Рішення № 75775730, 08.08.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 серпня 2018 року (17:45)Справа № 808/2372/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В. за участю секретаря судового засідання Гопки Л.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (69059, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка - Карого, 25-А, код ЄДРПОУ 41248959) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 13 п «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

скасувати рішення відповідача від 05.06.2018 №20 та зобов’язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 23.05.2018, зарахувавши періоди роботи з 01.09.1976 по 25.07.1979, з 27.07.1979 по 29.04.1980, з 30.04.1980 по 22.06.1983, з 01.12.1983 по 01.10.1985, з 21.10.1985 по 05.09.1987, з 09.09.1987 по 10.07.1988, з 05.09.1988 по 26.01.1990, з 05.02.1990 по 04.09.1991 та з 21.11.1994 по 03.05.1995 до пільгового стажу за Списком №2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач народився 16 травня 1961 року, досягнув 57 - річного віку, має загальний трудовий (страховий) стаж більше 31 року, з яких більше 14 років без урахування місяців та днів (за звичайним математичним підрахунком - за період з 01.09.1976 по 25.07.1979, з 27.07.1979 по 29.04.1980, з 30.04.1980 по 22.06.1983, з 01.12.1983 по 01.10.1985, з 21.10.1985 по 05.09.1987, з 09.09.1987 по 10.07.1988, з 05.09.1988 по 26.01.1990, з 05.02.1990 по 04.09.1991 та з 21.11.1994 по 03.05.1995) становить пільговий стаж за Списком № 2 за результатами його праці на різних підприємствах з різними формами власності, що підтверджено записами у його дипломі серії Б № 198882, військовому квитку серії НО № 4745360 та трудовій книжці серії БТ-І № 4602588 - за № 1-16, 19-20, та відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», має право на пенсію на пільгових умовах зі скороченням пенсійного віку як мінімум на 3 роки.

17 травня 2016 року позивач набув право на пенсію за віком пільгових умовах зі скороченням пенсійного віку на 5 років у відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та лише 23 травня 2018 року звернувся з відповідною заявою № 241 до Пенсійного Фонду про призначення йому пенсії, надавши при цьому всі підтверджуючі трудовий стаж та необхідні документи для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у відповідності з його заявою, тобто зі скороченням пенсійного віку на 3 роки.

Рішенням № 20 від 05.06.2018 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з посиланням на те, що позивач не має повного необхідного пільгового стажу за Списком № 2, оскільки до пільгового стажу можливо віднести лише певні періоди його роботи, а саме: з 27.07.1979 по 29.04.1980 та з 21.11.1994 по 03.05.1995, який становить лише 1 рік 2 місяці 16 днів (за підрахунками відповідача), а підтвердити характер виконуваних робіт та зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 інші періоди роботи – немає законних підстав, так як відсутні уточнюючі довідки, що підтверджують пільговий характер роботи за Списком № 2.

Із вказаним рішенням № 20 від 05.06.2018 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивач не погоджується та вважає, що його право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 зі скороченням пенсійного віку відповідно до ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» порушено, а дії відповідача є протиправними. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 23.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судовому засіданні на 16.07.2018. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

13.07.2018 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 21965), в якому зазначає, що підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, насамперед, наявність професії чи посади в зазначених списках, підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць, порядок проведення якої затверджений постановою КМУ від 01.08.1992 №442 та виконання робіт в умовах, передбачених відповідним Списком протягом повного робочого дня. Вказує, що в трудовій книжці позивача та додатково наданих документах зазначено лише посади, на які позивача було зараховано, переведено або звільнено з посиланням на накази, але не зазначено характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи, не підтверджується зайнятість на роботах із шкідливими умовами праці повний робочий день. Таким чином, вважає, що оскільки трудова книжка позивача не містить вичерпної інформації про характер роботи, що визначає право на пенсію на пільгових умовах, то відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, керівництво підприємства повинне надати уточнюючу довідку, в якій зазначити всю необхідну інформацію для призначення пенсії. Таким чином, позивач не має повного необхідного пільгового стажу за Списком № 2, а підтвердити характер виконуваних робіт та зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 всі періоди його роботи на зазначених посадах – немає законних підстав, так як відсутні уточнюючі довідки, що підтверджують пільговий характер роботи за Списком № 2. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, досягнув 57 - річного віку, має загальний трудовий (страховий) стаж більше 31 року, з яких більше 14 років без урахування місяців та днів (за звичайним математичним підрахунком - за період з 01.09.1976 по 25.07.1979, з 27.07.1979 по 29.04.1980, з 30.04.1980 по 22.06.1983, з 01.12.1983 по 01.10.1985, з 21.10.1985 по 05.09.1987, з 09.09.1987 по 10.07.1988, з 05.09.1988 по 26.01.1990, з 05.02.1990 по 04.09.1991 та з 21.11.1994 по 03.05.1995) становить пільговий стаж за Списком № 2 за результатами його праці на різних підприємствах з різними формами власності, що підтверджено записами у його дипломі серії Б № 198882, військовому квитку серії НО №4745360 та трудовій книжці серії БТ-І № 4602588 - за № 1-16, 19-20, та відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», має право на пенсію на пільгових умовах зі скороченням пенсійного віку як мінімум на 3 роки (а.с.12-15).

З 01.09.1976 по 25.07.1979 згідно з дипломом серії Б № 198882 та записом № 1 у трудовій книжці серії БТ-І № 4602588 позивач навчався в СГПТУ № 27 на професію електрогазозварювальника (враховуючи те, що я без відриву після навчання – без перерви у 3 місяці був прийнятий на роботу газозварювальником, то відповідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, – вказаний період навчання також відноситься до Списку № 2-стаж становить 2 роки 10 місяців 25 днів).

27.07.1979 згідно з Наказом № 690-к від 26.07.1979 позивач прийнятий на роботу до Запорізького електромашинобудівельного заводу «Іскра» газозварювальником 3-го розряду, де пропрацював до 29.04.1980 – до призову у Радянську армію (записи у трудовій книжці № 2-3 та довідка від 10.05.2018 № 13 – вказана професія віднесена до Списку № 2–стаж становить 0 років 9 місяців 3 дні).

З 30.04.1980 по 22.06.1983 згідно з записами у військовому квитку серії НО № 4745360 позивач служив у лавах Радянської армії (запис у трудовій книжці № 3, враховуючи те, що він без відриву від роботи був призваний на службу до Радянської армії, то згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, – вказаний період служби також відноситься до Списку № 2–стаж становить 3 роки 1 місяць 23 дні).

01.12.1983 згідно з Наказом № 230 від 01.12.1983 позивач прийнятий на роботу у Запорізький завод залізобетонних виробів та конструкцій Запорізького міськрембудтреста електрозварювальником 3-го розряду, де пропрацював до 01.10.1985 (записи у трудовій книжці № 4-6 – вказана професія віднесена до Списку № 2–стаж становить 1 рік 10 місяців 1 день).

21.10.1985 згідно з Наказом № 81-к від 18.10.1985 року позивач прийнятий на роботу до Запорізького спеціалізованого управління-435 «Промавтоматика» електрозварювальником 4-го надалі 5-го розряду, де пропрацював до 05.09.1987 (записи у трудовій книжці № 7-9 – вказана професія віднесена до Списку № 2–стаж становить 1 рік 10 місяців 16 днів).

09.09.1987 згідно з Наказом № 188-л від 09.09.1987 позивач прийнятий на роботу до Нижньовартовського монтажного управління треста «Сибенергомонтаж» електрозварювальником 5-го розряду, де пропрацював до 10.07.1988 (записи у трудовій книжці № 10-12 та довідка від 11.04.2018 № 700 – вказана професія віднесена до Списку № 2–стаж становить 0 років 10 місяців 2 дні).

05.09.1988 згідно з Наказом № 67-к від 05.09.1988 позивач прийнятий на роботу до Запорізького спеціалізованого управління-435 «Промавтоматика» електрозварювальником 5-го розряду, де пропрацював до 26.01.1990 (записи у трудовій книжці № 13-14 та довідка від 12.09.2017 № 07-95 – вказана професія віднесена до Списку № 2–стаж становить 1 рік 4 місяці 22 дні).

05.02.1990 згідно з Розпорядженням № 4-к від 05.02.1990 позивач прийнятий на роботу до ТОВ Запорізьке підприємство «Укрчорметавтоматика» електрозварювальником 5-го розряду, де пропрацював до 04.09.1991 (записи у трудовій книжці № 15-16 та довідка від 26.04.2018 № 04-25/Б-805 – вказана професія віднесена до Списку № 2–стаж становить 1 рік 7 місяців 0 днів).

21.11.1994 згідно з Наказом № 102 від 21.11.1994 позивач прийнятий на роботу до ВАТ «Запорізький Втормет» електрозварювальником 5-го розряду, де пропрацював до 03.05.1995 (записи у трудовій книжці № 19-20 та довідка від 27.04.2018 № 24 – вказана професія віднесена до Списку № 2–стаж становить 0 років 5 місяців 13 днів).

З 1997 року до 2018 року (з урахуванням перерв у роботі) позивач працював водієм на різних підприємствах, що враховується лише до загального трудового (страхового) стажу.

