Рішення № 75775957, 08.08.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1048/18

08 серпня 2018 рокум.Тернопіль

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору і виступає на стороні відповідача ОСОБА_3 державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – позивач) звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі – УПФУ, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору і виступає на стороні відповідача ОСОБА_3 державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області (далі – УДКСУ у місті Тернополі) про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 24.04.2018 ОСОБА_2 придбала квартиру на підставі договору купівлі-продажу, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська 53/38. При укладенні договору позивач сплатив збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 3057,00 грн. Позивач придбала житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” сплатила такий збір безпідставно. Зазначає, що 25.05.2018 звернулася до ОСОБА_1 об’єднаного УПФУ Тернопільської області про повернення помилково сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, проте отримала відмову у поверненні вказаних коштів. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою та просить зобов’язати відповідача сформувати та подати до УДКСУ у місті Тернополі подання про повернення їй сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 3057,00 грн.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 17 липня 2018 року.

Однак 17 липня 2018 року представник відповідача не прибув, а тому розгляд справи відкладено на 08.08.2018 року, про що судом постановлено ухвалу від 17.07.2018 року.

08.08. 2018 року Позивач в судове засідання не прибув, направив на адресу суду заяву від 08.08.2018 про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав з підстав наведених в адміністративному позові та просив задовольнити їх в повному обсязі. Також просив стягнути понесені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. 00 коп.

Представник відповідача ОСОБА_1 об’єднаного УПФУ Тернопільської області в судове засідання не прибула, направила заяву про розгляд справи за її відсутності, просила відмовити у задоволенні позову. Також відповідачем долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву, в якому викладено, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Зазначила, що позивачка добровільно сплатила збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 3057,00 грн. і об’єднане управління не вчиняло дій та не приймало рішень щодо зобов’язання позивача сплатити такий збір. Крім того, представником відповідача 27.06.2018 року подане письмове клопотання, у якому представник відповідача просить зменшити витрати на оплату правничої допомоги, оскільки заявлена сума не є співрозмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт.

Представник третьої особи УДКСУ у м. Тернополі у судове засідання не прибув, подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без участі представника, при вирішенні даної справи покладаються на думку суду. Надав також довідку про підтвердження зарахування до Державного бюджету 24.04.2018 збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 3057,00 грн, сплачених позивачкою платіжним дорученням (квитанцією) № 4210 від 24.04.2018 року.

У відповідності до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відчутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

24 квітня 2018 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством « Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інветиційний фонд " Ріелті-Актив" укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким позивач придбав однокімнатну квартиру №38, вартістю 305694 грн.00 коп. без ПДВ, що розташована в будинку №53 по вул. Бродівській в місті Тернополі.

Перед укладенням вищезазначеного договору позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла – 3057,00 грн. відповідно до квитанції №4210 від 24.04.2018 р., як це передбачає пункт 15.3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 “Про затвердження порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій” та пункт 10 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно довідки управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області №1873 від 25.06.2018 підтверджено зарахування до державного бюджету 24.04.2018 року “Збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна” в сумі 3057,00 грн.

25 травня 2018 року позивачка звернулася до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із вимогою щодо повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 3057,00 грн.

ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 29.05.2018 № 7549/-7 позивачку повідомлено, про відсутність підстав для повернення вказаного збору, а також роз'яснено про право звернутися до суду із адміністративним позовом про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

ОСОБА_2 не погоджуючись з таким рішенням суб’єкта владних повноважень, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР із змінами та доповненнями.

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740.

Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пункт 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З системного аналізу наведених правових актів суд приходить до висновку, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Факт придбання ОСОБА_2 нерухомого майна вперше підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта сформованої 18.05.2018. Згідно вказаної довідки позивач є власником квартири за адресою: м.Тернопіль, вул. Бродівська 53/38 на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна від 24.04.2018 року.

