Ухвала суду № 75778315, 08.08.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5452/18

Номер справи місцевого суду: 523/10274/17

Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.08.2018 року м. Одеса

ОКРЕМА ДУМКА

судді Апеляційного суду одеської області

Гірняк Л.А.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_3, ОСОБА_4

про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2018 року

Справа розглядалась колегією суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого- Гірняк Л.А.

Суддів- Журавльова О.Г.

Кравца Ю.І.

За устю секретаря- Ющак А.Ю.

Осіб,що беруть участь у справ

Представника відповідача Манаєнко М.М.

Представника позивача- Краснопивцева О.К.

За результатами розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні від 08.08.2018 року було прийнято судове рішення ,що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2018 року закрити. Повернути ОСОБА_3 сплачений судовий збір в розмірі 352 грн.40 коп.

У зв'язку з незгодою з цим судовим рішенням в частині закриття апеляційного провадження, виконую свій професійний обов'язок, передбачений статтею 385 ЦПК України, викладаю окрему думку стосовно прийнятого судового рішення.

Я переконана, що висновок судової колегії про те, що підлягають оскарженню виключно судове рішення щодо відстрочення і розстрочення, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, а відмова не підлягає апеляційному оскарженню не узгоджується з принципом справедливості та визначеними в частині третій статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема рівністю усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно ст.353 ч.1 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:

1) відмови у видачі судового наказу;

2) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів;

3) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову;

4) скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову;

5) зустрічного забезпечення або зміни чи скасування зустрічного забезпечення;

6) повернення заяви позивачеві (заявникові);

7) відмови у відкритті провадження у справі;

8) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності;

9) передачі справи на розгляд іншого суду;

10) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;

11) затвердження мирової угоди;

12) призначення експертизи;

13) визначення розміру судових витрат;

14) зупинення провадження у справі;

15) закриття провадження у справі;

16) залишення позову (заяви) без розгляду;

17) окрема ухвала;

18) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу;

19) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення;

20) відмови ухвалити додаткове рішення;

21) роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення;

22) повернення заяви про перегляд заочного рішення;

23) відмови у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами;

24) поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання;

25) виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню;

26) відстрочення і розстрочення, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення;

27) розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця;

28) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;

29) повороту виконання рішення суду чи відмови у повороті виконання рішення;

30) звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку;

31) тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;

32) визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;

33) тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;

34) оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини;

35) примусового проникнення до житла;

36) звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника;

37) відмови у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу;

38) повернення заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу;

39) повернення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу;

40) залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження;

41) відновлення повністю або частково втраченого судового провадження чи відмови в його відновленні.

За загальним правилом ст.389 ЦПК України касаційному оскарженню підлягають лише судові рішення переглянуті в апеляційному порядку.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 було витлумачено статтю 106 ГПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України щодо можливості касаційного оскарження ухвал суду першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні заяви про зміни способу та порядку виконання судового рішення.

У вказаній справі Конституційний Суд України дійшов висновку, що відсутність можливості апеляційного та касаційного оскарження ухвал суду про відмову у задоволенні заяви про зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови в такому самому порядку, як і ухвал про зміни способу та порядку їх виконання, не узгоджується з принципом справедливості. Такий висновок кореспондується з правовою позицією Конституційного Суду України, висловленою в Рішенні від 2 листопада 2011 року N 13-рп/2011, за якою відсутність можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви щодо повороту виконання рішення суду в такому самому порядку, як і ухвали щодо повороту виконання рішення суду, не узгоджується з принципом справедливості та визначеними в частині третій статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема рівністю усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (абзац четвертий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини).

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129) (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Разом з тим норми цивільно процесуального закону не містить прямої заборони на оскарження ухвали про відмову у вчиненні відповідної процесуальної дії .

Враховуючи вказані висновки Конституційного Суду України прихожу до висновку, що відсутність у переліку частини першої статті 353 ч.1 ЦПК України ухвали про відмову у відстроченні і розстроченні,зміні чи встановлення способу і порядку виконання рішення права оскаржити в апеляційному порядку відповідну ухвалу суду першої інстанції не позбавляє особу права оскаржити в апеляційному порядку відповідну ухвалу суду першої інстанції оскільки буквальне тлумачення процесуальної норми порушує конституційне право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Головуючий суддя - Л.А. Гірняк

м. Одеса