Вирок № 75778637, 09.08.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/9384/18

Провадження № 1-кп/592/563/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року м.Суми

Ковпаківський райсуд м. Суми у складі головуючого судді Хитрова Б.В. за участю секретаря судового засідання Чайки Т.В., прокурора Сумської місцевої прокуратури Чухно А.В., потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засідання кримінальне провадження №12018200440001413 про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця с. Мижирич, Лебединського району, Сумської області, українця, громадянина України, ФОП «ОСОБА_3», одруженого, з вищою освітою, на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого

за ст. 286 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2018 близько 20:40 год. ОСОБА_3, керував власним автомобілем «Renault Lоgan» н.з. НОМЕР_1та рухався по пр-ту Курський від вул. Ковпака у напрямку до вул. Брянська, м. Суми. В районі споруди №147, ОСОБА_3, знехтував безпекою дорожнього руху, а саме, маючи об'єктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_2, який перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи проведеної ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» №391 від 06.07.2018, в порушення вимог 4.4, 4.7, 4.8, 4.14 «а» ПДР України, перетинав проїзну частину поза межами пішохідного переходу з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля, не прийняв міри до зниження швидкості руху автомобіля аж до зупинки або безпечного для інших учасників руху об'їзду пішохода, внаслідок чого поза межами пішохідного переходу допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2.

У наслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми; ЗЧМТ; забою головного мозку легкого ступеню; закритого перелому медіальної і нижньої стінок лівої орбіти; закритого вивиху лівого плеча; перелому верхньої гілки лонної кістки справа з розривом симфіза; перелому крижового відділу хребта з підвивихом справа; забійних ран надбровної і скулової ділянки зліва; множинних забоїв-ссаден голови, тулуба, кінцівок; гемосинусу правого клиновидного синусу, гратчастої кістки, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи проведеної ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» №391 від 06.07.2018, кваліфікуються, як середньої тяжкості тілесні ушкодження, так як не були небезпечними для життя потерпілого в момент їх заподіяння.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №178/168 від 11.07.2018 водій ОСОБА_3, при керуванні автомобілем «Renault Lоgan», н.з. НОМЕР_1по пр-ту Курський в м. Суми повинен був бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, а при виявленні пішохода ОСОБА_2, який перетинав проїзну частину пр-ту Курський в районі споруди №147 поза межами не регульованого пішохідного переходу, тобто створював небезпеку для руху, повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, тобто діяти відповідно до вимог п.п. 2.3«б», 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, яким передбачено:

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни, слідкувати за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

При цьому, якби водій ОСОБА_3 при виявленні рухомого об'єкта - пішохода ОСОБА_2, який перетинав проїзну частину з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля тобто, при виявленні небезпеки для руху своєчасно, негайно вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, то наїзду не відбулося б.

Тому порушення пункту 12.3 ПДР України, допущені водієм ОСОБА_3 знаходиться в прямому причинному зв'язку із дорожньо-транспортною подією та наслідками, що настали.

Таким чином, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, що виразилося в порушенні вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, під час керування 27.04.2018 автомобілем «Renault Lоgan», н.з. НОМЕР_1в районі споруди №147 по пр-ту Курський в м. Суми, що призвело до наїзду на потерпілого ОСОБА_2 внаслідок чого останньому спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Під час підготовчого судового засідання потерпілим та обвинуваченим подана суду угода про примирення, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнає свою вину у зазначених діяннях.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 3400 грн.

Прокурор та захисник обвинуваченого проти затвердження угоди не заперечували.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно вимог ч.3 ст. 469, ч. 1 і ч.2 ст. 474 КПК України, угода про примирення між підозрюваним (обвинуваченим) та потерпілим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних поступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди, з повідомленням інших учасників судового провадження і відсутність яких не є перешкодою для розгляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд також вважає встановленим, що укладання угоди є добровільним, що підтвердив ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_2

Потерпілий ОСОБА_2 розуміє наслідки укладання угоди передбачені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України.

Також встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України. Підстав у відмові в затверджені угоди, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, суд по справі не вбачає.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення ОСОБА_3 узгодженого сторонами кримінального провадження покарання.

Необхідно зазначити, що ОСОБА_3 у скоєному щиро кається, провину у скоєному визнав повністю, слідчий зазначає, що він активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4, 2010 р.н, раніше не судимий, до постановки вироку сплатив судові витрати за провадження по справі судових експертиз в сумі 6600 грн., має постійну роботу. Вказані обставини дають підстави вважати, що узгоджене потерпілим та обвинуваченим покарання є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів.

На підставі наведеного суд вважає, що укладена угода про примирення відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін, а покарання, яке узгоджене сторонами є достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження нових злочинів, відповідає загальним засадам призначення покарання.

Судові витрати в сумі 6600 грн. сплачені до постановки вироку.

На підставі ст. 100 КПК України речовий доказ - автомобіль «Renault Lоgan» н.з. НОМЕР_1залишити в користуванні ОСОБА_3

В матеріалах кримінальної справи заявлено позов прокурором в інтересах держави в особі Департаменту фінансів, економіки та інвестицій Сумської обласної адміністрації до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 в Сумській обласній клінічній лікарні в сумі 18313.56 грн. В судовому засіданні прокурор позов підтримав, ОСОБА_3 позов визнав.

Оскільки, відповідач ОСОБА_3 повністю визнає позовні вимоги, на підставі приписів ст. 1206 ЦК України, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд, -

Засудив:

Затвердити угоду про примирення від 08.08.2018 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_2.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Речовий доказ - автомобіль «Renault Lоgan» н.з. НОМЕР_1залишити в користуванні ОСОБА_3

Позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту фінансів, економіки та інвестицій Сумської обласної адміністрації до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на лікування потерпілого в Сумській обласній лікарні в сумі 18313.56 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Департаменту фінансів, економіки та інвестицій Сумської обласної адміністрації ( реквізити платежу р/р 31415544700001 ОКПО 23632949 МФО 837013, код бюджетної клосіфікації 2406300 «інші надходження» в ГУДКСУ в Сумській області ) 18313.56 грн. відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_5.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 30 днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України :

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Суддя Б.В. Хитров