Постанова № 75775917, 08.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 759/9162/17 Суддя (судді) першої інстанції: Величко Тетяна Олександрівна

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Бєлової Л.В., Безименної Н.В.

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Пригіна Романа Євгенійовича на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23.05.2018 (м. Київ, дата складання повного тексту 23.05.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Пригіна Романа Євгенійовича про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Пригіна Романа Євгенійовича про скасування постанови відповідача ЕАА №106685 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 23.05.2018 адміністративний позов ОСОБА_4 до Інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Пригіна Романа Євгенійовича про скасування постанови задоволено. Скасувано постанову інспектора управління патрульної поліції у м. Києві 3-го батальйону 3-ї роти ЕАА № 106685 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем порушено вимоги п.18 ПДР, що не заперечувалось позивачем в ході спілкування з інспектором патрульної поліції, тому вважає, що провина ОСОБА_4 повністю доведена.

ОСОБА_4 свої позовні вимоги обґрунтував тим, що жодного порушення ПДР не допускав, відповідачам ані при зупинці, ані під час винесення оскаржуваної постанови доказів вчинення правопорушення надано не було, так само, докази порушення ПДР не наведено і у самій постанові, при складанні постанови було порушено вимоги КУпАП щодо порядку розгляду справи та забезпечення права на правову допомогу особи, що притягається до відповідальності.

Позиція відповідача обґрунтована тим, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП з дотримання норм чинного законодавства, а оскаржувана постанова є законною і обґрунтованою.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 106685, позивач 01.06.2017 о 20 год. 58 хв., керуючи транспортним засобом Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_1, за адресою: м. Київ, проспект Лісовий, 28, порушив вимоги розділу 18 правил дорожнього руху - порушення проїзду пішохідних переходів і зупинок транспортних засобів, а саме: водій не пропустив пішоходів які рухалися по пішохідному переходу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, у зв'язку із чим до ОСОБА_4 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 225,00 грн.

Згідно пояснень відповідача, підставою для зупинки транспортного засобу позивача стало те, що позивач, керуючи своїм транспортним засобом, не пропустив пішоходів на пішохідному переході, що є порушенням, зазначеним у розділі 18 ПДР.

Позивач, вважаючи вищевказану постанову протиправною звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов до висновку, що дії відповідача при складенні постанови є протиправними і постанова про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Фіксації факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення технічними засобами, матеріали справи не містять.

При цьому, у постанові про адміністративне правопорушення від 01.06.2018 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 відсутні будь-які посилання на докази, на яких ґрунтується висновок інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Пригіна Р.Є. про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, зокрема не зазначено свідків правопорушення, не надано показів технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, відсутня схема місця події, тощо.

Статтею 258 КУпАП передбачено, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Разом із тим, приписи даної статті не звільняють особу, уповноважену на винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, від збирання та фіксування доказів такого правопорушення, відібрання пояснень учасників події та доручення їх до постанови в якості обґрунтування прийнятого рішення.

В даному випадку такі дії відповідачем вжито не було.

Колегією суддів надано оцінку доводам позивача, запереченням відповідача на адміністративний позов, та доводам, зазначеним в апеляційній скарзі відповідача, однак з вказаних документів не встановлено наявність у відповідача доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Відеозапис події відповідачем до суду не надано. Об'єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху відповідачем зібрано не було.

Крім того, відповідачем не надано доказів дотримання вимог і приписів ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови: забезпечення можливості позивачу подати власні пояснення та докази, скористатися юридичною допомогою.

В оскаржуваній постанові не зрозуміла суть і обставини правопорушення, не зазначається, чи пішоходи рухались по пішохідному переходу та міститься посилання на п.18 ПДР, який відсутній (інкримінуючи п.18.1 розділу 18 ПДР).

Посилання апелянта на відеозапис зупинки позивача, в якому останній, ніби, не заперечував проти наявності його провини не підтверджується самим відеозаписом, оскільки з наданого до матеріалів справи відеозапису зупинки транспортного засобу позивача чітко видно незгоду останнього з діями інспектора щодо складання постанови про адміністративне правопорушення, а саме не згода з тим, що не надано будь-яких доказів наявності такого порушення, незалучення свідків та інше.

Даним відеозаписом не зафіксовано та не підтверджується факт порушення ПДР позивачем.

Крім того, не приймаються посилання відповідача на те, що належним свідком в даному випадку є його колега та він сам, оскільки був допитаний саме як свідок в суді першої інстанції, так як дана обставина взагалі нівелює принцип належної захищеності позивача від порушення його прав та інтересів та фактично позбавляє останнього можливості довести відсутність своєї вини.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, а відповідачем не надано допустимих доказів його вчинення, що виключає можливість притягнення даної особи до адміністративної відповідальності.

З огляду на вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводів на спростування обставин на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог відповідачем не надано, при цьому обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, тому постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 106685 від 01.06.2018 підлягає скасуванню, за відсутністю у діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Пригіна Романа Євгенійовича залишити без задоволення, а рішення Святошинського районного суду м.Києва від 23.05.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 08.08.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Л.В. Бєлова

Н.В. Безименна