Рішення № 75781414, 06.08.2018, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/767/18

Провадження № 2/316/588/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2018 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області, у складі:

головуючого судді: Вільямовської Н.О.

секретар судового засідання: Рябуха О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодара цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, як Органу опіки та піклування, в особі Служби у справах дітей, який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Енергодарський міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, про позбавлення батьківських прав,

за участю: представника позивача: Ситнік Л.І.,

представника третьої особи: Шапкіної І.О.,-

ВСТАНОВИВ:

14.05.2018 року позивач Виконавчий комітет Енергодарської міської ради, як Орган опіки та піклування, в особі Служби у справах дітей, який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: яка не заявляє самостійних вимог: Енергодарський міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, з підстав визначених ст.ст.150, 155, 164, 165 СК України, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», у спосіб захисту визначений ст.16 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

На обліку служби у справах дітей Енергодарської міської ради з 28.11.2017 перебуває малолітня ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах. Батьками малолітньої дитини: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис від 12.07.2012 №01 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області. Підставою для взяття дитини на облік, було повідомлення дошкільного навчального закладу компенсуючого типу «Золотий ключик» №5 про зловживання батьками алкогольних напоїв, систематичне вчинення сварок та бійок в присутності дитини та неналежне виконання батьківських обов'язків. За висновком психолога дошкільного навчального закладу №5 спосіб життя та дисфункції сімейних відносин батьків призвели до негативних змін в емоційно-психологічному стані дитини, таких як підвищена тривожність та часті зміни настрою. З вересня 2017 року дитину ОСОБА_2 зараховано на навчання до 1 класу Енергодарської ЗОШ №2 та вже з початку навчального року дитина почала пропускати уроки без поважних причин, що зазначено в характеристиці на ученицю від 10.11.2017. У зв'язку з подальшими систематичними пропусками навчальних занять адміністрацією ЗОШ №2 було складено акти про невідвідування школи без поважних причин ОСОБА_2 за період з 06.11.2017 по 17.11.2017, з 20.11.2017 по 27.11.2017, з 04.12.2017 по 06.12.2017, з 11.12.2017 по 18.01.2018, з 02.04.2018 по 25.04.2018. Таким чином, дитина була відсутня в школі більшу частину навчального періоду, тому не засвоїла учбовий матеріал на належному рівні. Під час відвідування дитини за місцем її проживання, батьки часто не відчиняли двері, хоча сусіди повідомляли, що бачили їх вдома та чули, як вони сваряться, б'ються між собою. Зі слів мешканців будинку, в якому проживає малолітня ОСОБА_2, батьки дитини переважно знаходяться в стані алкогольного сп'яніння, не працюють, дитину не доглядають, не грають з нею на подвір'ї, були випадки, коли ОСОБА_2 з вулиці забирали додому сторонні люди, так як вона не могла потрапити в квартиру. Спеціалістами служби у справах дітей Енергодарської міської ради та Енергодарського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді проводилася систематична робота, спрямована на подолання проблем безвідповідального батьківства ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з сім'єю працював психолог щодо сприяння налагодженню стосунків в родині, навчання батьків ефективним методам виховання, розв'язання конфліктних ситуацій між ними. Надавалася гуманітарна та матеріальна допомога. Надано допомогу в оформленні реструктуризації боргу по оплаті за житло, так як через несплату комунальних послуг було відключено квартиру від електропостачання. З жовтня 2017 року по березень 2018 року сім'я проживала без електроенергії, тому дитина не мала змоги належним чином готувати домашні завдання та займатися додатковими справами після школи. За сприяння спеціалістів служби у справах дітей міської ради та міського ЦСССДМ у 2012 році дитині було оформлено свідоцтво про народження, у 2017 році батько отримав паспорт громадянина України. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були притягнуті до адміністративної відповідальності в судовому порядку за ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків та, незважаючи на це, а також на неодноразові попередження про можливість позбавлення їх батьківських прав, батьки продовжують ігнорувати вимоги та рекомендації спеціалістів, не забезпечують належних умов утримання та виховання дитини, порушують її право на освіту. На сьогоднішній день малолітня ОСОБА_2 не має місця реєстрації.

Зазначені вище факти свідчать про систематичне свідоме ухилення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від виконання своїх батьківських обов'язків відносно ОСОБА_2.

Просять суд позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; передати малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, виконавчому комітету Енергодарської міської ради, як органу опіки та піклування, в особі служби у справах дітей Енергодарської міської ради, для подальшого влаштування.

Ухвалою від 17.05.2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання (а.с.33).

Ухвалою від 26.06.2018 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду (а.с.29).

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

В судовому засіданні представник позивача - Ситник Л.І. вимоги позовної заяви підтримала у повному обсязі з обставин викладених в ній, зазначивши також, що як з батьками так і з дитиною, службою спільно з Енергодарським міським центром соціальних служб для сім`ї та молоді неодноразово проводилась робота направлена на подолання проблем безвідповідальності батьків, з ними працював психолог щодо сприяння з налагодження сімейних стосунків. Батьки викликались на комісію з питання щодо підготовки висновку про позбавлення їх батьківських прав, однак, виклик ними було проігноровано. Зі сторони батьків відсутні будь-які намагання щодо виправлення своєї поведінки відносно дитини, покрашень у відношенні їх до дитини не спостерігається, навпаки, 18.07.2018 року за повідомленням сусідів про те, що батько на вулиці б'є дитину, було викликано поліцію та встановлено, що відповідач по справі - ОСОБА_8 бив малолітню ОСОБА_2, про що було складено відносно ОСОБА_3 адміністративний протокол, що підтверджується відповідним повідомленням з Енергодарського відділу поліції від 30.07.2018 року. Крім того, 20.07.2018 р. неповнолітня дитина після 23 години гуляла на вулиці без догляду батьків, як з'ясувалось у зв'язку з відсутністю в неї ключів від квартири, в той час як батьки перебували у стані алкогольного сп'яніння, що також підтверджується повідомленням з Енергодарського відділу поліції від 30.07.2018 року. З розмови з дитиною було встановлено, що батьки часто залишають її без нагляду, вона ж залишається на вулиці, про що також зазначили мешканці будинку в якому проживають відповідачі та дитина, які неодноразово зверталися до органу опіки з проханням втрутитися у ситуацію яка склалася з дитиною, пояснивши, що були випадки коли ОСОБА_2 з вулиці до дому забирали сторонні люди, оскільки вона не мала можливості потрапити до квартири. Інших рідних, крім батьків, у дитини не має, оскільки зазначена у Акті обстеження умов проживання дитини від 27.11.2017 року як бабуся- ОСОБА_5 померла.

Представник Енергодарського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді - Шапкіна І.О., яка діє на підставі письмової довіреності, в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та зазначила, що родина ОСОБА_3 тривалий час перебуває у них на обліку, дитина часто не відвідує школу без поважних причин, батьки недбало ставляться до дитини. Центром неодноразово надавалась як матеріальна допомога родині так і допомога продуктами харчування, особистими речами, з сім'єю працював психолог. Однак неодноразові бесіди з батьками щодо зміни їх ставлення до дитини, роз'яснення допустимої поведінки та методів по вихованню дитини, залишились батьками дитини поза увагою, оскільки вони продовжують свою асоціальну поведінку, зловживають спиртними напоями, недоглядають за дитиною, позитивна динаміка в поведінці батьків до дитини відсутня. Вважає позбавлення відповідачів батьківських прав відповідає інтересам дитини, а отже не заперечує щодо задоволення позову.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - не з'явилися, про поважність причин неявки суд не повідомили, заяв або клопотань про відкладання слухання справи, заяв про зміну місця проживання, даних про місце роботи, відзиву або заперечень на позовну заяву - не надали. Викликалися до суду як судовими повістками відправленими рекомендованою поштовою кореспонденцією «Укрпошти», що відповідає вимогам, які не були отримані відповідачами, про що свідчать відмітки «Укрпошти» (а.с.44-47, 56-59, 66) так і через оголошення про виклик в судове засідання у якості відповідачів, розміщені на офіційному веб-порталі «Судова влада» (а.с.48, 65), що відповідає вимогам ст.ст. 128, 131 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив;4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідно до ст.ст.128, 131 ЦПК України, відповідачі повідомлені належним чином про розгляд справи, керуючись ст.280 ЦПК України, враховуючи наявність згоди представника позивача та представника третьої особи про розгляд справи у відсутності відповідачів та постановлення заочного рішення, суд, ухвалив провести розгляд справи за відсутності відповідачів у порядку заочного провадження на підставі наданих доказів.

Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність та допустимість наданих доказів в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, поданих учасниками і витребуваних судом, позивачі розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відповідно до п.3 ч.1 129 Конституції України, відноситься до є основної засади судочинства.

В пункті 4 ст.12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, судом встановлено, що малолітня дитина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 має батьків: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 (відповідачів по справі), що підтверджується як свідоцтвом про народження виданим 12 липня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Енергодарського МУЮ Запорізької області (а.с.6) так і Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.9-10).

В листопаді 2016 року за повідомленням керівництва дошкільного навчального закладу №5 до Служби у справах дітей Енергодарської міської ради, було виявлено дитину, яка опинилась у складних життєвих обставинах - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зазначено про необхідність впливу соціальних міських служб з метою надання належного супроводу та допомоги (а.с.11).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 09.11.2016 року встановлено, що у зв'язку з відключенням електроенергії за борги не є можливим обстежити санітарно-гігієнічний стан житла, що призводить до неналежного утримання дитини та запрошено матір з донькою до служби (а.с.13).

З повідомлення Енергодарського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 15.02.2017 року №91 до Служби у справах дітей, з'ясовано, що батькам малолітньої дитини надавались консультації щодо звернення до комунальної служби з метою реструктуризації заборгованості за житло та вирішення власних проблем, однак батьками ніяких дій вчинено не було, крім того, запропоновано вжити заходів щодо соціально-правового захисту малолітньої дитини та виклику батьків дитини на засідання комісії з питань захисту прав дитини (а.с.14).

З Висновку начальника Енергодарського відділу поліції від 30.03.2017 року щодо розгляду клопотання начальника служби у справах дітей від 01.03.2018 року (а.с.16) встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (відповідачі по справі) ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків відносно доньки ОСОБА_2, що виражається у створенні негативного мікроклімату в якому зростає дитина в наслідок постійних сварок, бійок та зловживання батьками спиртними напоями, що також підтверджується повідомленням від 24.11.2017 року (а.с.18).

Згідно Актів Енергодарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Енергодарської міської ради від 20.11.2017 року №680/089-09 (а.с.17) та від 17.04.2018 року №182/0809 (а.с.26), інформаційного листа Енергодарського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 26.12.2017 року №1012 (а.с.18), повідомлень ЕЗОШ № 2 (а.с.22, 24, 28-зворот) встановлено пропуски уроків у навчальному закладі ОСОБА_2 без поважних причин через батьків у періоди з 06.11.2017 р. по 17.11.2017 р., з 20.11.2017 р. по 27.11.2017 р., з 04.12.2017 р. по 06.12.2017 р., з 11.12.2017 р. по 18.01.2018 р., з 02.04.2018 р. по 25.04.2017 р., що призвело до незасвоєння більшої частини учбового матеріалу на належному рівні, що підтверджується Характеристикою на ученицю 1-го класу ОСОБА_2 (а.с.20).

Крім того, відповідно до зазначених документів, адміністрація навчального закладу, соціальний педагог не мають можливості нормального спілкування з батьками, оскільки вони приходять за дитиною у стані алкогольного сп'яніння або в загалі не приходять, часто не відчиняють двері квартири в якій проживають, хоча на час відвідування в ній перебувають.

Також, з вищезазначених документів встановлено проведення з батьками малолітньої дитини виховних та роз'яснювальних бесід про зміну їх відношення до дитини, про допустимі заходи по вихованню дитини, про правові засади ухилення від виконання обов'язків щодо дитини, однак, з зазначених документів, а також того, що батьки (відповідачі по справі) запрошувались на засідання комісії комітету Енергодарської міської ради з питань захисту прав малолітньої дитини та вирішення питання щодо позбавлення їх батьківських прав, про яке вони були повідомлені належним чином (а.с.67, 68), що також підтверджує попередження батьків про можливість позбавлення їх батьківських прав відносно дитини, та неявку їх без поважних до відповідних служб, що встановлено також під час розгляду справи і не спростовано стороною відповідачів, вбачається ігнорування батьками малолітньої дитини зміни свого ставлення до дитини на позитивне. Крім того, недбале ставлення батьків до малолітньої дитини підтверджується також висновком начальника Енергодарського відділу поліції від 30.03.2017 року щодо розгляду клопотання начальника служби у справах дітей від 01.03.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (відповідачів по даній цивільній справі) за невиконання своїх батьківських обов'язків (а.с.16), в якому зазначено про складання відносно ОСОБА_3 протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП від 30.03.2017 року (а.с.16).

Складено на ОСОБА_3 протоколів про вчинення ним адміністративних правопорушень: за ч.2 ст.184 КУпАП від 25.01.2018 р. про невиконання обов'язків з виховання дитини (а.с. 25), від 21.07.2018 року- за ч.2 ст.184 КУпАП щодо залишення без догляду дитини у дворі після 23 години (а.с.69), від 23.07.2018 року - за ч.1 ст.173-2 КУпАП за виявленим фактом побиття батьком - ОСОБА_3 його доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.70).

У наданому Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради Висновку від 18.07.2018 року №01-01-40/2953, який відповідно до частин 5, 6 статті 19 СК України, носить для суду рекомендований характер, зазначено про ігнорування відповідачами по справі вимог та рекомендації спеціалістів щодо налагодження стосунків у родині розв'язання конфліктних ситуацій, попереджень про можливість позбавлення їх батьківських прав, встановлено незабезпечення належних умов утримання та виховання дитини, порушення її права на освіту та оздоровлення, оскільки відповідно до повідомлень від 26.12.2017 року та 28.12.2017 року (а.с.19, 23), від 24.04.2018 р. (а.с.28-зворот) - було встановлено не звернення батьків за лікарською допомогою для хворіючої дитини та невиконання батьками рекомендацій обов'язкового звернення до лікарів, а також не надання можливості батьками перевірки стану здоров'я дитини. Також, у вказаному Висновку зазначено про отримання дитиною свідоцтва про народження лише у 2012 році за сприянням спеціалістів служби у справах дітей (а.с.72), що також підтверджується і датою видачі свідоцтва про народження дитини (а.с.6), з чого вбачається порушення батьками обов'язку реєстрації народження дитини у строки визначені ч.1 ст.144 СК України. Крім того, у Висновку зазначено про систематичне свідоме ухилення та самоусунення батьків (відповідачів по справі) від виконання їх батьківських обов'язків відносно дитини та зазначено про доцільність позбавлення їх батьківських прав стосовно дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Та відповідно заключення у даному висновку Виконавчим комітетом встановлено про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Стаття 170 СК України надає право органу опіки і піклування звернутись до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

Згідно із частиною 8 статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.ст.11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками та на піклування батьків. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Згідно ст.14 Закону України «Про охорону дитинства», діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Так, відповідно до ч.1 ст.164 СК України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав за наступних підстав: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до роз'яснень, наданих у пунктах 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Врахування обставин, які підпадають під визначення дій особи, як «ухилення від виконання батьківських обов'язків» не вичерпуються наведеним вище переліком і підлягає розширеному тлумаченню залежно від особливостей кожної конкретної ситуації.

