Постанова № 75775934, 08.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/5971/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Гулида Р.М.,

з участю секретаря судового засідання - Герман О.В.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Любомльського районного суду Волинської обл. від 27.06.2018р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил (суддя суду І інстанції: Чишій С.С., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 13 год. 01 хв. 27.06.2018р., м.Любомль Волинської обл.),-

В С Т А Н О В И В:

16.04.2018р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії Інспектора митного поста «Піща» Волинської митниці ДФС Тимченка Ю.Г. щодо складання протоколу від 14.03.2018р. про порушення митних правил неправомірними; визнати протиправною та скасувати постанову від 04.04.2018р. в справі про порушення митних правил № 1317/20500/18, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення за ч.2 ст.470 Митного кодексу /МК/ України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. (а.с.1-4).

Ухвалою суду від 11.05.2018р. відмовлено у відкритті провадження в частині позовної вимоги про визнання неправомірними дій Інспектора митного поста «Піща» Волинської митниці ДФС Тимченка Ю.Г. щодо складання протоколу від 14.03.2018р. про порушення митних правил (а.с.20 і на звороті).

Рішенням Любомльського районного суду Волинської обл. від 27.06.2018р. заявлений позов задоволено; визнано незаконною та скасовано постанову в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС Шелігацького Є.С. в справі про порушення митних правил № 1317/20500/18 від 04.04.2018р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст.470 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.; провадження у справі про порушення митних правил № 1317/20500/18 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.470 МК України (а.с.59-60).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Волинська митниця ДФС, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення у справі, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в кінцевому підсумку призвело до невірного вирішення спору, просить судове рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.63-66).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що висновки суду щодо оцінки технічної несправності ввезеного автомобіля як обставини непереборної сили або аварії, що перешкоджали своєчасному його вивезенню, не ґрунтується на вимогах закону; в справі є відсутніми докази неможливості здійснення позивачем ремонту автомобіля до моменту ввезення останнього на митну територію України. Також право засвідчувати такі обставини за зверненням суб'єктів господарювання та фізичних осіб надано Торгово-промисловій палаті України та уповноваженим нею регіональним торгово-промисловим палатам. Таких доказів позивачем не представлено під час судового розгляду.

Окрім цього, ремонт автомобіля не міг завадити позивачу вивезти вказаний автомобіль за межі України за допомогою інших способів, про те такі обставини були залишені судом поза увагою.

Також надані суду документи про ремонт автомобіля не були завчасно представлені митному органу, при цьому останнім не засвідчено належними документами перебування транспортного засобу /ТЗ/ на ремонті (так, є відсутніми акт передавання приймання ТЗ, наряд-замовлення, документ про оплату послуг, рахунок-фактура).

Таким чином, сам факт перебування ТЗ на ремонті у Фізичної особи-підприємця /ФОП/ ОСОБА_6 з 05.03.2018р. по 14.03.2018р. не підтверджує факту аварії чи обставин непереборної сили та в контексті ст.192 МК України не перериває встановлений ч.1 ст.95 цього Кодексу строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримані вимоги ст.192 МК України і своєчасно повідомлено митний орган про обставини, які перешкоджають своєчасному вивезенню транспортного засобу.

Факт поломки двигуна транспортного засобу підтверджується матеріалами справи і відповідачем не оспорюється. Така несправність виникла незалежно від волі позивача і спричинила пошкодження ТЗ, яке потребувало певного часу для відновлення можливості самостійного руху автомобілем. Його перевезення іншим транспортним засобом було неможливим через розбирання передньої частини автомобіля і відсутності двигуна.

Крім цього, є очевидним, в тому числі й для митниці, той факт, що в такому стані автомобіль не був би прийнятий митним органом жодної зарубіжної країни.

В той же час по справі доведеним є й те, що після закінчення ремонту транспортного засобу позивач здійснив його вивіз за межі митної території України і саме тоді факт порушення терміну транзиту був виявлений працівником митниці, який і склав протокол про порушення митних правил.

Згідно баз даних «Диспетчер ЗМК та Пасажирського пункту пропуску» вбачається, що позивач систематично перетинав митний кордон у встановлені законом строки транзитних перевезень і раніше до відповідальності не притягувався.

Наведене дає суду підстави для висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня така ознака складу порушення митних правил як вина, оскільки його умисел на порушення терміну транзиту чи протиправна необережність щодо дотримання цього строку не встановлені.

Про відсутність умислу свідчить факт вивезення транспортного засобу після проведеного ремонту, про відсутність необережності - повідомлення позивачем митницю про поломку транспортного засобу, характер цієї поломки і неможливість транспортування автомобіля.

З огляду на такі обставини в діях ОСОБА_1 є відсутнім склад порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.470 МК України.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, з наступних причин.

Як слідує з матеріалів справи, 28.02.2018р. в режимі «транзит» через митний пост «Ягодин» Волинської митниці позивачем ввезено на територію України легковий автомобіль марки «Audi A6», номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер JGM524 (країна реєстрації - Республіка Литва).

Термін вивезення вказаного автомобіля за межі митної території України завершився 05.03.2018р. (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці) або 10.03.2018р. (у разі переміщення в зоні діяльності різних митниць).

У встановлені строки позивач не вивіз ввезений ТЗ за межі митної території України.

05.03.2018р. позивач звернувся до Волинської митниці ДФС із заявою, в якій повідомив про неможливість своєчасного вивезення автомобіля через несправності його двигуна (зворот а.с.27), до якої долучив довідку ФОП ОСОБА_6 про перебування ТЗ на ремонті за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29).

У подальшому 14.03.2018р. позивач вивіз вказаний автомобіль через митний пост «Піща» Волинської митниці ДФС.

Таким чином, ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення автомобіля на митну територію України більше ніж на один день, але не більше десяти діб.

По причині наведеного, 14.03.2018р. відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 1317/20500/2018 (а.с.9-11).

04.04.2018р. в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Шелігацьким Є.С. були розглянуті матеріали справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.470 МК України, та винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1317/20500/2018, якою останнього визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.470 МК України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. (а.с.5-8).

Розглядувані правовідносини регулюються приписами МК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), зокрема згідно ч.1 ст.381 цього Кодексу громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до приписів ст.ст.90 та 93 вказаного Кодексу транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні:

1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання;

2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту;

3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу;

4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Статтею 95 зазначеного Кодексу встановлено строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту, які складають 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Із урахуванням наведених норм та фактичних обставин справи колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що відповідачем доведено недотримання позивачем вищевказаних строків.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Звідси, підставами для звільнення особи від відповідальності у вказаних випадках є аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами

Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затв. наказом Державної митної служби України № 1118 від 17.11.2005р., обставинами непереборної сили слід вважати смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.

Відповідно до п.2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затв. наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31.05.2012р., аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Аналіз вищевикладених положень свідчить про те, що несправність транспортного засобу може розцінюватися як обставина непереборної сили, що є підставою для звільнення від відповідальності відповідно до ст.460 МК України. Проте, в такому випадку ця обставина повинна мати належне документальне підтвердження, оскільки з нею закон пов'язує настання юридичних наслідків.

При цьому колегія суддів звертає увагу на такі обставини.

Згідно з п.5 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затв. наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31.05.2012р., якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.

Із змісту заяви ОСОБА_1 від 05.03.2018р. убачається, що він повідомив про несправності двигуна, які об'єктивно перешкодили вивезенню автомобіля у встановлені строки за межі України; надана довідка ФОП ОСОБА_6 також розкриває зміст проведених робіт щодо усунення несправностей двигуна автомобіля, що унеможливлюють його експлуатацію (зворот а.с.28, а.с.29).

Також під час судового розгляду позивачем представлено договір № 6 від 05.03.2018р. на ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів (а.с.50-51) та акт № 1 від 14.03.2018р. приймання-передачі виконаних робіт (а.с.52).

Обставини перебування ввезеного автомобіля на ремонті не викликають сумніву, оскільки позивачем представлено належне документальне підтвердження цієї обставини, а також в найкоротші строки після завершення ремонту останній здійснив вивіз автомобіля за межі митної території України; також про сумлінне дотримання митних правил свідчить попередня поведінка позивача щодо ввезення та вивезення автомобіля.

Надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів та їх складових частин (систем) є регламентованою діяльністю суб'єктів господарювання, що передбачає, з-поміж іншого, необхідність належного документального оформлення господарських операцій з надання таких послуг.

Взаємовідносини між замовником і виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, їх складових частин (систем), а також вимоги щодо контролю за відповідністю наданих послуг врегульовано Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, які затверджено наказом Міністерства інфраструктури України № 615 від 28.11.2014р. (надалі - Правила). Відповідно цих Правил вони поширюються на суб'єктів господарювання, які надають послуги з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів та їх складових частин (систем) та на яких поширюються вимоги Технічного регламенту з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затвердженого постановою КМ України № 643 від 03.07.2013р. (далі - Технічний регламент) (пункт 1 Правил).

