Постанова № 75784539, 08.08.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 126/3150/16-ц Головуючий у І інстанції Болобан В. Г.Провадження № 22-ц/780/2482/18 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є. М.Категорія 24 08.08.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Суханової Є.М.,

суддів: Мережко М.В., Фінагеєв В.О.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 11 квітня 2018 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна» до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Рідна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача компенсації завданих збитків.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 17 серпня 2015 року між ОСОБА_3 та позивачем було укладено Договір № АТ 245/15 добровільного страхування автотранспортних засобів, предметом якого було визначено майнові інтереси страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Renault Clio Symbol 1.4, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Позивач зазначав, що 12 жовтня 2015 року в місті Києві трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля, внаслідок чого його було пошкоджено. Вказує, що постановою Дарницького районного суду м. Києва відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України. За заявою власника застрахованого автомобіля, пошкодженого в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди, позивачем було визнано зазначену подію страховим випадком .13 січня 2016 року на підставі страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 36 885 грн. 41 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 19167 від 13 січня 2016 року. Посилаючись на ряд норм чинного законодавства, зокрема статтю 27 Закону України «Про страхування», статті 993, 1166 Цивільного кодексу України, позивач звертався до відповідача з регресною вимогою, в якій пропонував в добровільному порядку відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з його вини, в розмірі 30 885 грн. 41 коп. Однак відповідач жодним чином не відреагував на вказану пропозицію позивача. Просив суд ухвалити рішення, яким стягнути на його користь компенсацію завданих збитків у розмірі 30 885,41 гривень та витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1 378,00 копійок.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 11 квітня 2018 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Рідна» подала апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим і незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з'ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі зазаначає, що суд неповно з»ясував всі обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому розгляду, що призвело до ухвалення судом необґрунтованого та незаконного рішення.

Просило оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з такими висновками погоджується колегія суддів, наступне.

17 серпня 2015 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Рідна» та ОСОБА_3 було укладено Договір № АТ 245/15 добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, які не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем марки Renault Clio Symbol 1.4, реєстраційний номер НОМЕР_1, строком дії до 18 лютого 2016 року.

12 жовтня 2015 року о 08 год. 05 хв. ОСОБА_4 в місті Київ, керуючи автомобілем Renault Clio Symbol 1.4, реєстраційний номер НОМЕР_1, виїжджаючи в напрямку перехрестя з вулиці Драгоманова, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Caddy» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Згідно з постановою Дарницького районного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року, щодо даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу. Вказане судове рішення є чинним.

Судом першої інстанції встановлено, що із заявою про виплату страхового відшкодування за договором страхування у зв`язку із настанням страхового випадку, власник автомобіля Renault Clio Symbol 1.4, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 звернулвся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна» 12 січня 2016 року.

Позивачем на підставі умов договору № АТ 245/15 добровільного страхування наземного транспорту було визнано подію 12 жовтня 2015 року, внаслідок якої було пошкоджено застрахований автомобіль, страховим випадком та відповідно до розрахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 № 0000000029 від 12.01.2016 року на оплату відновлювального ремонту в розмірі 36 885,41 гривень, страхового акта № 3971 від 13.01.2016 року та додатку № 1 до нього проведено розрахунок страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування страхувальнику (власнику) автомобіля ОСОБА_3 в розмірі 36 885,41 гривень, які були перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_6, що підтверджується платіжним дорученням № 19167 від 13 січня 2016 року.

Правовідносини у сфері добровільного страхування наземного транспорту регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування». Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до п. 14.2.10 Договору № АТ 245/15 добровільного страхування наземного транспорту, у разі отримання від особи відповідальної за завдані внаслідок страхового випадку збитки, третіх осіб повного чи часткового відшкодування будь-яких завданих збитків у будь-якій формі, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання такого відшкодування письмово повідомити про це Страховика, а в разі отримання такого відшкодування після здійснення страховиком виплати страхового відшкодування за відповідним страховим випадком - протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання такого відшкодування від таких осіб повернути Страховику отримане страхове відшкодування, його частину в розмірі перевищення отриманих від третіх осіб відшкодувань збитків, завданих внаслідок страхового випадку, в тому числі страхових відшкодувань, над розміром прямого збитку.