Про виключність, такої міри, як позбавлення батьківських прав, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини зазначено і у статті 166 СК України.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно частини першої статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), яка відповідно до статті 9 Конституції України є складовою національного законодавства України, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч.1 ст.19 Конвенції про права дитини, держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного і психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини, Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно змісту статті 20 Конвенції про права дитини, передбачено, що дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надається державою. Держави-учасниці у відповідності зі своїми національними законами забезпечують зміну догляду за дитиною. Під час розгляду варіантів зміни необхідно належним чином враховувати бажаність наступництва виховання дитини та її етнічне походження, релігійну і культурну належність і рідну мову.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (справа ЄСПЛ «Мамчур проти України», заява №10383/09, рішення від 16 липня 2015 року, §100).

У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Потрібно з'ясувати, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (справа ЄСПЛ «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення від 18 грудня 2008 року, §50).

У будь-якому разі передання дитини під державну опіку слід зазвичай розглядати як тимчасовий захід, здійснення якого має одразу припинятися, коли це дозволяють обставини. Отже, такий захід не може бути санкціонований без попереднього розгляду можливих альтернативних заходів і має оцінюватися у контексті позитивного обов'язку держави вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз'єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (справа ЄСПЛ «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення від 18 грудня 2008 року, §52).

Заналізу досліджених доказів, з'ясованих обставини та вимог законодавства, судом встановлено, що батьки малолітньої дитини попереджувалися про необхідність змінити свого ставлення до виховання дитини та наслідків у вигляді позбавлення їх батьківських прав в разі ігнорування цього обов'язку, однак, відповідачі не скористались наданою їм можливістю, позитивних змін у їх поведінці щодо малолітньої дитини не відбулося, батьки не виконують своїх обов'язків, порушують права дитини визначені як національним так і міжнародним законодавством, щодо забезпечення дитині рівня життя необхідного для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, права на освіту та медичне лікування, постійно допускаючи їх порушення, повноцінно не піклуються та не виховують дитину, зростає в умовах постійного психологічного дискомфорту, байдужого та недбалого ставлення до неї зі сторони обох батьків, фактично малолітня дитина позбавлена належного, для нормального її зростання та розвитку, сімейного оточення. З досліджених обставин вбачається вина у створенні небезпечних умов для життя та здоров'я дитини саме батьками (відповідачами по справі). Ігнорування відповідачами по справі викликів як до служби у справах дітей так і у судові засідання, також, на думку суду, свідчить про їх незацікавленість щодо наслідків вирішення судом даного спору.

Отже, з урахуванням зазначеного вище та вважаючи також, що на даний час, неможливим є зміна поведінки батьків (відповідачів по справі) у кращу сторону, яка б гарантувала забезпечення прав малолітньої дитини та виконання батьками своїх обов'язків, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав відповідачів, на даний час, відповідає та буде як найкраще для інтересів дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка опинилась у складних життєвих умовах з винної поведінки батьків (відповідачів по справі).

При цьому, суд зауважує, що згідно ст.169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.167 СК України, якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Враховуючи, що, як з'ясовано під час розгляду справи та не спростовано відповідачами, на даний час не встановлено інших близьких родичів, крім батьків, дитина не має зареєстрованого місця проживання, суд вважає необхідним, передати малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, виконавчому комітету Енергодарської міської ради, як органу опіки та піклування, в особі Служби у справах дітей Енергодарської міської ради, для подальшого влаштування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 81, 89, 128, 130, 131, 223, 228, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, як Органу опіки та піклування, в особі Служби у справах дітей, який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Енергодарський міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Воркута Російська Федерація, громадянина України, відносно його дитини: доньки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки міста Енергодара Запорізької області, Україна, громадянки України.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженку м. Торез Донецької області, Україна, громадянку України, відносно її дитини: доньки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки міста Енергодара Запорізької області, Україна, громадянки України.

Передати Виконавчому комітету Енергодарської міської ради, як органу опіки та піклування, в особі Служби у справах дітей Енергодарської міської ради (вул.Курчатова, буд.11, м.Енергодар, Запорізька область, Україна) - малолітню дитину: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку міста Енергодара Запорізької області, Україна, для подальшого влаштування.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Н. О. Вільямовська