23 травня 2018 року позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою № 241 про призначення пенсії за віком пільгових умовах зі скороченням пенсійного віку на 5 років у відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» надавши при цьому всі підтверджуючі трудовий стаж та необхідні документи для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у відповідності з його заявою, тобто зі скороченням пенсійного віку на 3 роки (а.с.23).

Листом від 07.06.2018 № 11141/03, відповідачем надіслано на адресу позивача рішення № 20 від 05.06.2018 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з посиланням на те, що ОСОБА_1 не має повного необхідного пільгового стажу за Списком № 2, до пільгового стажу можливо віднести лише певні періоди роботи позивача, а саме: з 27.07.1979 по 29.04.1980 та з 21.11.1994 по 03.05.1995, який становить лише 1 рік 2 місяці 16 днів, а підтвердити характер виконуваних робіт та зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 інші періоди роботи – немає законних підстав, так як відсутні уточнюючі довідки, що підтверджують пільговий характер роботи за Списком № 2 (а.с.24-25).

Вважаючи дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Так, виключно цим Законом визначаються види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат тощо.

Відповідно до ч.3 ст.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для окремих категорій громадян законами України можуть встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення.

Так, згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, зокрема, чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах, які зайняті повний робочий день на роботах за Списками, затвердженими Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. При призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинно бути підтверджено за результатами атестації. Результати атестації застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Ці вимоги повинні виконуватись і при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1, який звернувся з відповідною заявою до відповідача23.05.2018.

Тобто професія ОСОБА_1 та посади «зварювальника», «газозварювальника», «електрозварювальника» чітко передбачені Списком № 2, затвердженим Постановами у різні періоди його роботи, що, в свою чергу підтверджено відповідними записами ОСОБА_1 у дипломі серії Б № 198882 та трудовій книжці серії БТ-І № 4602588.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Постановами Кабінету Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Тобто пенсійний вік позивача має бути зменшено на 3 роки (з 5-ти належних), що дає право ОСОБА_1 виходу на пенсію з 23.05.2018 (дата подачі заяви), так як народився позивач 16.05.1961, а на день звернення до відповідача із відповідною заявою йому виповнилось вже повних 57 років.

Відповідно до ст. 100 Закону України № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах, зокрема, особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Приведені вище спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі – Закон № 1788-ХІІ), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі – Порядок) та листом Міністерства праці та соціальної політики України/Департамент пенсійного забезпечення /№ 6824/039/161-09 від 01.12.2009.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У відповідності з абзацом 1 пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (у випадку позивача вимога пенсійного органу надати такі уточнюючі довідки є протиправною та безпідставною, так як саме в трудовій книжці наявні відомості та записи, що повністю підтверджують його пільговий стаж за Списком № 2.

Отже, уточнюючі довідки мають прийматися як підтвердження спеціального трудового стажу лише за відсутності таких записів у трудовій книжці, а у випадку позивача наявні як записи у його трудовій книжці серії БТ-І № 4602588, так ще й підтверджено певними довідками, які надавались до відповідача при подачі заяви про призначення пенсії.

В трудовій книжці позивача містяться відомості щодо наявності у ОСОБА_1 права на пенсію на пільгових умовах, зокрема професія, передбачена Списком № 2 та необхідний стаж більше 14 повних років), що цілком узгоджується із змістом наведених норм.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що з урахуванням чинного законодавства та п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 23.05.2018 (з дня подачі заяви встановленої форми про призначення пенсії), при цьому відповідач має врахувати зменшення пенсійного віку позивачу на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи для чоловіків, а загалом на 3 роки з 5 належних та підтверджених.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, заперечуючи проти позову, відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували відсутність пільгового стажу у позивача за невраховані ним місяці.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією від 14.06.2018 № 2068.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (69059, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка - Карого, 25-А, код ЄДРПОУ 41248959) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Скасувати рішення Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 05.06.2018 №20.

Зобов’язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 23.05.2018, зарахувавши періоди роботи з 01.09.1976 по 25.07.1979, з 27.07.1979 по 29.04.1980, з 30.04.1980 по 22.06.1983, з 01.12.1983 по 01.10.1985, з 21.10.1985 по 05.09.1987, з 09.09.1987 по 10.07.1988, з 05.09.1988 по 26.01.1990, з 05.02.1990 по 04.09.1991 та з 21.11.1994 по 03.05.1995 до пільгового стажу за Списком №2.

Присудити на ОСОБА_1 (69059, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка - Карого, 25-А, код ЄДРПОУ 41248959).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 08.08.2018.

Суддя Ю.В. Калашник