Постанова № 75774615, 07.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6345/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Чорноморський" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року по справі за позовною заявою Державного підприємства "Чорноморський" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

ДП "Чорноморський" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС України в Одеській області від 09.08.2017 року №0034871209.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що при проведенні податкової перевірки, складання акту перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області не були враховані ті обставини, що підприємство позивача перебуває в стадії банкрутства, а тому відповідно до положень ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до нього не застосовуються норми законів щодо нарахування штрафних санкцій та пені.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Чорноморський» до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС України в Одеській області від 09.08.2017 року №0034871209 відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ДП "Чорноморський" подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відносно підприємства порушено провадження у справі про банкрутство та ухвалою Господарського суду Одеської області введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що не взято до уваги судом першої інстанції. Також апелянтом зазначено, що накладна № 14 та № 14/2 від 23.07.2017 року є ідентичними та скаржником складені на підтвердження однієї операції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство «ЧОРНОМОРСЬКИЙ» ідентифікаційний код юридичної особи: 22995880 зареєстроване як юридична особа відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» 22.07.1994 року за №1 547 120 0000 000480.

Головним державним інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування Арцизької ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області на підставі п.20.1.4 ст.20 ПК України, в порядку ст.76 розділу II ПК України та п.75.1.1, п.75.1 ст.75 ПК України проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на липень 2016 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт за №4776/15-32-12-09/82995880 від 18.07.2017 року «Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових ДП «ЧОРНОМОРСЬКИЙ» код за ЄДРПОУ 22995880», яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначені обов'язкових реквізитів податкової накладної.

За наслідками встановлених порушень Головним Управлінням ДФС України в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0034871209 від 09.08.2017 року.

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся до суду для його скасування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у відповідності до п. 120-1.1 ст. 120 ПК України, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків корегування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобовязання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За приписами п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п. 120-1.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

На підставі п. 2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254 (далі - Порядок №1204), відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою "Н" - за порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, встановлених ст. 201 ПК України (додаток 13).

Відповідно до п. 9 Порядку №1204 до податкового повідомлення-рішення додається, зокрема, розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) із зазначенням у ньому інформації, необхідної для їх визначення.

Затверджена форма податкового повідомлення-рішення (форми "Н") передбачає, що даний вид податкового повідомлення-рішення виноситься на підставі акта перевірки та/або за даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, ДП «ЧОРНОМОРСЬКИЙ» порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині недотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за липень 2016 року.

Твердження апелянта, що податкова накладна № 14 від 23.07.2016 року виписана та зареєстрована 23.07.2016 року не заперечується сторонами, та як вірно зазначено судом першої інстанції не має ніякого відношення до предмету спору, оскільки в акті перевірки від 18.07.2017 року №4776/15-32-12-09/22995880 вказано, що порушені строки реєстрації податкової накладної 14/2 від 23.07.2016 року.

Доводи апелянта, що реєстрація податкових накладних № 14 від 23.07.2016 року та № 14/2 від 23.07.2016 року на підтвердження однієї операції, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки не надано належних доказів та не спростовує реєстрацію податкової накладної 14/2 від 23.07.2016 року з порушенням граничних термінів .

Доводи апелянта про застосування до нього мораторію, у зв'язку із порушенням провадження у справі про банкрутство ухвалою Господарського суду Одеської області 06.09.2005 року, колегія суддів вважає безпідставними.

Так, згідно ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Частиною 3 цієї правової норми визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З огляду на наведене можна дійти висновку, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного і є похідними від нього.

Таким чином, апелянтом не враховано, що оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після його введення, то не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Тому нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Наведену правову позицію неодноразового висловлював Верховний Суд України у постановах від 25.06.2011 року № 21-113а11, від 11.06.2012 року №21-179а12 та від 09.07.2013 року у справі №21-178а13.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.09.2005 року по справі № 7/210-05-8241 порушено провадження у справі про банкротство ДП «Чорноморський» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів зауважує, що порушення позивачем податкового законодавства встановлено відповідачем у липні 2017 року за результатами проведеної перевірки, у зв'язку із чим грошове зобов'язання, тобто штраф, визначено відповідно до податкового повідомлення-рішення форми №0034871209 від 09.08.2017 року.

Таким чином, враховуючи те, що допущене позивачем порушення вимог ст. 201 ПК України мало місце після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно застосував до платника податків штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладених в Єдиному реєстрі, шляхом винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, відповідно до яких відповідач діяв правомірно, у зв'язку із чим судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 321, 322, 325, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Чорноморський" залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 08 серпня 2018 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова