
Справа № 803/331/18
Провадження № 2-а/161/263/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 липня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді Кирилюк В.Ф.
секретаря Самолюк І.М.
з участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовом голови Рожищенської районної ради ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови про накладення штрафу від 12.02.2018 року, -
В С Т А Н О В И В :
Голова Рожищенської районної ради ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови про накладення штрафу від 12.02.2018 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області знаходиться виконавче провадження №55199520 з виконання виконавчого листа №161/221/17, виданого 16.11.2017 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про визнання незаконною бездіяльності голови Рожищенської районної ради ОСОБА_1 щодо неприйняття розпорядження про призначення ОСОБА_3 на посаду директора Рожищенського районного дому «Просвіта», зобов'язання голови Рожищенської районної ради ОСОБА_1 видати розпорядження про призначення ОСОБА_3 директором Рожищенського районного дому «Просвіта» та укласти з ОСОБА_3 контракт за результатами конкурсу від 26.01.2017 року, згідно протоколу №2.
В межах виконавчого провадження головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4 винесено постанову про накладення штрафу від 12.02.2018 року, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника штраф на користь держави у розмірі 6800 грн.
Вказує, що 15.12.2017 року ним видано розпорядження «Про призначення ОСОБА_3 на посаду директора Рожищенського районного дому «Просвіта» та укладення з ним контракту» та підписано з ним контракт.
Зазначає, що видати раніше дане розпорядження не міг, оскільки перебував у відпустці, а тому не мав повноважень для виконання даних дій.
Крім того, відповідачем у справі №167/221/17 визнано голову Рожищенської районної ради ОСОБА_1 як суб'єкта владних повноважень, а не фізичну особу. Однак, не зважаючи на це, головним державним виконавцем Турчинським В.Є. винесено постанову про накладення першого штрафу на нього як на посадову особу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів громадян та постанову про накладення на нього другого штрафу у подвійному розмірі, однак вказано його ідентифікаційний номер як фізичної особи.
Позивач вважає постанову, видану головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4Є неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки рішення суду ним виконано добровільно.
Покликаючись на викладені обставини, просить суд зупинити виконання постанови ВП№55199520 від 12.02.2018 року про накладення штрафу, видану головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4 до набрання рішенням суду у даній справі законної сили; скасувати постанову ВП№55199520 від 12.02.2018 року про накладення штрафу.
Позивач та його представник в судовому засіданн заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2017 року постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 167/221/17 задоволено позов ОСОБА_3 до голови Рожищенської районної ради ОСОБА_1 та визнано незаконною бездіяльність голови Рожищенської районної ради щодо неприйняття розпорядження про призначення ОСОБА_3 на посаду директора Рожищенського районного дому «Просвіта» та зобов’язано видати розпорядження про призначення ОСОБА_3 на посаду директора Рожищенського районного дому «Просвіта» та укласти з ним контракт за результатами конкурсу від 26.01.2017 року, згідно протоколу № 2.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 року вищевказана постанова Луцького міськрайонного суду Волинської області залишена без змін.
Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
20.11.2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_4, за заявою стягувача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55199520 з примусового виконання виконавчого листа № 167/221/17, виданого 16.11.2017 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про визнання незаконною бездіяльності голови Рожищенської районної ради ОСОБА_1 щодо неприйняття розпорядження про призначення ОСОБА_3 на посаду директора Рожищенського районного дому «Просвіта», зобов’язання голови Рожищенської районної ради ОСОБА_1 видати розпорядження про призначення ОСОБА_3 директором Рожищенського районного дому «Просвіта» та укладення з ОСОБА_3 контракту за результатами конкурсу від 26.01.2017, згідно протоколу № 2 (а.с. 7).
Як встановлено частиною восьмою статті 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
На виконання постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області головою районної ради ОСОБА_1 15.12.2017 видано розпорядження № 90 р «Про призначення ОСОБА_3 на посаду директора Рожищенського районного дому «Просвіта» та укладення з ним контракту» (а.с. 8).
Цього ж дня головою районної ради ОСОБА_1 укладено контракт з директором Рожищенського районного дому «Просвіта».
Крім того, 15.12.2017 року головою Рожищенської районної ради ОСОБА_1 було направлено повідомлення головному державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4 про виконання вищевказаного рішення суду та додано копію вищевказаного розпорядження (а.с. 10-11).
Відповідно до статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складання акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Заходи примусового характеру, передбачені пунктом 5 статті 10 цього Закону № 1404-VIII є за своїм змістом відсилочною нормою. Саме статтею 63 цього Закону визначено, які дії вчиняє державний виконавець при виконанні рішень немайнового характеру, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, зважаючи на специфіку їх виконання, які за своїм змістом і є заходами примусового характеру.
Зокрема, статтею 75 даного Закону передбачено відповідальність за невиконання рішення суду, що зобов’язує боржника вчинити дії, або утриматися від їх вчинення, а саме: виконавець накладає штраф, що і є заходом примусового виконання в розумінні вказаного Закону.
При винесені оскаржуваної постанови головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_4, як на аргумент невиконання рішення суду послався на заяву стягувача ОСОБА_3 від 22.12.2017 року, в якій останній вказує про невиконання боржником рішення суду, оскільки не підписав з ним контракт, який має відповідати Типовому контракту з керівником підприємства, що є у державній власності.
Згідно розпорядження №25рв від 10.11.2017 року ОСОБА_1 перебував у відпустці з 10.11.2017 року по 09.12.2017 року (включно) (а.с. 9).
Отже, при накладенні штрафу державний виконавець не перевірив, з яких причин рішення суду не виконане. При цьому, наявність відповідної заяви стягувача про невиконання рішення суду не свідчить про те, що воно є невиконаним з вини боржника.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів правомірність винесення постанови про накладення на позивача штрафу в розмірі 6800 гривень.
На підставі Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4 про накладення штрафу від 12.02.2018 року ВП № 55199520.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 02.08.2018 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду Кирилюк В.Ф.
Судове рішення № 75782379, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 25.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 803/331/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: