Рішення № 75785266, 27.06.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.06.2018 Справа № 554/884/18

Провадження № 2/554/1364/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 червня 2018 року місто Полтава

Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Тімошенко Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження цивільну справу за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням особи під час проходження військової служби (ціна позову: 164535 грн. 22 коп.),

встановила:

08.02.2018 позивач, Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», звернувся до суду із позовом до відповідача, ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням особи під час проходження військової служби.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу на факультеті військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” (переформований у Військовий інститут танкових військ НТУ “ХПІ”) на посаді курсанта з 27 серпня 2016 року по 20 грудня 2017 року, про що був укладений контракт строком на 5 років, за яким відповідач зобов’язався продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п’яти років після закінчення навчання.

Позивач зазначив, що 20 грудня 2017 року контракт про проходження військової служби, укладений між Міністерством оборони України в особі начальника факультету і відповідачем був достроково розірваний через небажання останнього продовжувати навчання. Фактичні витрати, пов’язані з утриманням відповідача в навчальному закладі з дня його зарахування по день виключення зі списків особового складусклали 164535,22 грн..

Оскільки усі спроби вирішити дану ситуацію у досудовому порядку виявились невдалими, позивач вимушений був звернутися до суду з позовом.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати, пов’язані з його утриманням під час проходження військової служби в сумі 164535 грн. 22 коп.

Ухвалою від 30.03.2018 року відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання на 26.04.2018 року та надано строк відповідачу для надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 30.03.2018 року задоволено клопотання позивача щодо відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надавши до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення про повернення викликів суду з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання», у судові засідання двічі поспіль не з'явився, без повідомлення причин, відзив на позов не надавав.

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Суддя вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суддя прийшла до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Суддею встановлено, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу на факультеті військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” (переформований у Військовий інститут танкових військ НТУ “ХПІ”) на посаді курсанта з 27 серпня 2016 року по 20 грудня 2017 року (а.с.9-10).

Відповідно до розділу II Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, з громадянином ОСОБА_1 27 серпня 2017 року був укладений контракт про проходження військової служби (навчання) строком на 5 років (строк навчання), за яким відповідач зобов’язався продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п’яти років після закінчення навчання (а.с.7-8).

20 грудня 2017 року контракт про проходження військової служби, укладений між Міністерством оборони України в особі начальника факультету і відповідачем був достроково розірваний через небажання продовжувати навчання (а.с.11-12,18).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною 10 статті 25 Закону України “Про військовий обов‘язок і військову службу” визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до п. п. 3, 4 Порядку відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов’язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Факультетом відповідно до вимог Порядку розрахунку витрат, пов’язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року, були розраховані фактичні витрати, пов’язані з утриманням відповідача в навчальному закладі з дня його зарахування по день виключення зі списків особового складу, загальна сума яких склала 164535 грн. 22 коп., що підтверджуються розрахунками коштів на відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 (а.с.13-14).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз наданих позивачем доказів свідчить про порушення прав позивача, які підлягають захисту.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків.

З огляду наведеного, суддя прийшла до висновку про задоволення позову.

Позовна заява подана до суду в межах строку позовної давності.

Судовий збір, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 6, 16, 258, 256-261, 526, 610, 623 ЦК України, ч. 10 ст. 25 Закону України “Про військовий обов‘язок і військову службу”, п. п. 3, 4 Порядку відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, Порядком розрахунку витрат, пов’язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року, ст.ст. 4-10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 133, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суддя

ухвалила:

позов Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням під час проходження військової служби - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП : НОМЕР_1, паспорт серії МН 722623) на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 192, код ЄДРПОУ 07905262, МФО 820172, п/р 31254270107600 в ДКСУ м. Київа) витрати, пов’язані з утриманням особи під час проходження військової служби в сумі 164535 (сто шістдесят чотири тисячі п’ятсот тридцять п’ять) гривень 22 (двадцять дві) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання: м. Полтава, бул. Боровіковського, 14, РНОКПП : НОМЕР_1, паспорт серії МН 722623) на користь держави судовий збір в сумі 1600,00 грн..

Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двом) днів з дня його складання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд міста Полтави протягом 30 (тридцяти) днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд міста Полтави.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

1.Позивач: Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 192, код ЄДРПОУ 07905262, МФО 820172, п/р 31254270107600 в ДКСУ м. Києва.

2.Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП : НОМЕР_1, паспорт серії МН 722623.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.В.Тімошенко