Рішення № 75775883, 09.08.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2682/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

І. Суть спору:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому з урахуванням зміни підстав позовної вимоги просив:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС в Одеській області № 0084701305 від 23.02.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування на 172 226,85 грн., а також застосовані штрафні санкції на суму 43 056,76 грн.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0084681305 від 23.02.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати військового збору на 14 352,24 грн. а також застосовані штрафні санкції на суму 3 588,06 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області № 0084231305 від 23.02.2018 року застосовані штрафні санкції на суму 170 грн.

ІІ. Аргументи сторін

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

05.09.2007 р. позивач уклав з ПАТ «Райффазен Банк Аваль» кредитний договір, відповідно до умов якого він отримав кредит у розмірі 59 073 дол. США. Взяті на себе зобов'язання позивач виконував досить довго, про те через погіршення економічної ситуації в країні зростанні курсу дол. США, що негативно вплинуло на фінансову спроможність у позивача виникла заборгованість.

Позивач отримав від ПАТ «Райффазен Банк Аваль» пропозицію, відповідно до якої у випадку погашення позичальником часткової суми боргу у розмірі 10 000 дол. США банк здійснить прощення боргу. Позивач здійснив запропоновану плату у розмірі 10 000 дол. США

29.01.2016 р. позивач уклав з ПАТ «Райффазен Банк Аваль» договір про припинення зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п.1 Договору розмір прощеної суми основного боргу , станом на 29.08.2016 р. складає 37607,20 дол. США складає еквівалент 956815,81 грн. по офіційному курсу на дату укладання цього договору (2544,2357 грн. за 100 дол. США).

Позивач зазначив, що відповідач дійшов помилкового висновку, що позивач не надав податкову декларацію про майновий стан та доходи на 2016 рік по строку на 01.05.2017 р. до контролюючого органу та відповідно не нарахував та не сплатив з прощеного (анульованого) боргу 956 815,81 грн. податок на доходи з фізичних осіб у сумі 172 226,85 грн.

У період з 25.01.2018 р. по 07.02.2018 р. відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платника податків фізичною особою ОСОБА_1, за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. За результатами перевірки відповідач склав акт №226/15-32-13-05/НОМЕР_3 від 08.02.2018 р., в якому ревізор дійшов висновку про несплату податку на доходи та військового збору.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення №0084701305 від 23.02.2018 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування на 172 226,85 грн., а також застосовані штрафні санкції на суму 43056,76 грн., №0084681305 від 23.02.2018 р., яким було збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати військового збору на 14 352,24 грн., а також застосовані штрафні санкції на суму 3588,06 грн., №0084231305 від 23.02.2018 р. застосовані штрафні санкції на суму 170 грн.

Позивач не погоджується з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та висновками викладеними в акті перевірки, вважає їх помилковими, необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам в результаті неналежного аналізу чинного законодавства України.

Позивач просив позовні вимоги задовольнити з підстав викладених у позовній заяві (а.с.4-6).

02.08.2018 р. представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутністю (а.с.87).

12.06.2018 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

02.08.2018 р. ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та продовжено розгляд справи по суті у порядку письмового провадження оскільки, від учасників справи надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності у порядку письмового провадження.

04.07.2018 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у позовній заяві (а.с.43-46).

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що відповідно до наявної податкової інформації позивач у ІІІ кварталі 2016 року отримав дохід, згідно з ст.164 п.164.1 ПК України, який належить включенню до загального місячного (річного) оподаткування доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи.

ГУ ДФС в Одеській області, для підтвердження отриманих відомостей, надало запити ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», отримано копію Договору про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/83457/74/81164 від 05.09.2007 р. від 29.08.2016 р. Згідно з умовами зазначеного договору ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 підтверджують, що розмір не погашеної позивачем заборгованості за договором станом на 29.08.2016 р. складає 52811,82 дол.США та пені 956003,69 грн., що складає еквівалент 2299660,87 грн. по курсу НБУ на дату укладання цього договору, в тому числі: суми основного боргу (неповернутого кредиту) - 37 607,20 дол.США, що складає еквівалент 956815,81 грн. по курсу НБУ на дату укладання цього договору.

На підставі вищенаведеного за наслідками перевірки платник податків фізична особа ОСОБА_1 отримав дохід за 2016 рік у розмірі 956 815,81 грн., як додаткове благо у вигляді анулювання (прощення) заборгованості.

02.08.2018 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на заяву про зміну підстав позовної вимоги (а.с.83-85). В даному відзиві зазначено, що норми ПК України поширюються на дохід, отриманий платником податку, починаючи з 01.01.2016 р. за умови набрання чинності законом про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.

ІІІ. Обставини, встановлені судом

Так, суд встановив, що - 05.09.2007 р. ОСОБА_1 уклав з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитний договір, відповідно до умов якого позивач отримав кредит у розмірі 59 073 дол. США (а.с.63-69).

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору кредитні кошти призначені для використання на купівлю житлової квартири за адресою АДРЕСА_1.

05.09.2007 р. позивач уклав з ОСОБА_5 договір купівлі продажу квартири за адресою АДРЕСА_1. За вказаним договором позивач розрахувався коштами отриманими у кредит (а.с.70).

05.09.2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та позивачем, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором укладено договір іпотеки на квартиру по зазначеній адресі, посвідчений нотаріусом Одеського міського управління юстиції Ілліною Н.А., та зареєстровано в реєстрі №15674 (а.с.72-77).

29.01.2016 р. позивач уклав з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» договір про припинення зобов'язань за кредитним договором № 014/83457/74/81164 від 05.09.2007 р. (а.с.20-23).

Відповідно до п.1 договору № 014/83457/74/81164 розмір прощеної суми основного боргу, станом на 29.08.2016 року склав 37 607,20 дол. США, що складає еквівалент 956 815,81 грн. по офіційному курсу на дату укладання цього договору (2544,2357 грн. за 100 дол. США).

Відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належним сум податків до бюджету платника податків фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.

За результатами перевірки відповідач склав акт №226/15-32-13-05/НОМЕР_3 від 08.02.2018 р. (а.с.8-16) та встановив наступні порушення позивачем:

-п.п.162.1.1 п. 162.1 ст.162, п.п.164.2.17, п. 164.2 ст.164, п.179.1 ст.179, п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, в наслідок чого встановлено неподання декларації про майновий стан та доходи за 2016 рік по строку 01.05.2017 р.;

-п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.171.2 (б) ст.171, п.179.1 ст.179, п.179.7 ст.179 ПК України, в наслідок чого встановлено несплату до бюджету податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування по строку 01.08.2017 р. у сумі 172 226,85 грн.;

-п.162.1 ст.162 1.5 164.1.3 п.164.1 ст.164, п.171.2 (б) ст. 171, п. 179.7 ст.179, п.16-1 підрозділу ХХ ПК України, в наслідок чого встановлено несплату до бюджету податкового зобов'язання з військового збору по строку 01.08.2017 р. 14 352,24 грн.

На підставі акту перевірки №226/15-32-13-05/НОМЕР_3 від 08.02.2018 відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення, а саме:

-№0084701305 від 23.02.2018 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особа за результатами річного декларування на 172 226,85 грн., а також застосовані штрафні санкції на суму 43 056, 76 грн. (а.с.17);

-№0084681305 від 23.02.2018 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати військового збору на 14 352,24 грн., а також застосовані штрафні санкції на суму 3 588,06 грн. (а.с.18);

-№0084231305 від 23.02.2018 р., яким застосовані штрафні санкції на суму 170 грн. (а.с.19).

Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача суд виходить з наступного.

IV Джерела права та висновки суду.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 14.1.47, п. 14.1 ст. 14 ПКУ, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ, платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, у тому числі, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ, не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Суд встановив, що кредит, який отримав позивач в іноземній валюті у 2007 році у розмірі 59073 дол. США станом на 01.01.2014 року не погашений.

Згідно з пп.55 ч.1 ст.165 ПК України , в редакції станом на 01.08.2016 р. до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку не включаються такі доходи: основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2016 року складав 1378 грн.

Таким чином відповідач не врахував, що об'єкт оподаткування мав бути зменшений на 8268 грн. (1378*12/50%).

Крім того відповідно до пп.59 ч.1 ст.165 ПК України, що сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Суд зауважує, що вказана норма набрала чинності з 01.01.2016 р. та діяла на момент укладання договору припинення зобов'язань за кредитом.

Станом на дату подання позовної заяви Закону щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті не прийнято.

Відповідно до п. 2,4 ч.1 ст.4 ПК України Податкове законодавства України ґрунтується на таких принципах:

-рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місце походження капіталу;

-презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускаються неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків так і контролюючого органу.

Підпунктом 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом ІV цього Кодексу не включаються до загального оподаткованого доходу фізичних осіб (не належать до оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою).

Суд встановив, що станом на 29.08.2016 року, сума основного боргу (не повернутого кредиту) позивача яку банк анулював, становила 37 607,20 дол. США, що складає еквівалент 956 815,81 грн. по офіційному курсу НБУ (2544,2357 грн. за 100 дол. США). Ця ж сума боргу в гривневому еквіваленті станом на 01.01.2014 р. (799,3 грн. за 100 дол. США), становила 300 594,35 грн.

Крім того з довідки про операції за кредитом (а.с.24-29) до 29.08.2016 р. загальна сума погашень склала 119 983 дол. США (63 290,84 + 56 693,00 дол. США), до яких включено і анульований борг у розмірі 52 811,20 (37 607,20 + 15 204,62) дол. США. Таким чином розмір «чистих» видатків позивача склав 67 172,64 дол. США, що вже є більшою сумою ніж та, що отримана. Вищевказане свідчить про відсутність в позивача будь-якого доходу.

Таким чином різниця між 956815,81 грн. та 300 594,35 грн. складає 656 221,46 грн. є курсовою різницею та не вважається доходом (додатковим благом) в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Суд зазначає, що іпотечна квартира куплена за рахунок кредитних коштів, та є єдиним житлом позивача в якому він проживає, що підтверджується посвідкою на постійне місце проживання та інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.07.2018 р. сума прощеного кредиту не може рахуватись, як дохід позивача.

Зокрема у даному випадку немає підстав для стягнення військового збору, оскільки відсутній об'єкт оподаткування.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи відповідач не надав жодних доказів, які спростовують встановлені судом обставини у даній справі.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що у відповідача відсутні підстави для стягнення податкового боргу, оскільки позивач не отримав дохід від кредитного договору. Таким чином, адміністративний позов належить до задоволення, шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних повідомлень - рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2333,95 грн. з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 70, 90, 139, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС в Одеській області № 0084701305 від 23.02.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування на 172 226,85 грн., а також застосовані штрафні санкції на суму 43 056,76 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0084681305 від 23.02.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати військового збору на 14 352,24 грн. а також застосовані штрафні санкції на суму 3 588,06 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області № 0084231305 від 23.02.2018 року застосовані штрафні санкції на суму 170 грн.

5. Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 333 (дві тисячі триста тридцять три), 95 грн.

6. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

7. Позивач- ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_2, 65059; ІПН НОМЕР_3.

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044; код ЄДРПОУ 39398646.

Суддя О.Я. Бойко

.