Рішення № 7578439, 28.08.2007, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.08.2007 Справа № 8/284-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді Хом"якової В.В. при секретарі Зибцевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Чаплинського району Херсонської області в особі Управління пенсійного фонду України в Чаплинському районі

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Долинський"

про стягнення 3226грн. 30коп.

за участю представників сторін:

прокурор Павленко І.В.

від позивача - гол. спец. - ю/к Білоущенко Н.О., дов. №2495/08 від 05.12.05.

від відповідача - представник Літовка С.В., дов. від 10.01.07.

          Управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області (позивач) звернулось до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу “Долинський” (відповідач) 3226,30 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах колишньому працівнику кооперативу Обуховському В.І. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на положення законів України “ Про пенсійне забезпечення” (ст. 13), ст. 23, ст. 58, п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та на Інструкцію “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” від 19.12.2003р (п. 6.1). Заборгованість обчислена за період листопад 2006 року - травень 2007 року.

          Відповідач проти позову заперечує, вважає позовні вимоги неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню. Стверджує, що єдиний обов'язковий платіж, що його має сплачувати підприємство позивачу як органу Пенсійного фонду України, є збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. "Плату по пільговим пенсіям" або „плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, що пішли на пенсію за віком на пільгових умовах", як окремий загальнодержавний податок або збір (обов'язковий платіж) жодним із законів України про оподаткування не передбачено. Також в законодавстві України не закріплений обов'язок підприємств покривати витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій. Управління ПФУ перевищило свої повноваження, звертаючись з позовом до суду, оскільки не є органом стягнення відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Повноваження щодо звернення до суду з приводу стягнення податкового боргу знаходяться в компетенції податкових органів. Але з податкових органів відповідач не отримував податкових вимог про сплату заборгованості. Законодавство, на яке посилається позивач (ст. 12 та пп. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення») було змінено, а деякі приписи скасовані, тому з 15 березня 2000 року не існує законодавчо встановленого обов'язку і порядку покриття підприємствами витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

          Працівник Обуховський В.І. вийшов на пенсію раніш встановленого законом пенсійного віку з власної ініціативи на підставі п. «в»ч. 1 ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення», а не за списком № 2, який не включає професію «тракторист-машиніст, що безпосередньо зайнятий у сільськогосподарському виробництві». Підприємство не сприяло призначенню Обуховському пенсії на пільгових умовах. Інструкція “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, на яку посилається управління ПФУ є локальним, підзаконним актом, носить суто внутрішньовідомчий характер і не може застосовуватись до спірних правовідносин. Вважає необґрунтованим посилання позивача на п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який передбачає що зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058, оскільки не існувало станом на 1 січня 2004 року законодавчо встановленого обов’язку і порядку відшкодування підприємствами органам ПФУ фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Прикінцеві положення Закону № 1058 суперечать положенням спеціального Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334. Згідно ж з пп. 4.4.1. п. 4.4. ст. 4 Закону № 2181 в такому випадку рішення приймається на користь платника податків.                                         Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

          Відповідач - сільськогосподарський виробничий кооператив “Долинський” з 01.01.2005 року перебуває на загальній системі оподаткування. На підприємстві відповідача працював трактористом-машиністом та пішов на пенсію на пільгових умовах Обуховський Віталій Іванович, який був безпосередньо зайнятий на виробництві сільськогосподарських культур на протязі 19 років і 7 місяців, що становить 98,5% від необхідного стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “в” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. За період листопад 2006 року –травень 2007 року сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій громадянину Обуховському В.І. становить 3226 грн. 30 коп.

          Ст. 13 абзац «в»Закону “Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ визначено працівники яких категорій мають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах. Це не тільки особи, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, та особи зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 , а й особи, зайняті повний робочий день на певних роботах. Підпунктом „в” ч. 1 статті 13 Закону „Про пенсійне забезпечення„ передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, не залежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Статтею 2 даного Закону передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1

Закону, а це - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Закон „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” продовжує свою дію в частині, що не суперечить Закону „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно з абзацем третім пункту 1 статті 4 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюються ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 % від об'єкта оподаткування, визначеного абзацем четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону. Отже, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах покриваються підприємством, робота на якому дає право на пільгову пенсію.

          Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах врегульовано також п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663. Визначення сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Пенсійного Фонду. Позивач надсилав відповідачу на початку року повідомлення про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, а також надсилав щомісячні повідомлення, які містили місячні суми зобов’язань відповідача. Відповідач повинен був сплачувати щомісяця до 25 числа зазначені в повідомленнях місячні суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

          Плата, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками в розумінні Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Інших джерел на фінансування зазначених пенсій у бюджеті Пенсійного фонду не передбачено. Посилання позивача на п.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є необґрунтованим, оскільки дана норма стосується пенсійного забезпечення осіб, які працювали на роботах за списками № 1 та № 2, і не має відношення до гр-на Обуховського В.І.

          Доводи відповідача на те, що орган ПФУ не є органом стягнення суд вважає помилковим, оскільки витрати по виплаті пенсій на пільгових умовах несе саме Пенсійний фонд, який призначає, виплачує пільгові пенсії та здійснює контроль за сплатою підприємствами страхового збору в розмірі 100 % фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

          Посилання відповідача на відсутність ініціативи підприємства в призначенні пільгової пенсії, непроведення атестації робочого місця суд не приймаються до уваги. оскільки передбачена ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” атестація робочих місць є необхідною умовою для призначення дострокової пенсії працівникам інших виробництв, професій та посад, ніж зазначені в ч. 1 ст. 13 цього Закону.

Порядок віднесення зазначених витрат до складу валових врегульовано нормами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” і не стосуються предмету спору по дані справі.

          З урахуванням викладеного, позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі. З відповідача до Державного бюджету стягується державне мито в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн.

          Керуючись ст.49, 82. 84, 85 ГПК України , суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу „Долинський” (Херсонська обл., Чаплинський р-н, с.Долинське, вул.Миру, 17, код ЄДРПОУ 00856480, р/р 260045124 Херсонське відділення "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093):

а) на користь Управління пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області (Херсонська область, смт.Чаплинка, вул.Леніна, 38, р/р 256083011317, МФО 352457 в ОПЕРУ Ощадбанку, м.Херсон, код 21294909) 3226 грн. 30 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії гр-ну Обуховському В.І., наказ видати позивачу;

б) 51 грн. державного мита в доход держбюджету (отримувач УДК у м.Херсоні, код ЄДРПОУ 24104230, р/р 31119095700002, Банк ГУДКУ по Херсонській області, МФО 852010, КБК 22090200, символ звітності банку 095);

в) стягнути 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (отримувач платежу УДК у м. Херсоні, р/р 31212259700002, Банк ГУ ДКУ в Херсонській області, МФО 852010, ЄДРПОУ 24104230, призначення платежу: код 22090200, символ звітності банку 259).

Суддя В.В. Хом"якова

Рішення підписано

12 вересня 2007 року