Постанова № 75775834, 07.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/19878/16 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Літвіної Н.М.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" Ларченко Ірини Миколаївни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" Ларченко Ірини Миколаївни, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" Ларченко Ірини Миколаївни, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича щодо прийняття рішення про нікчемність правочину за операцією з розміщення гр. ОСОБА_4 коштів в сумі 16 060,60 грн на картковому рахунку № НОМЕР_1;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо гр. ОСОБА_4 як вкладника банку, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "ЄВРОБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом гр. ОСОБА_4 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 16 060,60 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2018 року даний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Євробанк" Кононця В.В. від 09 лютого 2017 року № 11-ОД в частині визнання нікчемною операції в частині перерахування 15 червня 2016 року ТОВ "Промжитлосервіс" на рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_1 заробітної плати в сумі 14 920,00 грн.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Євробанк" Ларченко Ірину Миколаївну (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 35, код ЄДРПОУ 33305163) подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_4 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві "КБ "Євробанк" на підставі договору банківського рахунку від 13 листопада 2015 року № ZP-005043 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Уповноважена особа фонду, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки сторони до суду не з'явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, 13 листопада 2015 року між ПАТ "КБ "Євробанк" та ОСОБА_4 укладено договір про відкриття карткового рахунку з встановленим лімітом кредитної лінії (у вигляді овердрафту) та обслуговування банківської платіжної картки № ZP-005043, за умовами якого Банк відкриває Клієнту картковий рахунок № НОМЕР_1.

Згідно виписки по рахунку клієнта станом на 14 вересня 2016 року залишок коштів на рахунку позивача становив 16 060,60 грн. Також з вказаної банківської виписки вбачається, що 02 червня 2016 року на рахунок позивача була зарахована заробітна плата в сумі 1 851,50 грн; 15 червня 2016 року - заробітна плата в сумі 14 920,00 грн.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 17 червня 2016 року № 73-рш «Про віднесення ПАТ «КБ «Євробанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №1041 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Євробанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Євробанк» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17 червня 2016 року до 16 липня 2016 року включно, призначено Кононця В.В. уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ КБ «Євробанк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 07 липня 2016 року № 1183 продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» до 16 серпня 2016 року включно і повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк». Відповідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» Кононця В.В.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 31 травня 2017 року № 2218 відсторонено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію та відкликано всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Євробанк" Кононця В.В. та з 06 червня 2017 року призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Євробанк" Ларченко Ірині Миколаївні.

У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 16 серпня 2016 року №1523, «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд з 19 серпня 2016 року розпочав виплати коштів вкладникам зазначеного банку.

Враховуючи, що позивачу не було виплачено кошти, які обліковувались на його рахунку, останній звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, складання Переліку та загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду регламентовано ч.1 статті 26, ч.ч 1, 2, 3, 5, 6 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; пунктами 3, 4, 5, 6 розділу ІІІ, пунктами 2, 3 та 4 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09 серпня 2012 року.

Відповідно до наведених норм вказана процедура включає наступні етапи: складення протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Обов'язок уповноваженої особи Фонду щодо забезпечення перевірки правочинів (договорів) на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними; підстави для визначення правочинів (договорів) нікчемними; право уповноваженої особи Фонду повідомляти сторони за договорами про нікчемність договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів встановлено частинами 2 і 3 статті 38 та п. 4 ч.2 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Зі змісту акта перевірки № 25 від 09 лютого 2017 року вбачається, що Комісією затверджено результати перевірки, якою виявлено правочини (операції, транзакції) за операціями з перерахування з поточного рахунку № НОМЕР_2, що належить юридичній особі ТОВ "Промжитлосервіс", грошових коштів на загальну суму 29 840,00 грн на карткові рахунки фізичних осіб, які є робітниками зазначеної юридичної особи, згідно з переліком, вказаним у додатку № 1 до цього акту, що є нікчемними згідно з п.7, 9 ч.3 статті 38 Закону.

З додатку № 1 до вказаного акта вбачається, що Комісією визнано нікчемною операцію з перерахування ТОВ "Промжитлосервіс" 15 червня 2016 року на рахунок ОСОБА_4 коштів в сумі 14920,00 грн.

Наказом Уповноваженої особи від 09 лютого 2017 року № 11-ОД визнано нікчемними операції з розміщення коштів на карткових/поточних/вкладних (депозитних) рахунках, у тому числі і операцію з перерахування ТОВ "Промжитлосервіс" 15 червня 2016 року на рахунок ОСОБА_4 коштів в сумі 14 920,00 грн.

Одночасно вказаним наказом вирішено відшкодувати ОСОБА_4 залишок коштів на його картковому рахунку в сумі 1140,50 грн.

Тобто, позивача не включено до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним договору банківського вкладу, на підставі норм п.7 ч.3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Такий висновок пояснюється тим, що кошти на вкладний рахунок позивача надійшли внаслідок так званого «дроблення» вкладу іншого клієнта банку, що є порушенням вимог законодавства в частині надання переваг клієнту банку, оскільки внаслідок таких дій збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб за рахунок Фонду.

Перевіряючи наявність підстав для такого висновку, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч.2 статті 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до п.7,9 ч.3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними (банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку); здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

При визнанні договору нікчемним Уповноважена особа Фонду посилається на «дроблення» вкладу іншої особи.

Разом з тим, перелік передбачених ч.3 статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

При цьому, поняття «подрібнення вкладів», «розбивка вкладів», вжите відповідачем, не є правовими. Фактично ж під «подрібненням» чи «розбивкою» розуміється перерахування коштів з рахунку однієї особи на рахунок іншої.

Так, відповідач не надав доказів на підтвердження безпідставності перерахування коштів з рахунку третьої особи на рахунок позивача, жодним чином не мотивував участь позивача у «кримінальних схемах з дроблення вкладів».

Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що умовою застосування пункту ч.3 статті 38 Закону при встановленні нікчемності правочину є мета надання окремим кредиторам переваг, прямо не встановлених для них законодавством. Однак, одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах 200 000,00 грн. прямо встановлена законодавством України, а тому посилання на п.7 ч.3 статті 38 вказаного Закону не є належною підставою для визнання правочину із зарахування на рахунок позивача готівкових коштів з призначенням "заробітна плата", нікчемним.

При цьому, відповідачем не зазначено, які конкретно переваги надано саме позивачу при укладанні такого договору, як і не надано доказів надання цих переваг.

Відповідачем також не надано доказів того, що банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

Отже, обставини щодо наявності визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав нікчемності правочину, не знайшли свого підтвердження, відповідач належних та допустимих доказів щодо цього не надав.

Щодо посилання Уповноваженої особи на п.9 ч.3 статті 38 Закону та існування обмежень у діяльності банку на підставі рішення Правління НБ України в якості підстав для визнання правочину нікчемним.

Твердження відповідача про існування на момент проведення операції із зарахування коштів рішення правління Національного банку України від 15 червня 2016 року №70-рш/БТ "Про віднесення ПАТ "КБ "Євробанк" до категорії проблемних", яким встановлено обмеження в діяльності банку, що було чинне на момент перерахування на рахунок позивача заробітної плати, та, на переконання останнього, перешкоджало здійсненню такої банківської операції, судом до уваги не береться з огляду на таке.

Так, статтею 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому.

Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Основним підзаконним нормативним актом, що регулює діяльність банків у випадку визнання їх проблемними є Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346 (далі - Положення №346).

Згідно з п.п.5.2., 5.3. Положення №346 Національний банк України для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку України.

Отже, чинним законодавством України не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.

Як зазначено вище, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. А тому, позивач не міг знати про віднесення Публічного акціонерного товариства «КБ «Євробанк» до категорії проблемних.

На думку колегії суддів, надходження коштів на рахунок позивача з рахунку іншої особи не свідчить про нікчемність ні договору вкладу, ні самої транзакції щодо перерахування коштів, оскільки ці правочини вчинені у межах чинного законодавства, що регулює договірні відносини та відносини у сфері банківської діяльності.

Так, відповідно до частин 1-3 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

При цьому, колегія суддів акцентує увагу на тому, що кошти були перераховані на рахунок позивача до запровадження тимчасової адміністрації, що також виключає висновок про порушення вимог Закону № 4452-VI.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Уповноваженою особою не доведено наявності підстав, передбачених п.9 ч.3 статті 38 Закону, для визнання нікчемною операцію з зарахування на рахунок позивача заробітної плати.

Також, суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

При віднесенні правочину до нікчемних за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В матеріалах справи відсутні вироки чи інші рішення, які б встановлювали певні факти по кримінальному провадженню в межах спірних правовідносин.

За таких обставин покликання відповідача щодо нікчемності договору банківського вкладу є припущенням, яке не доведено належними доказами у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд в оскаржуваному рішенні дійшов правомірного висновку про те, що відповідачем не надано суду доказів того, що договір банківського вкладу (депозиту), описаний вище, є нікчемним в силу п.7, 9 ч.3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ч.2 статті 228 Цивільного кодексу України.

Отже, відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, в межах гарантованої суми відшкодування.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" Ларченко Ірини Миколаївни - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у випадках, передбачених пп.2 ч.5 статті 328 КАС України безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Літвіна Н.М.

Чаку Є.В.