Постанова № 75775844, 07.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6347/18 Суддя суду першої інстанції:

Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Літвіної Н.М.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРОПАК УКРАЇНА" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2018 року, що прийнята о 13 год. 05 хв. У місті Києві, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРОПАК УКРАЇНА" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання незаконими, протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23.03.2018 № 0014341406 визнати протиправним та скасувати повністю з мотивів його невідповідності нормам Конституції та законів України;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23.03.2018 № 00142814406 визнати протиправним та скасувати повністю з мотивів його невідповідності нормам Конституції та законів України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2018 року позов залишено без розгляду.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для залишення позову без розгляду були відсутні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.05.2018.

Згідно частин першої-третьої, п'ятої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов'язковою, він може направити повістку лише представнику.

Згідно частин третьої, одинадцятої статті 126 КАС повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" направлено позивачу повістку на вказану у позовній заяві адресу представника (директора) - АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Поштове відправлення із судовою повісткою на 30.05.2018 повернулося 16.05.2018 із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», тобто з незалежних від суду причин.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 127 КАС часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, позивач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи 30.05.2018.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та чого не було заперечено скаржником в апеляційній скарзі, у судове засідання суду першої інстанції 30.05.2018 позивач (його представник) не з'явився, про причини неявки не повідомив.

У зв'язку із цим, 30.05.2018 суд першої інстанції оголосив про відкладення розгляду справи на 26.06.2018 для виклику представника позивача та надання йому часу для написання відповіді на відзив.

Відповідно до частини третьої статті 224 КАС про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом.

Про розгляд справи 26.06.2018 о 12 год. 15 хв. суд першої інстанції повідомив позивача повісткою, яка отримана останнім 13.06.2018.

Проте, у судове засідання 30.05.2018 представник ТОВ «Укропак Україна» не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату і час судового засідання.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції наголошує на тому, що станом на час розгляду справи в суді першої інстанції (з 12 год. 38 хв. по 13 год. 09 хв.) будь-які відомості про причини неявки позивача були відсутні, а клопотання про відкладення розгляду справи надійшло до суду лише о 14 год. 15 хв., тобто більш як через годину після завершення судового засідання.

При цьому, варто наголосити на тому, що позивач будучи 13.06.2018 повідомлений про розгляд справи 26.06.2018 о 12 год. 15 хв., клопотання про відкладення розгляду справи здав до відділення поштового зв'язку лише 25.06.2018 о 15 год. 58 хв., чого було очевидно недостатньо для належного повідомлення суду про причини чергової неявки у судове засідання.

З цих підстав відхиляються посилання в апеляційній скарзі на направлення поштою відповідного клопотання. Необґрунтованими є також доводи скаржника про те, що вказане клопотання було надіслано на електронну адресу суду першої інстанції, оскільки будь-яких доказів цьому матеріали справи не містять, а до апеляційної скарги їх долучено також не було.

Згідно частини другої статті 44 КАС учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Позивачем у період з дня отримання повістки (13.06.2018) по 25.06.2018 не було вжито будь-яких дій щодо завчасного сповіщення суду першої інстанції про неможливість прибути у судове засідання, при тому, що про наявні перешкоди (розгляд іншої справи) позивач у цей період знав.

Таким чином, у суду першої інстанції станом на час прийняття оскаржуваної ухвали були відсутні будь-які відомості щодо причин неявки позивача у судове засідання, оскільки клопотання, направлене менш як за добу до судового засідання, до суду станом на 13 годину 25.06.2018 не надійшло.

За таких обставин, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції допущено неповне з'ясування обставин справи.

Відповідно до частин першої-п'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді залишення позову фізичної особи без розгляду настають у зв'язку із повторною неявкою у судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце засідань.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскільки позивач повторно не прибув у судове засідання, всіх залежних від нього заходів щодо завчасного повідомлення суду про причини своєї неявки не вжив, то суд першої інстанції прийняв правильне рішення про залишення позову без розгляду.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРОПАК УКРАЇНА" залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 08.08.2018.