Ухвала суду № 75784606, 09.08.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/6921/18 Головуючий у І інстанції Омельченко М. М.Провадження № 11-кп/780/885/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 49 09.08.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді – Гайдай Р.М.

суддів – Авраменка М.Г, ОСОБА_2

при секретарі – Миронець А.Л., Казьміній А.В.

з участю:

прокурора – Матюшенко К.В.

обвинувачених – ОСОБА_3 та ОСОБА_4

захисника обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 липня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018000000001157 від 14 травня 2018 року про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, повернуто прокуророві Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 як такий, що не відповідає вимогам КПК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 липня 2018 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018000000001157 від 14 травня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, повернуто прокуророві Генеральної прокуратури України ОСОБА_6, оскільки під час підготовчого судового засідання судом першої інстанції встановлена безпідставність об’єднання в одне провадження матеріалів щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4, так як діяння, в яких їм висунуто обвинувачення стосуються різних часових проміжків, мають різні наслідки та спільними діями обвинувачених не поєднують. Наведене вище суд першої інстанції вважав грубим порушення права на захист обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також порушенням вимог ст. 217, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 просить ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 липня 2018 року, як таку, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження – скасувати та обвинувальний акт направити до Києво-Святошинського районного суду Київської області для прийняття рішення в порядку ст. 314 КПК України. При цьому, вказала, що оскільки 02 липня 2018 року колегією суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області проголошено вступну і резолютивну частину ухвали, апеляційна скарга подається без зазначення того, в чому полягає незаконність та необґрунтованість судового рішення. Після отримання повного тексту ухвали апеляційна скарга буде доповнена.

В доповненнях до апеляційної скарги заступник Генерального прокурора Стрижевська А.А. просить ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 липня 2018 року, як таку, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження – скасувати та призначити новий розгляд обвинувального акту в суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що однієї із підстав повернення обвинувального акту прокуророві є порушення вимог ст. 217 КПК України, а саме стосовно об’єднання матеріалів досудових розслідувань щодо обвинувачених.

Проте, судом не взято до уваги, що у вказаному провадженні процесуальне рішення про об’єднання матеріалів досудового розслідування щодо підозрюваних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не приймалося. Разом з тим, 14 травня 2018 року прокурором винесено постанову про виділення з матеріалів досудового розслідування за № 42015000000000783 матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та зареєстровано їх в ЄРДР за № 42018000000001157 від 14 травня 2018 року. Про що зазначено і в обвинувальному акті і в доданому до нього реєстрі матеріалів досудового розслідування, однак судом не враховано. Доцільність саме такого процесуального рішення обумовлена тим, що обставини вчинення обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочинів встановлені одним актом документальної невиїзної перевірки дотримання ПП «Агарта» законодавства України з питань державної митної справи № 602/26-15-14-06-05/37250705 від 15 липня 2016 року, проведеної ГУ ДФС у м. Києві та підтверджені одним висновком судово-економічної експертизи № 14601/17815-17818/16-45 від 14 листопада 2016 року.

Крім цього, кримінальні правопорушення, в яких обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вчинялися ними з метою одержання неправомірної вигоди для однієї юридичної особи ПП «Агарта», а також з метою доведення винуватості останніх стороною обвинувачення ініціюватиметься питання про виклик для допиту одних і тих самих свідків та дослідження одних і тих самих матеріалів кримінального провадження. Більш того, винесення постанови про виділення матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обумовлене також дотриманням вимог ст. 28 КПК України. З огляду на це, прокурором прийнято рішення про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження № 42018000000001157 та у найкоротший строк визнавши зібрані докази достатніми затверджено обвинувальний акт,який разом з додатками направлено до суду.

Разом з цим, прокурор вказала, що суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору лише в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам КПК України, а саме вимогам ст. 291 КПК України. Порушення, на думку суду, вимог ст. 217 КПК України взагалі не є підставою для повернення обвинувального акту.

При цьому, твердження суду першої інстанції про неконкретизоване обвинувачення є хибним та необґрунтованим.

В запереченнях захисник обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 липня 2018 року, оскільки подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 396 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, котра підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задоволити, обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їх захисника – адвоката ОСОБА_5, котрі заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу суду залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Доводи апелянта щодо відповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, не ґрунтуються на законі і суперечать загальним засадам кримінального провадження з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити чітко сформульоване обвинувачення щодо кожного обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об’єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Отже, обвинуваченому має бути пред’явлено конкретне обвинувачення, оскільки особа має право знати, в чому вона обвинувачується і вправі захищатися від пред’явленого обвинувачення, яке повинно бути викладене у обвинувальному акті.

Колегія суддів, вважає, що висновок суду першої інстанції про безпідставність об’єднання в одне провадження матеріалів стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є обґрунтованим, оскільки діяння, в яких їм висунуто обвинувачення стосуються різних часових проміжків, мають різні наслідки та спільними діями обвинувачених не поєднують.

Вказане, на думку колегії суддів, є істотним порушення вимог кримінального процесуального закону, а також являється грубим порушенням права на захист обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в ухвалі навів обґрунтовані мотиви повернення обвинувального акта прокуророві, а тому підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 – залишити без задоволення, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 липня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018000000001157 від 14 травня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, повернуто прокуророві Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 як такий, що не відповідає вимогам КПК України – без зміни.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ: