Рішення № 75775796, 09.08.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2018 року справа № 810/1368/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Самозайнятої особи, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Самозайнята особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Київській області №0005181309 від 06.03.2018 року, яким приватному нотаріусу ОСОБА_1 донараховано єдиного внеску в сумі 23 872,43 грн. (далі - оспорювана вимога);

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області № 0005191309 від 06.03.2018 року, яким приватному нотаріусу ОСОБА_1 донараховано штрафні санкції за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1193,62 грн. (далі - оспорюване рішення).

В обґрунтування таких вимог зазначив, що жоден із нормативних актів, який регулює спірні правовідносини не вимагає від самозайнятої особи - приватного нотаріуса проводити обчислення суми єдиного внеску з середньомісячного чистого доходу, вирахуваного шляхом ділення річного чистого доходу на 12 місяців. Єдиною вимогою виступає відповідність даним річної податкової декларації.

При цьому, відповідач під час перевірки не встановив розбіжностей, чи порушень щодо правильності визначення суми чистого оподаткованого доходу в деклараціях за 2014 рік, підтвердив суму доходу позивача, яка заявлена у податковій декларації за 2014 рік - 138 609,17 грн., однак, самостійно розділив її рівними сумами на 12 місяців по кожному року, із урахуванням цього нарахував позивачу грошові зобов'язання та прийняв вимогу про сплату боргу (недоїмки) і рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Відтак позивач вважаємо, що оспорювана вимога та оспорюване рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти позову, відповідач просив суд відмовити у його задоволенні, оскільки вважає, що контролюючим органом правомірно, в межах повноважень, визначених законодавством, винесено оспорювані вимогу та рішення, тому позовні вимоги про їх скасування не підлягають задоволенню.

Протокольною ухвалою суду 26 липня 2017 року вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, (зі змінами та доповненнями), п.2 ч.1 ст.13 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до наказу ГУ ДФС у Київській області «Про проведення документальної планової виїзної перевірки» №2388 від 28.12.2017, згідно плану - графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік та направлень про проведення документальної планової виїзної перевірки від 09.01.2018 №17 та №22 виданих Головним управлінням ДФС у Київській області, проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання фізичною особою, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та з питань нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2016 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1 ГУ ДФС у Київській області складено акт перевірки від 29.01.2018 №56/10-36-13-09/НОМЕР_2 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, що самозайнятою особою ОСОБА_1, порушено абз. 1 п. 2 ч.1 ст. 7, п. 2 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), та враховуючи вимоги ч.3 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8.07.2010 року № 2464-VI (із змінами та доповненнями) занижено базу нарахування єдиного соціального внеску (занижено чистий оподатковуваний дохід з урахуванням максимальної величини), на загальну суму 68796,79 грн., в т.ч.: за 2014р. в сумі 68796,79 грн., в результаті чого занижено суму єдиного соціального внеску, що підлягає сплаті на загальну суму 23872,43 грн., в тому числі за 2014р. на суму 23872,43 грн., чим порушено вимоги п.2 ч.1 ст.7, ч.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) та в результаті чого донараховано єдиний внесок на загальну суму 23872,43 гривень.

На підставі вказаних висновків відповідачем прийнято:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0005181309 від 06.03.2018 року відповідно до ст. 25 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) сума недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 23 872,43 грн.;

- рішення № 0005191309 від 06.03.2018 року за порушення Позивачем п.2 ч.1 ст.7, ч.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого, донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 23 872,43 грн. та штрафні санкції в розмірі 1193,62 грн.

Вважаючи, що висновки Акта перевірки не підтверджуються фактичними обставинами справи, оспорювана вимога та оспорюване рішення є протиправними і незаконними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 №3425-ХІІ (далі - Закон №3425-ХІІ), нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Приватний нотаріус сплачує податки, встановлені Податковим кодексом України (ст.32 Закону №3425-ХІІ).

За приписами підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК), самозайнята особа це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 178.1 статті 178 ПК встановлено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності (п. 178.6 ст. 178 ПК).

Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну полі тику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді (абз.2 п. 178.6 ст.178 ПК).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-УІ (далі - Закон №2464-УІ) (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин).

Так, згідно з пунктом 2 частини першої статі 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За приписами пункту 5 частини першої статті 4 Закону №2464-УІ, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб- підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-УІ).

Відповідно до частини одинадцятої статті 8 Закону №2464-УІ, єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (ч.3 ст.7 Закону №2464-УІ).

При цьому, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч.2 ст.9 Закону №2464-УІ).

Згідно з абзацом четвертим частини восьмої статті 9 Закону №2464-УІ, платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік (абз.5 ч,8 ст.9 Закону №2464-УІ).

Отже, з вказаних норм Закону №2464-УІ випливає, що приватні нотаріуси зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року, а звітним періодом для них є календарний рік.

На підставі статті 6 Закону №2464-УІ, Міністерством доходів та зборів України було видано наказ від 09.09.2013 №454 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту - Порядок №454) (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 3.4 Порядку №454, фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Пунктом 4.12 розділу Порядку №454 визначено, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, формують та подають до органів доходів і зборів звіт згідно з таблицею 3 додатка 5 до цього Порядку.

Таким чином, жоден із зазначених нормативних актів не вимагає від самозайнятої особи - приватного нотаріуса проводити обчислення суми єдиного внеску з середньомісячного чистого доходу, вирахуваного шляхом ділення річного чистого доходу на 12 місяців. Єдиною вимогою виступає відповідність даним річної податкової декларації.

Як слідує з Акта перевірки, сума доходу, на який нараховується єдиний внесок, за даними самозайнятої особи, визначена шляхом подання податкових декларацій про майновий - стан і доходи за 2014 рік, відповідно до яких сума чистого оподатковуваного доходу, який є базою для нарахування єдиного внеску (п.2 ч.І ст.7 Закону №2464-УІ), а саме, за 2014 рік становить 138 609,17 грн., що в повній мірі відповідає сумі, визначений ДПІ під час перевірки. При цьому, обов'язок ділити суму доходу, отриману позивачем за рік в рівних частинах (визначення середньоарифметичної величини), для визначення доходу на яку нараховується єдиний внесок на останнього законодавством не покладено.

При цьому, відповідач під час перевірки не встановив розбіжностей, чи порушень щодо правильності визначення суми чистого оподаткованого доходу в деклараціях за 2014 рік, підтвердив суму доходу позивача, яка заявлена у податковій декларації за 2014 рік - 138 609.17 грн., однак, самостійно розділив її рівними сумами на 12 місяців по кожному року (сторінка 19 Акту перевірки), і з урахуванням цього нарахував позивачу грошові зобов'язання та прийняв вимогу про сплату боргу (недоїмки) і рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, які оскаржуються. Тобто, ДПІ на власний розсуд застосована максимальна база нарахування єдиного внеску.

Крім того, необхідно зазначити, що в 2014 рік Позивач знаходилась на лікарняному в зв'язку з народженням дітей та в декретній відпустці по догляду за дітьми (свідоцтво про народження ОСОБА_2 та свідоцтво про народження ОСОБА_4.), отже не мала можливості повноцінно працювати та щомісячно отримувати дохід.

До аналогічного висновку про застосування норм матеріального права при розгляді подібних спірних правовідносин дійшов Вищий адміністративний суд України у справі №К/800/36987/15, ухвала від 13.08.2015, №К/800/30369/15, ухвала від 06.07.2015, та Верховний Суд України (відмовляючи у прийнятті до свого провадження заяви про перегляд рішень Вищого адміністративного суду України) ухвала від 22.10.2015 справа №825/12000/15 т» 23.09.2015 справа №826/5290/15.

Відтак суд вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки), якою визначено позивачу недоїмку щодо сплати єдиного внеску в розмірі 23 872,43 грн., є протиправною та підлягає скасуванню.

Оскільки рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 1193,62, є похідним від вимоги про сплату боргу (недоїмки), відповідно також є протиправними та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності його дій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 704,80грн., підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Київській області №0005181309 від 06.03.2018 року, яким приватному нотаріусу ОСОБА_1 донараховано єдиного внеску в сумі 23 872,43 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області №0005191309 від 06.03.2018 року, яким приватному нотаріусу ОСОБА_1 донараховано штрафні санкції за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1193,62 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) сплачений нею судовий збір в розмір 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.