Рішення № 75780218, 07.08.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5032/18

Провадження № 2/750/1470/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова

у складі судді Логвіної Т.В.,

при секретарі Примак Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовом та просить визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, як за спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_3, померлого 24.12.2016.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24.12.2016 року помер батько сторін - ОСОБА_3. Після його смерті відкрилась спадщина на ? частину трикімнатної квартири АДРЕСА_2, яка була приватизована батьком та відповідачем в рівних долях.

Батько 06.11.2008 року посвідчив на ім'я позивача заповіт, яким належне йому майно він заповідав їй. Таким чином, позивач є спадкоємцем за заповітом.

Позивач зазначає про те, що відповідач є працездатною особою, не являється інвалідом чи утриманцем померлого, тому не має права, на підставі ст.1241 ЦК України на обов'язкову частку у спадщині. Незважаючи на це відповідач, який зі своєю сім'єю має квартиру, з батьком не проживав, але всупереч волі позивача, вивіз з квартири батька все цінне майно, в тому числі свідоцтво про право власності на квартиру, внаслідок чого позивач позбавлена можливості оформити своє спадкове право у нотаріуса, хоча фактично прийняла спадщину та в установлений строк звернулась до нотаріуса.

В судове засідання сторони не з’явились, від позивача надійшла заява про розгляд справи в її відсутність, позов підтримує.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.12.2016 року помер батько сторін - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28.12.2016 року, серія І-ЕД №295735, виданого Чернігівським міським відділом державної РАЦС.

Після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_2.

06.11.2008 року ОСОБА_3 посвідчив заповіт на ім'я позивача, яким належне йому майно заповів їй, що передбачено ст.1226 ЦК України.

Таким чином, позивач є спадкоємцем за заповітом згідно ст.1217, 1223, 1233 ЦК України.

Відповідач є працездатною особою та не має права на підставі ст.1241 ЦК України на обов'язкову частку у спадщині.

Право власності ОСОБА_3 на 1/2 квартири АДРЕСА_2 підтверджується матеріалами справи (а.с. 6).

Позивачем до Першої Чернігівської державної нотаріальної контори в шестимісячний термін 07.06.2017 року була подана заява про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено через відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За змістом Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року N 20/5 зі змінами, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов'язково вимагаються відповідні документи.

Нормами ст. 1223 ЦПК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цих прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В силу ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, у т.ч. із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).

Позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інший спосіб створюється неможливість реалізації ним свого права власності, бодай через сумніви щодо такого права у інших осіб.

Іншого можливого способу відновлення своїх порушених прав, як їх визнання в судовому порядку, у позивача немає.

При даних обставинах, належні позивачу права та інтереси підлягають захисту в судовому порядку, у зв’язку з чим позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354, ЦПК України, суд

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1 (м. Чернігів. АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (м. Чернігів. АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_2) про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, як за спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_3, померлого 24.12.2016.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 700 грн., а всього 1404 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено 09.08.2018.

Суддя: