв’язку з його невідповідністю чинному законодавству.

Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву вих.№11214/9/10-105 від 15.10.2007р. позовні вимоги не визнає і вважає їх безпідставними.

Позивач проти доводів відповідача заперечує, та надав письмове пояснення по справі щодо оформлення декларацій по податку на додану вартість в якому стверджує, що самостійного виправлення помилок не здійснював, а діяв відповідно до діючого законодавства. Дане пояснення суд прийняв до розгляду.

У судовому засіданні 25.10.2007р. розгляд справи відкладався до 09 год. 30 хв. 22.11.2007р., а 22.11.2007р. у судовому засіданні оголошувалась перерва до 15 год 00 хв. 27.11.2007р. з підстав, передбачених ст. 150 КАС України, та було зобов’язано перевіряючу особу відповідача надати до матеріалів справи письмове пояснення щодо висновків, викладених в акті перевірки з питання некоректного виправлення позивачем помилки в частині ненадання розрахунку корегування . Дана вимога суду податковим органом виконана не була, а перевіряюча особа ДПІ у м.Херсоні Красовська І.Г. у судове засідання не прибула і про причини своєї неявки суд жодним чином не повідомила.

Відповідно до положень ч.6 ст.71 КАС України якщо особа. Яка бере участь у справі без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд,

В С Т А Н О В И В:

На підставі ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання посадовими особами ДПІ у м.Херсоні проведена планова визна документальна перевірка фінансово- з питань дотримання ЗАТ “Таврійською будівельною компанією” вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.06 по 30.09.06.

За результатами даної перевірки посадовими особами відповідача складено акт від 03.03.2007р. №494/23-6/32702078 в якому зафіксовано факт порушення позивачем положень ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/98-ВР (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість в період з 01.01.2005р. по 30.09.2006р. на загальну суму 4423,33 грн., у тому числі за січень 2006р. –на 2833,33 грн.грн., за квітень 2005 року на 1590,0 грн. та несвоєчасного декларування ПДВ в сумі 166629,97 грн. за липень 2006 року.

На підставі даного акту перевірки ДПІ у м.Херсоні 16.03.2007р. відносно позивача було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001702301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання на загальну суму 89949 грн.98 коп., з якої за основним платежем- 4423 грн.33 коп., за штрафними (фінансовими санкціями) –85526 грн. 65 коп.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного податкового законодавства, суд дійшов висновку, що вони підлягають задоволенню.

Матеріали справи свідчать, що в перевіряємий період позивачем не було допущено заниження податку на додану вартісь на суму 4423,33 грн., так як до податкового кредиту за квітень 2006р. було включено податкову накладну №15 від 28.12.2005р. ДП “Миколаївенергочермет” передплата за ремонт автоклавів 3,4 з заміною захистноблокового пристрою на суму ПДВ 923,33 грн. та податкову накладну №11 від 21.11.2005р. ДП “Миколаївенергочермет” передплата за ремонт автоклавів 3,4 з заміною захистноблокового пристрою на суму ПДВ 666,67 грн..

В січні 2006р. позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту податкову накладну №27070101 від 01.07.2005р. виписану на ВАТ “Дніпрополірмаш” на суму податку надодану вартість у розмірі 2833,33 грн., що повністю відповідає вимогам п.7.5.1 п. 7.5 ст 7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168-97 (зі змінами і доповненнями) оскільки, згідно положень п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платників податку на податковий кредит є або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивач, перерахувавши кошти, отримав податкову накладну та у відповідності з п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” відніс суми по даній податковій накладній до податкового кредиту.

Також матеріали справи свідчать, що згідно з Договором № 01/329 від 11.06.2003 року, укладеним між ТОВ "Промресурс" (м. Дніпропетровськ) та ЗАТ "Будмеханізація", останній заборгував ТОВ "Промресурс" виконанням робіт по будівництву квартир у житловому будинку за адресою: м. Херсон, вул. І.Кулика.

03.07.2006 року між ТОВ "Промресурс" та ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" було укладено договір відступлення прав вимоги боргу.

Відповідно до п.1.1, 1.4. зазначеного Договору відступлення права вимоги боргу первісний кредитор здійснює відступлення права вимоги боргу за Договором № 01/329 про дольову участь в будівництві житлового будинку на суму 999779,81 грн.

Згідно п.1.10 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР даний договір є договором факторингу, так як факторингових операцій, що являються об'єктом оподаткування ПДВ, так як об'єктом боргу являється виконання робіт.

