Постанова № 75775362, 07.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 серпня 2018 року м. Дніпросправа № 804/3488/18

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Лукманова О.М.

суддів: Божко Л.А., Дурасова Ю.В.,

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року (суддя Сидоренко Д.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 13.06.2018 року) у справі № 804/3488/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з інвалідності,-

в с т а н о в и л а:

У травні 2018 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку його пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснити з 01.10.2017 року перерахунок йому пенсії з інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 року до моменту здійснення перерахунку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що у відповідності до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на перерахунок пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, оскільки був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС будучи військовозобов'язаним. Апелянт вказував, що право на пенсію у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати надано особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, особам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань і внаслідок чого стали особами з інвалідністю, особам, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Апелянт вказував, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується військовим квитком та архівною довідкою, інвалідність отримав під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто під час виконання обов'язків пов'язаних з ліквідацією.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, лише при перерахованих умовах, особа має право на пенсію у розмірі п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Право на обрахунок пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов: особа має статус особи з інвалідністю, особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях та особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби. Суд першої інстанції вказував, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 03.05.1986 року по 20.05.1986 року у складі військової частини 18576, але не під час проходження дійсної строкової служби, натомість позивач проходив дійсну строкову військову службу у період з 03.05.1975 року по 06.05.1977 року, а тому, дія норми частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на нього не поширюється.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є особою, яка потерпіла від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1, виданим 09.01.2018 року та має статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС. Встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та з березня 2011 року отримує пенсію по інвалідності.

Відповідно до посвідчення № НОМЕР_2 від 14.12.2017 року, ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи.

Відповідно до архівної довідки від 12.08.1994 року № 24550, виданої Центральним архівом Міністерства оборони України, ОСОБА_2 6, 8, 14 травня 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до довідки № 62 від 10.02.2011 року, ОСОБА_2 у період з 03.05.1986 року по 20.05.1986 року приймав участь в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

В матеріалах справи наявна копія військового квитка ОСОБА_2 серії НОМЕР_3, відповідно до якого 1986 році виконував службові обв'язки з ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС, проходив строкову війську службу з 03.05.1975 року по 06.05.1977 року.

Згідно трудової книжки ОСОБА_2, в період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 03.05.1986 року по 20.05.1986 року працював водієм третього класу на різних маршрутах на спеціалізованому автотранспортному підприємстві.

Встановлено, 22.02.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, у якій просив провести перерахунок пенсії на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року №1210, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Листом від 05.04.2018 року № К4481-18 Головне управління ПФУ повідомило ОСОБА_2 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

Згідно ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції до 11.10.2017 року) пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які набрали чинності з 01.10.2017 року, в наступній редакції: «Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

Враховуючи вищезазначене, ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає право на перерахунок пенсії для зазначених осіб лише за наявності трьох умов у сукупності: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

З системного аналізу вищевказаних норм законодавства, колегія суддів зазначає, що для призначення вищевказаної пенсії по інвалідності у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати необхідно три умови. Частина третя статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Законодавцем передбачено, що пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати у разі коли особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження строкової військової служби.

Стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців, вірним є висновок про те, що частина 3 статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.

Колегія суддів вказує, що частину третю статті 59 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не можна застосовувати у відриві від інших положень статті 59, яка регулює призначення пенсій виключно військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Встановлено, що позивачу була призначена пенсія по інвалідності не як військовослужбовцю, що отримав каліцтво чи інвалідність під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а як особі, що отримала захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи. На час участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка призвела до інвалідності, позивач строкову військову службу не проходив, з 03.05.1986 року по 14.05.1986 року приймав участь в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції ухвалюючи нове рішення вирішує питання про розподіл судових витрат. Судові витрати здійснені позивачем повертаються йому тільки у тому разі коли його вимоги задоволено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі № 804/3488/18 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Суддя-доповідач: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Ю.В. Дурасова