В листі від 23.06.2017 року, направленим власником автомобіля Renault Clio Symbol 1.4, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 на запит ПрАТ «СК «Рідна», останній визнав, що після настання 12 жовтня 2015 року дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої відбулося пошкодження застрахованого автомобіля, ОСОБА_4, який на той час використовував зазначений автомобіль, було відшкодовано частину його ремонту в сумі 6 000,00 гривень, замінені при ремонті запчастини були утилізовані та відповідно до умов договору він зобов'язується повернути частину виплаченого страхового відшкодування в сумі 6 000,00 гривень.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом першої інстанції встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося пошкодження застрахованого автомобіля Renault Clio Symbol 1.4, реєстраційний номер НОМЕР_1 відбулася 12 жовтня 2015 року і того ж дня було складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_4, а з вимогою про сплату страхового відшкодування власник зазначеного автомобіля ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «СК «Рідна» лише 12.01.2016 року, тобто через досить тривалий проміжок часу.

Окрім того згідно з довідкою про пошкодження транспортних засобів від 12.10.2015 року, автомобіль Renault Clio Symbol 1.4, реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав наступні механічні пошкодження: переднього бамперу, решітки бамперу, підсилювача бамперу, завіси тримача передніх фар, передніх підкрильників, тримача номера, зміщення кріплення радіатора та був пом'ятий державний номерний знак, що суттєво різняться з виконаними роботами, які зазначені в платіжному дорученні ФОП ОСОБА_6 (рахунок на оплату № 0000000029 від 12.01.2016 року, поданим власником застрахованого автомобіля ОСОБА_3 для виплати страхового відшкодування ПрАТ «СК «Рідна».

Під час судового розгляду справи в судовому засіданні суду першої інстанції було встановлено, що відразу 12.10.2015 року після дорожньо-транспортної пригоди за вказівкою керівника служби таксі «SHARK», де працював відповідач, останнім було передано пошкоджений автомобіль Renault Clio Symbol 1.4, реєстраційний номер НОМЕР_1 для проведення його ремонту до СТО, належного ФОП ОСОБА_6, та протягом двох діб ремонт автомобіля було закінчено. Відповідач продовжив відразу працювати на зазначеному автомобілі та здійснював експлуатацію автомобіля в якості таксі протягом двох місяців, йому було повідомлено, що вартість ремонтних автомобіля робіт складає 6 0000,00 гривень, які і були вирахувані частинами з його заробітної плати та претензій до нього від власника автомобіля не було.

Тобто, ремонт застрахованого автомобіля Renault Clio Symbol 1.4, реєстраційний номер НОМЕР_1, що отримав механічні пошкодження внаслідок ДТП в порушення п. 18.1.7 Договору № АТ 245/15 добровільного страхування наземного транспорту від 17.08.2015 року, було здійснено без письмового дозволу Страховика без огляду його представником, що є причиною для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Окрім того, оскільки автомобіль Renault Clio Symbol 1.4, реєстраційний номер НОМЕР_1 експлуатувався відповідачем вже через два дні в якості таксі та був відремонтований за кошти, які були відраховані з заробітної плати ОСОБА_4, то відповідно до умов Договору № АТ 245/15 добровільного страхування наземного транспорту від 17.08.2015 року такий випадок не належить до страхових випадків, так як в п. 17.2.4 не є страховими випадками пошкодження, знищення або втрата ТЗ та/або ДО, що використовувався в якості таксі.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того , що суд не приймає до уваги обґрунтування, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву сторони позивача, оскільки вони не підтверджені належними доказами та спростовані встановленими в судовому засіданні обставинами, а саме, тим, що отримані внаслідок ДТП механічні пошкодження автомобілем Renault Clio Symbol 1.4, реєстраційний номер НОМЕР_1, який використовувався в якості таксі, не є страховим випадком відповідно до п. 17.2.4 договору страхування та ремонт автомобіля було проведено без письмового дозволу Страховика - ПрАТ «СК «Рідна» та огляду його представником в порушення п. 18.1.7 договору страхування, позивач же виплатив страхове відшкодування власнику автомобіля ОСОБА_3, не перевіривши зазначені факти щодо наявності настання страхового випадку та підстав виплати страхового відшкодування.

Таким чином, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення суми компенсації завданих збитків у розмірі 30 885,41 з відповідача ОСОБА_4 є необґрунтованими та недоведеними, а тому позов задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування цього рішення.

Отже, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, яким суд дав належну правову оцінку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов»язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з вимогами ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 7, 367, 374, 375, 381-384, ЦК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна» залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 11 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: