Постанова № 75776196, 06.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/5432/18Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Довгополова О.М., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Дідик Н.С.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 року (головуючого судді Гулкевич І.З.) ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в м. Львові у справі №446/832/17 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ПАТ «Дельта Банк» про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 23.05.2017 року звернулася в суд з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ПАТ «Дельта Банк» в якому просить визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення її до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича включити її до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити її до загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю, а саме що позивачу було виплачено 31.07.2015 року через установу АТ «Укрексімбанк» грошові кошти, які обліковувались на її рахунках в АТ «Дельта Банк», а саме: 8 348,94 грн., 35 168,92 грн., 50 027,96 грн. Таким чином, відповідач вважає, що позивачу було здійснено в повному обсязі виплату тіла депозиту та нарахованих відсотків станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (03.03.2015 року). Інші грошові кошти були отримані позивачем до запровадження в АТ «Дельта Банк» тимчасової адміністрації, що підтверджується банківськими виписками по рахунках позивача. Зважаючи на те, що грошові кошти на рахунках позивача в АТ «Дельта Банк» відсутні, відтак скаржник приходить до висновку, що відсутні підстави для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також 29.05.2018 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду, відмовлено в задоволенні клопотання представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про залишення позовної заяви без розгляду. Із позовної заяви позивача, вбачається, що останньою було пропущено шестимісячний строк встановлений на звернення до суду і як відповідно до копії судового рішення Апеляційного суду Львівської області долученої позивачем до позовної заяви, вона зверталась у 2015 році із тих же підстав до АТ «Дельта банк», а в даному адміністративному позові позивачем подано позов 19.05.2017 року.

Позивачем не подано до суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернуто скаржнику.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до приписів частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір банківського вкладу, внаслідок якого позивачка розмістила у банку депозитний вклад на суму 100000 грн. Строк дії договору закінчився 01.12.2014 року.

Відповідно до квитанції дата валютування від 03 грудня 2014 року платник - ОСОБА_2, банк платника Львівське відділення №2 АТ «Дельта Банк», Отримувач філія Львівського Обласного управління АТ «Ощадбанк» про те, що кошти в сумі 100000,00 гривень перераховано, призначення платежу поповнення карткового рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_2 інд.НОМЕР_2, однак вказані кошти позивачем не отримано. Позивач неодноразово зверталась з листами до ПАТ «Дельта Банк» про причини затримки перерахунку коштів, однак на вказані листи отримано відповіді про технічні проблеми.

Позивач звернулась до Шевченківського районного суду м. Львова про стягнення коштів з ПАТ «Дельта Банк» в сумі 100000 грн. рішенням від 04.08.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено та стягнуто 100000 грн шляхом їх перерахування за наданими реквізитами. Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 10.11.2015 року, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04.08.2015 року скасовано та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28.09.2016 року справу направлено на новий розгляд до Апеляційного суду Львівської області.

07.02.2017 року Апеляційний суд Львівської області прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про повернення коштів, оскільки на дату вирішення рішення у ПАТ «Дельта Банк» відкликано банківську ліцензію та введено процедуру ліквідації, а вимого до такого банку можуть пред'являтись лише в межах ліквідаційної процедури та в порядку передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №71 від 08.04.2015 тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №147 від 03.08.2015 строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» продовжено до 02.10.2015 включно.

Постановою Національного банку України №664 від 02.10.2015 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Дельта Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №181 від 02.10.2015 розпочато процедуру ліквідації вказаного банку з 02.10.2015 по 04.10.2017 включно.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20.02.2017 року №619 відповідно до якого продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» до 04.10.2019 року.

Позивач отримала повідомлення від ПАТ «Дельта Банк» від 21 січня 2016 року №05-3180038 за підписом представника за довіреністю Сичевської Ю.К., у якому повідомлено, що відповідно до ч.1 ст. 49 Закону України, Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч.2 ст.45 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Згідно до ч.8 ст. 49 цього Закону, вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними. АТ «Дельта Банк» повідомляє про відсутність правових підстав для задоволення та включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку ОСОБА_2 кредиторських вимог.

20 квітня 2017 року від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло повідомлення позивачу, в якому зазначається, що кредиторські вимоги приймались з 08.10.2015 року по 09.11.2015 року, а також у разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Сторонами не заперечується, що позивача не включено до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок Фонду.

Згідно із частиною першою статті 26 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI (далі - Закон № 4452-VI), фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Таким чином, після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Закон № 4452-VI гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у тому числі внесеного за договором банківського рахунку, відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону № 4452-VI, посилання скаржника на яку відсутні.

За правилами статті 27 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку). Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України». Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Частина третя статті 28 Закону № 4452-VI визначає, що Фонд не пізніше наступного дня після закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

Положеннями частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Суд звертає увагу, що відповідачем не вказується щодо наявності підстав, які наведені у статті 38 Закону № 4452-VI, для визнання нікчемним правочину у випадку, який розглядається.

Відповідно до частин першої - другої статті 45 Закону № 4452-VI Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет та здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

В свою чергу, із положень частини третьої статті 45 Закону № 4452-VI випливає, що відомості про ліквідацію банку повинні містити: 1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується; 2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про початок процедури ліквідації банку; 4) інформацію про місце та строк прийняття вимог кредиторів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються (частина 5 статті 45 Закону № 4452-VI).

Частиною першою статті 49 Закону № 4452-VI передбачено, що Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Підсумовуючи викладені вище норми чинного законодавства України, слід зазначити, що законодавчо визначено чіткий порядок заявлення кредиторами своїх вимог до Фонду та правові підстави приймання таких вимог Фондом.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 08.10.2015 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Дельта Банк»; для отримання коштів вкладники ПАТ «Дельта Банк» з 08.10.2015 по 18.11.2015 включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АБ «Укргазбанк».

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-III (далі - Закон № 2346-III). Відповідно до статті 1 цього Закону дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжної системи. Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Ініціатором є - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.

Частиною 5.2 статті 5 Закону № 2346-III визначено, що відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

Відповідно до пунктів 7.1.1, 7.1.5. статті 7 Закону № 2346-III, вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону № 2346-III, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Колегія суддів вважає, що матеріали справи містять квитанцію дата валютування від 03 грудня 2014 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 100000,00 грн. перарахувала на свій рахунок, вказаного відповідачами не заперечується та не спростовується, а тому вона є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами, позивач протиправно не була включена до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, заява про включення її до реєстру вимог кредиторів подана до уповноваженої особи 09.11.2015 року, тобто із встановленим Законом № 4452-VI порядком.

Водночас, частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що доводи скаржника щодо залишення без розгляду позовної заяви відповідно до статті 99 КАС України (в редакції чинній на момент звернення до суду) є необґрунтованими та спростованими ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 року з питань залишення позовної заяви без розгляду, оскільки ОСОБА_2 неодноразово зверталась з листами до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Дельта Банк» про повернення коштів, на яких отримувала негативні відповіді, останню відповідь отримала від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.04.2017 року в якій зазначено, що кредиторські вимоги приймались з 08.10.2015 року по 09.11.2015 року, а також у разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів, також позивачка зверталась до суду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки ОСОБА_2 кошти в сумі 100000,00 гривень перераховано, поповнивши її картковий рахунок в АТ «Дельта Банк», що підтверджує аркуш справи 109, однак вказані кошти нею не отримано, скаржником в апеляційній скарзі не обґрунтовуються підстави не виплати коштів, Уповноваженою особою не вказується про наявності підстав визнання нікчемним договору, а тому є підстави для задоволення позовних вимог, наведені в апеляційній скарзі доводи та мотиви, правильність висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними, відповідно апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Посилання скаржника на те, що позивачу було виплачено 31.07.2015 року через установу АТ «Укрексімбанк» грошові кошти, які обліковувались на її рахунках в АТ «Дельта Банк», а саме: 8 348,94 грн., 35 168,92 грн., 50 027,96 грн., а грошові кошти на рахунках позивача в АТ «Дельта Банк» відсутні є спростованими, оскільки відповідно до наявних доказів в матеріалах справи ОСОБА_2 внесла кошти на свій картковий рахунок, однак не отримала їх, після розрахунку скаржником її не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 року у справі №446/832/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді О.М. Довгополов

Т.І. Шинкар

Повний текст постанови складено 08.08.2018 року