Відповідно до пункту 8 Технічного регламенту виконавцем технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів є суб'єкт господарювання, який відповідає таким вимогам: 1) має власні або орендовані засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають установленим законодавством вимогам; 2) роботи з технічного обслуговування і ремонту здійснює персонал необхідного рівня професійної кваліфікації відповідно до видів цих робіт (далі - персонал); 3) має виробничі споруди, засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають встановленим законодавством вимогам.

Послуги з технічного обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) чи його складових частин (систем) надаються замовникові на підставі договору про технічне обслуговування і ремонт КТЗ, що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо). Договір про технічне обслуговування і ремонт КТЗ повинен містити істотні умови відповідно до статті 25 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Якщо для надання послуг відсутня потреба залишати КТЗ, його складові частини (системи) на відповідальне зберігання у виконавця, надання послуг оформлюється рахунком-фактурою, накладною, квитанцією тощо, а також нарядом-замовленням на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу (додаток 1), у яких обов'язково робиться запис про гарантійні зобов'язання (у випадках, передбачених цими Правилами), який засвідчується підписом контролера якості та скріплюється печаткою виконавця (за наявності) (пункти 3, 4 розділу ІІІ Правил).

Приймання КТЗ та його складових частин (систем) здійснюється у присутності власника чи його уповноваженого представника в такому порядку: перегляд експлуатаційної, ремонтної, технологічної документації і заявки замовника; <...> оформлення акта передавання-приймання КТЗ, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (пункт 1 розділу IV Правил).

Акт передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (додаток 2) складається у двох примірниках. Обидва примірники мають однакову юридичну силу. Акт передавання-приймання КТЗ, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту підписується власником КТЗ, його складових частин (систем), а також особою, відповідальною за прийняття КТЗ, його складових частин (систем) до ремонту, скріплюється печаткою виконавця (за наявності) (пункт 2 розділу IV Правил).

Документами, що підтверджують надання послуги, є: акт передавання-приймання КТЗ (його складових частин (систем)) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставлянням печатки виконавця (за наявності)) та замовником; документ, що підтверджує оплату послуг; рахунок-фактура; податкова накладна (для юридичних осіб).

Приймання КТЗ, його складових частин (систем) замовником відбувається у присутності контролера якості і здійснюється в такому порядку: аналіз документів, оформлених виконавцем; перевірка відповідності наданих послуг, зокрема надання замовнику КТЗ, його складових частин (систем) для випробувань за участю представника виконавця; оформлення акта передавання-приймання КТЗ, його складових частин (систем) після ремонту і технічного обслуговування або наряду-замовлення відповідно до статті 25 Закону України «Про автомобільний транспорт» (пункт 7 розділу IV Правил).

Виконавець після виконання робіт надає замовнику такі документи: рахунок-фактуру, наряд-замовлення, накладну, квитанцію тощо (окремо пов'язані з виконанням технічного обслуговування (крім гарантійного) та окремо пов'язані з виконанням ремонту); гарантійний талон (один примірник); додатки до експлуатаційної документації у випадках, зазначених у пункті 7 розділу VI цих Правил, а також пункті 7 цього розділу; довідку-рахунок на складові частини, придбані й установлені виконавцем на КТЗ; довідку про колір (основний колір) КТЗ, якщо цей колір змінено під час ремонту; приймально-здавальний акт виконавця, який має право на випробування систем живлення КТЗ з газобалонного обладнання і виконав ці випробування, (пункт 8 розділу VII Правил).

З огляду на наведене вище і в контексті розгляду цієї справи слід зауважити, що передумовою для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів та їх складових частин є укладення договору відповідного змісту між виконавцем і замовником (за винятком випадків, коли відсутня потреба залишати КТЗ, його складові частини (системи) на відповідальне зберігання у виконавця), а факт прийняття колісного транспортного засобу на ремонт, як і його повернення після виконання ремонтних робіт має засвідчуватися актами встановленої форми та змісту. Стосовно останніх, то такі затверджено тими ж Правилами (додаток 2 і 3 відповідно).

Надані позивачем документи про перебування автомобіля на ремонті у повній мірі відповідають вищевказаним вимогам.

Звідси, позивачем доведено належними доказами факт ремонту автомобіля через несправність двигуна, а відтак така несправність транспортного засобу повинна розцінюватися як обставина непереборної сили, що є підставою для звільнення від відповідальності відповідно до ст.460 МК України.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно ч.2 ст.470 МК України, а відтак заявлений позов про визнання протиправною і скасування спірної постанови в справі про порушення митних правил є обґрунтованим та підставним, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, 243, 271, 272, 286, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Любомльського районного суду Волинської обл. від 27.06.2018р. в адміністративній справі № 170/222/18 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький Р. М. Гулид Дата складення повного судового рішення: 08.08.2018р.