Відповідно до Довідки №55 від 01.06.2018 виданої Бережанським обласним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації слідує, що позивачка є власницею 1/4 частки житла по вул. Лесі Українки 15 "В"/32 в м. Бережани. З довідки філії - ОСОБА_1 обласного управління АТ " Ощадбанк" від 04.06.2018 року № 117.22-33/245 слідує, що позивачка житлові чеки при цьому не використовувала.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу І-ИД № 420565 слідує, що дівоче прізвище ОСОБА_2 - ОСОБА_4 Відповідно до довідки № 88 від 03.08.2018 року, що видана Бережанським обласним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації, судом встановлено, що за ОСОБА_4 нерухоме майно в м. Бережани не зареєстроване. З довідки філії - ОСОБА_1 обласного управління АТ " Ощадбанк" від 23.07.2018 року № 117.22-33/340 слідує, що ОСОБА_4 житлові чеки не використовувала.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували факт придбання позивачем житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, судом не здобуто.

Відмова УПФУ в частині повернення позивачу збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 3057,00 грн, є протиправною, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.

При цьому, суд не бере до уваги твердження УПФУ, стосовно того, що відповідно до чинного законодавства України не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно, що позбавляє можливості перевірити інформацію про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведено обов’язку ОСОБА_2 щодо сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська 53/38.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 дійсно 24.04.2018 вперше придбала житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна – однокімнатну квартиру №38, що розташована в будинку №53 по вул. Бродівська в місті Тернополі, та при оформленні документів безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі – продажу нерухомого майна в розмірі згідно квитанції №4210 від 24.04.2018 на вказану суму та довідки управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області №1873 від 25.06.2018, який підлягає поверненню. А відтак, суд приходить до переконання, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2015 року (справа № К/800/41597/14), від 25 червня 2015 року (справа №К/800/17652/15), від 16 квітня 2015 р. (справа №К/9991/37325/11).

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. згідно квитанції №0.0.1044469320.1 від 23.05.2018 року.

Щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. суд зазначає наступне.

За визначенням ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. В свою чергу, у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, в силу приписів ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Між позивачем ОСОБА_2 та Адвокатським об'єднанням "Сила права" в особі керуючого ОСОБА_5 укладено договір про надання правничої (правової) допомоги від 16.05.2018 року. У відповідності до пункту 2 Додатку №1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 16.05.2018 року, за одну годину представництва в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, клієнт сплачує адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі 500,00 грн.

З урахуванням складності справи та наданих позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що підготовка даного позову та доказів на його обґрунтування не потребувала затрат значного часу та виконання великого обсягу юридичної і технічної роботи, а тому суд вважає заявлену позивачем суму не співмірною з фактичними затратами.

При цьому, суд також враховує клопотання представника ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому зазначено, що дана адміністративна справа належить до категорії справ незначної складності; судова практика та законодавство щодо предмету спору у цих справах не змінюється.

Вказано також, що адвокатським об'єднанням "Сила права" не дотримано вимог ч.5 ст.134 КАС України, оскільки вартість правничої допомоги залежить від складності самої адміністративної справи, кількості матеріалів у справі та має бути аргументована.

З огляду на вказане, враховуючи, що розгляд даної справи відбувся у письмовому провадженні, виходячи з договору про надання правової допомоги, суд, аналізуючи подані докази оплати правничої допомоги, час затрачений на її надання, подання запитів та отримання відповідей на запити від Бережанського обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації та філії ОСОБА_1 обласного управління АТ "Ощадбанк" ), вважає співмірною суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Керуючись статтями 132, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору і виступає на стороні відповідача - ОСОБА_3 державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області ( вул. Руська, 17 м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 40377598) сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області( бульвар Тараса Шевченка, 3 м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 37977726) подання про повернення ОСОБА_2 (ід. номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 " В", кв. 32) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3057(три тисячі п'ятдесят сім) грн. 00 коп., сплаченого згідно квитанції № 4210 від 24 квітня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (вул. Руська, 17 м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 40377598) на користь ОСОБА_2 (ід. номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 " В", кв. 32) сплачений судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. згідно квитанції №0.0.1044469320.1 від 23.05.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області ( вул. Руська, 17 м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 40377598) на користь ОСОБА_2 (ід. номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 " В", кв. 32) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 серпня 2018 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.