Рішення № 75781330, 03.08.2018, Краснопільський районний суд Сумської області

Рішення

Іменем України

03 серпня 2018 року

смт Краснопілля

справа № 578/331/18

провадження № 2/578/200/18

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Сотнікової І.А.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу позовного провадження

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: Служба у справах дітей Краснопільської районної державної адміністрації

визначення місця проживання дитини,-

Суть питання

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, яким просив визначити постійне місце проживання дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком ОСОБА_1.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що сторони з 27.01.2012 року перебували у шлюбі, який за рішенням суду 17.02.2016 розірвано. В період шлюбу у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який після розірвання шлюбу залишився проживати з матір’ю. За рішенням Ковпаківськогорайонного суду міста Суми від 12.04.2017 визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 разом з матір’ю дитини – ОСОБА_2 Рішенням Ковпаківськогорайонного суду міста Суми від 13.11.2017 відібрано у ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і повернуто за місцем проживання матері ОСОБА_2. Постановою Апеляційного суду Сумської області від 19.01.2018 рішення Ковпаківськогорайонного суду міста Суми від 13.11.2017 залишено без змін. Між сторонами склались напружені стосунки щодо вирішення питання утримання та виховання дитини. Вважає, що має можливість створити найбільш сприятливі умови для виховання та забезпечення його сина, діючи виключно в інтересах дитини та не чинитиме перешкод для спілкування сина з матір’ю.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити, Відповідач не заперечувала проти задоволення позову.

Згідно з частиною четвертою статті 206 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК/ у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому засіданні відповідно до положень частини третьої статті 200 ЦПК.

Обставини спору сторонами визнаються, а тому доказуванню у відповідності до положень статті 82 ЦПК не підлягають.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази приходить до наступного.

Встановлені обставини та мотиви Суду

Суд встановив, що сторони у справі записані батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /ас 12/. За рішенням Ковпаківськогорайонного суду міста Суми від 17 лютого 2016 року у справі № 592/326/16-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

За рішенням Ковпаківськогорайонного суду міста Суми від 12 квітня 2017 року у справі № 592/9052/16-ц визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 разом з матір’ю дитини – ОСОБА_2, та з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

За рішенням Ковпаківськогорайонного суду міста Суми від 13 листопада 2017 року у справі № 592/9104/17 відібрано у ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і повернуто за місцем проживання матері ОСОБА_2. Постановою Апеляційного суду Сумської області від 19 січня 2018 року у справі 3 592/9104/17 рішення Ковпаківськогорайонного суду міста Суми від 13.11.2017 залишено без змін.

/ ас 15-27/

За інформаційної довідки Піщанської сільської ради народних депутатів Ковпаківського району м. Суми Сумської області № 1644 від 21.12.2017, позивач ОСОБА_1 зареєстрований разом з сином ОСОБА_3 у с. Піщане, провул. Луговий, буд. 3 Сумської області /ас 10-11/. Позивач ОСОБА_2 зареєстрована за проживанням за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 /ас 64-65, 82/.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини врегульовані нормами Сімейного Кодексу України /далі – СК України/.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України

Згідно статті 141 СК мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини.

Згідно статті 150 СК батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК).

Згідно зі статтею 155 СК здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно зі статтею 157 СК питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно частини другої статті 160 СК місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Статтею 161 СК передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно статті 171 СК дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року з відповідними змінами, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя і праці.

Тобто законодавством України визначено права та обов'язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетними та принциповими визначаються є інтереси дитини, які повинні бути непорушними незалежно від стосунків батьків між собою.

Згідно до частини другої статті 89 ЦПК жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За викладеного, зважаючи на визнання відповідачем позову, яке приймається Судом, оскільки не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підстав для неприйняття визнання відповідачем позову Суд не вбачає.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому частиною шостою статті 141 ЦПК згідно до Закону України «Про судовий збір». Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись стст. 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянином України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованим за проживанням: ІНФОРМАЦІЯ_5, будинок номер 3.

Стягнути з ОСОБА_2 704 /сімсот чотири/ гривні 80 копійок судових витрат, які зараховуються до Державного бюджету України ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код одержувача за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) в м. Києві, код банку отримувача 899998, рахунок одержувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37993783), у графі «призначення платежу» вказати «*;101; НОМЕР_2; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 Краснопільський районний суд Сумської області».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.08.2018.

Суддя А. І . Косар