Постанова № 7577484, 13.03.2007, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2007 р. Справа № 8/3-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді Хом"якової В.В. при секретарі Зибцевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Херсонського державного заводу "Палада"

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні

про визнання недійсним акту ненормативного характеру.

за участю представників сторін:

від позивача - нач. юр. служби Журавленко О.А., дов. від 20.12.06., представник Іпатов В.В., дов. №б/н від 12.03.07.

від відповідача - СДПІ Горбунова К.О., дов. №4/9/10-026 від 09.01.07.

          Херсонський державний завод “Палада” (позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2006 року № 0002182301/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень, квітень, липень, серпень 2005 року в розмірі 572100 грн. 70 коп. Податкове повідомлення-рішення було сформоване за висновками акту від 30 березня 2006 року № 1164/23-7124961253 про результати позапланової невиїзної перевірки обґрунтованості відшкодування ПДВ Херсонському державному заводу “Палада” за період січень, квітень, липень, серпень 2005 року, та за розглядом скарги підприємства до ДПА у Херсонській області. Позивач посилається на те, що порушень ведення податкового обліку встановлено не було. В акті перевірки зазначено, що не встановлено факту надходження до бюджету ПДВ від постачальників позивача по ланцюгам - ТОВ “Альфа-Терра”, ТОВ “Парадиз-Сервіс”, ТОВ ”Вейс”, які зареєстровані як платники податку на додану вартість, здійснювали нарахування ПДВ, звітували до податкових органів за спірні періоди. Чинне законодавство України, зокрема й Закон про ПДВ, не встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару є податковим зобов’язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов’язок по сплаті цього податку до бюджету. Позивач включив суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки вони підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

1 лютого 2007 року до суду надійшло клопотання про доповнення позовних вимог, в якому позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні № 0002182301/0 від 04.04.2006, №№ 0002182301/1 від 05.05.06 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 572100 грн. 70 коп., № 0003332301/1 від 05.05.2006, № 0003332301/2 від 19.06.06 про застосування 16234 грн. 32 коп. санкцій. Суд задовольняє клопотання позивача, оскільки всі податкові повідомлення-рішення пов’язані між собою доказами, прийняті за висновками одного акту перевірки від 30.03.06.

ДПІ у м. Херсоні (відповідач) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що податкова інспекція при перевірці позивача встановила порушення пункту 1.3, пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпунктів 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість", в результаті яких товариством було завищено суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, на загальну суму 572100 грн. 70 коп. Позивачем придбавалась продукція у ТОВ “СТІГ”, яке в свою чергу придбавало продукцію у постачальників, що не звітували до податкової інспекції та не знаходились за юридичною адресою, що унеможливлює підтвердження факту надходження до бюджету податку на додану вартість, віднесеного позивачем до податкового кредиту. Відповідач вважає, що у позивача відсутнє право на податковий кредит, оскільки немає факту сплати платниками податку - постачальниками у звітному періоді відповідних сум податку. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету слідує з поняття "податку", його основної функції –формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття "платника податку" як особи, що згідно Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", джерелом бюджетного відшкодування податку на додану вартість є суми цього податку, зараховані до Державного бюджету. Заявлена позивачем до відшкодування сума податку на додану вартість не підтверджується податковими зобов'язаннями постачальників товарів.

          13 лютого 2007 року від відповідача (ДПІ) надійшло клопотання про зупинення розгляду справи у зв’язку з направленням до суду позовних заяв про визнання недійсними установчих документів та скасування держреєстрації ТОВ “Стіг”, ТОВ “Альфа-Терра”, ТОВ “Парадіз-Сервіс” та порушенням кримінальної справи відносно посадових осіб зазначених підприємств. Враховуючи порушення кримінальних справ ще в квітні 2006 року, відсутність будь-яких інших слідчих документів, які свідчать про стан розслідування кримінальних справ, відсутність доказів направлення до суду будь-яких позовних заяв про визнання недійсними установчих документів, підстав для неможливості розглянути спір по суті та зупинення провадження у справі суд не вбачає.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В :

          При проведенні позапланової невиїзної перевірки обґрунтованості відшкодування з бюджету ПДВ Херсонського Державного заводу “Палада” за січень, квітень, липень, серпень 2005 року (акт від 30.03.2006) посадовою особою Державної податкової інспекції у м. Херсоні було виявлено завищення податку на додану вартість, яке підлягає відшкодуванню з бюджету на суму 572100 грн. 70 коп., в тому числі за січень 2005 року в сумі 205000 грн., за квітень 2005 року в сумі 174665 грн., по декларації за липень 2005 року завищено бюджетне відшкодування за попередній податковий період в сумі 129963 грн. 70 коп., по декларації за серпень 2005 року завищено бюджетне відшкодування за попередній податковий період на суму 62472 грн. ДПІ встановлено віднесення до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ у 2005 році суми податку на підставі податкових накладних, виданих позивачеві ТОВ “Стіг” (м.Донецьк) за операціями купівлі-продажу металовиробів.

При проведенні зустрічної перевірки ТОВ “Стіг” в травні 2006 року податкова служба виявила, що товариство зареєстровано як платник податку на додану вартість в ДПІ у Київському районі м. Донецька, подає податкову звітність, є посередником, металовироби купувало у ТОВ “Альфа-Терра” м. Донецьк, у ТОВ “Вейс”, ТОВ “Тан”, ТОВ “Донторгмасла”. Здійснити перевірку ТОВ “Альфа-Терра”, яке було постачальником металовиробів ТОВ “Стіг” у грудні 2004 року, податковий орган не має можливості у зв’язку з відсутністю товариства за своєю юридичною адресою, підприємство не звітує з липня 2005 року до податкової інспекції, встановити місцезнаходження керівника неможливо.

Як стверджує відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю “Вейс” (яке є постачальником продукції ТОВ “Стіг” у січні 2005 року) також є посередником, одержувало металовироби в квітні-червні 2005 року від товариства з обмеженою “Парадіз-сервіс”, але відповідного акту перевірки ТОВ “Вейс” або довідки суду не надано. З матеріалів, наданих податковою інспекцією вбачається, що ТОВ “Парадіз-сервіс” також не знаходиться за юридичною адресою, з 18.01.06 не подає звітності до ДПІ, 10 квітня 2006 року прокуратурою Донецької області порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України відносно громадян Кисельова С.О., Івлєва О.О., Лазуткіна І.Р., які створили та використовували ТОВ “Парадіз-сервіс” для фіктивної підприємницької діяльності .

За висновками акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні № 0002182301/0 від 04.04.2006 про зменшення заводу суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 572100 грн. 70 коп. (за січень –205100 грн., за квітень –174665 грн., за липень –129963 грн., за серпень - 62472 грн.), фінансові санкції не застосовувались, оскільки фактично позивач не одержав бюджетного відшкодування ПДВ. Рішенням про результати розгляди скарги ДПІ у м. Херсоні залишила податкове повідомлення-рішення без змін, до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 16234 грн. 32 коп. у зв’язку з частковим відшкодуванням суми ПДВ за липень 2005 року. Податковим повідомленням рішенням № 0003332301/1 від 5 травня 2006 року до позивача застосовано 16234 грн. 32 коп. штрафу. Скарга позивача, направлена до ДПА у Херсонській області, залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін, позивачу надіслані податкові повідомлення –рішення із дробом “2” про зменшення заводу суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 572100 грн. 70 коп. та застосування 16234 грн. 32 коп. санкцій.          

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону про ПДВ податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Статтею 7 Закону про ПДВ передбачено порядок обчислення та сплати ПДВ, у т.ч. і податкового кредиту. Згідно пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. Згідно ж з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, єдиною підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна за умови її відповідності вимогам законодавства. Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством, видані підприємством (ТОВ “Стіг”), яке зареєстроване як платник податку на додану вартість і має право на видачу податкових накладних.

Продукція, що була придбана позивачем за операціями, на підставі яких, на думку перевіряючих, безпідставно віднесено суми податку до податкового кредиту, була в наявності, надійшла від заводів-виробників, та використана у власній господарській діяльності. Заперечень відповідача відносно правильності відображення позивачем податкових зобов'язань за період, який перевіряється не встановлено.

Відповідач не довів тієї обставини, що позивач був обізнаний щодо обставин здійснення “фіктивного підприємництва” ТОВ “Альфа-Терра” та ТОВ “Парадіз-сервіс” та сплати ними податків. На час здійснення господарських операцій ТОВ “Альфа-Терра” та ТОВ “Парадіз-сервіс” були платниками ПДВ, звітували до податкової інспекції. Податкова інспекція не надала доказів виключення будь-кого з вищевказаних підприємств з Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій.

Таким чином, дії позивача по включенню спірних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та декларуванню бюджетного відшкодування повністю відповідають механізму, визначеному Законом про ПДВ.

Посилання податкової інспекції на те, що право на відшкодування податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, не спростовують викладеного. Враховуючи, що за змістом Закону України " Про податок на додану вартість " право на відшкодування податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а факт сплати податку на додану вартість у складі ціни придбання не заперечується відповідачем, то висновок про порушення підприємством вимог діючого законодавства не можна вважати обґрунтованим і достатнім для прийняття рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування. Таким чином, доводи відповідача про те, що позивач не довів факту сплати податку на додану вартість до бюджету, є надуманими. Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України). Чинне законодавство України, зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість", не встановлює відповідальності покупця за несплату податків продавцями, або за недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності покупця щодо такої. Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість” сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. У даній справі такий обов'язок покладений податковою інспекцією на позивача, який є добросовісним платником податків, що суперечить вимогам чинного законодавства.

          Враховуючи викладене, податкові повідомлення рішення ДПІ у м. Херсоні суд визнає нечинними.

          Судові витрати в сумі 17 грн. відшкодовуються позивачу з Державного бюджету.

          Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0002182301/0 від 04.04.2006, № 0002182301/1 від 05.05.06, № 0002182301/2 від 19.06.06 про зменшення Херсонському державному заводу “Палада” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень, квітень, липень, серпень 2005 року в розмірі 572100 грн. 70 коп., № 0003332301/1 від 05.05.2006, № 0003332301/2 від 19.06.06 про застосування 16234 грн. 32 коп. санкцій з податку на додану вартість.

2. Відшкодувати Херсонському державному заводу “Паллада” (м. Херсон, Карантинний острів,1, р/р в обл. від. Промінвестбанку 26009303570014, МФО 352286, ОКПО 24961253) з Державного бюджету 17 грн. державного мита, виконавчий лист надіслати позивачу.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

4. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Хом"якова

повний текст постанови підписаний

22 березня 2007 року.