Згідно Договору уступки прав вимоги від 03.07.2006 року ця операція була включена позивачем в липні 2006 року до податкового кредиту на основі виписаної податкової накладної № 2006070306 від 03.07.2006 року, що цілком відповідає п.п. 7.5.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", так як датою виникнення права на податковий кредит являється дата, на яку припадає перша подія:          дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів ( робіт, послуг);

В серпні 2006 року підприємством позивача були укладені нові договори відступлення прав вимоги боргу по будівництву квартир на загальну суму 1 463 697,55 грн.: 07.08.2006р. з УСБУ на суму 204591,66 грн.; 07.08.2006р. з Скобелкіним С.В. на суму 248405,96 грн.; 23.08.2006р. з Губарєвим А.С на суму 204591,66 грн.; 23.08.2006р. з Губарєвим А.С на суму 204591,66 грн.; 23.08.2006р. з Бовкун НІ. на суму 201540,45 грн.; 30.08.2006р. з Ісаєвим О.С. на суму 194528,02 грн.; 30.08.2006р. з Гусаром М.І. на суму 205448,14 грн. і відповідно до положень пункту 1.10. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" були включені до податкового зобов'язання ПДВ за серпень 2006 року в сумі 243949,59 грн.

Декларація за липень 2006 року подана до ДШ у м. Херсоні 18.08.2006 року № 113004. Декларація за серпень 2006 року подана до ДПІ у м. Херсоні 19.09.2006 року № 120672.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що позивач самостійного виправлення помилки по ПДВ не здійснював та не допустив порушень Порядку заповнення та строків подання податкової Декларації по ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 09.07.1997 року № 250/2054.

Також суд звертає увагу на неточності допущені посадовими особами відповідача при складенні акту перевірки. Так, відповідно до вступної частини акту перевірки перевірка підприємства позивача здійснювалась за період з 01.01.2006р. по 30.09.2006р., а в розділі 4 акту ”Висновок” перевіряючими особами відповідача у 2 та 3 пунктах відображено періоди з 01.01.2005р. по 30.09.2006р., в той час як на стор. 22 акту перевірки у розділі 3.1.5 "Податок на додану вартість" обумовлено період перевірки з 01.01.2006р. по 30.09.2006р..

Згідно положень ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Положеннями ст. 69 КАС України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені ним у запереченнях на позовну заяву через їх невідповідність чинному законодавсту України та фактичним обставинам, оскільки перевірку підприємства позивача ним проведено за неповного з’ясування всіх суттєвих обставин та неповного вивчення всіх документальних доказів наявних у позивача. Крім того, перевіряючою особою відповідача не виконано вимогу суду щодо надання пояснення з приводу викладених нею висновків в акті перевірки стосовно “некоректного виправлення” позивачем помилки в частині ненадання розрахунку корегування

Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством.

Позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оспорюване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 16.03.2007р. №0001702301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання на загальну суму 89949 грн.98 коп., з якої за основним платежем- 4423 грн.33 коп., за штрафними (фінансовими санкціями) –85526 грн. 65 коп. підлягає визнанню нечинним, оскільки воно прийняте з порушенням чинного законодавства України.

Понесені позивачем судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп. підлягають поверненню йому з Державного бюджету.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про час і місце виготовлення постанови суду в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 69,71, 94, 98, 158, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 16.03.2007р. №0001702301/0, яким Закритому акціонерному товариству “Таврійська будівельна компанія” (код ЄДРПОУ 32702078, 73011, м.Херсон, вул.Адмірала Макарова,203 р/р26000301751995, МФО 352286, філія “Херсонське центральне відділення Промінвестбанку”, м.Херсон) визначено суму податкового зобов’язання на загальну суму 89949 грн.98 коп., з якої за основним платежем- 4423 грн.33 коп., за штрафними (фінансовими санкціями) –85526 грн. 65 коп.

3.Повернути Закритому акціонерному товариству “Таврійська будівельна компанія” (код ЄДРПОУ 32702078, 73011, м.Херсон, вул.Адмірала Макарова,203 р/р26000301751995, МФО 352286, філія “Херсонське центральне відділення Промінвестбанку”, м.Херсон) з Державного бюджету 3 грн. 40 коп судових витрат.

4.Постанову надіслати сторонам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.В. Ребриста

Постанову складено у повному обсязі 03.12.2007р.