Ухвала суду № 75776181, 09.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6988/17

УХВАЛА

09 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Літвіної Н.М. та суддів: Федотова І.В., Сорочка Є.О., розглянувши клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

До Київського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2018 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху та зобов'язано апелянта протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали усунути недоліки скарги шляхом надання суду апеляційної інстанції оригіналу документу про сплату судового збору.

06 серпня 2018 року за вх. № 26085 на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано здійсненням безспірного списання коштів з рахунків відповідача та відсутністю у зв'язку з цим можливості сплатити судовий збір.

Перевіривши доводи клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

З викладеного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11 січня 2018 року у справі № 809/1045/16, від 10 січня 2018 року по справі № 242/3169/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу апелянта на той факт, що 16 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №154 «Про внесення змін до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», якою абз.1 п.30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, викладено в редакції, згідно з якою на період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов'язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.

Пунктом 25 вказаного Порядку (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №154) передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку, а проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

При цьому, враховуючи, що апелянту надавався п'ятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги та з метою недопущення порушення прав апелянта, колегія суддів вважає за можливе задовольнити подане ним клопотання та продовжити строк усунення недоліків на 5 (п'ять) днів з дня отримання копії даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 121, 321 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - задовольнити частково.

Продовжити апелянту строк для усунення недоліків на 5 (п'ять) днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали.

В іншій частині клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Н.М. Літвіна

Судді І.В. Федотов

Є.О. Сорочко