Рішення № 75774541, 09.08.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/1550/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Полтавській області /надалі – позивач, ГУ ДФС у Полтавській області/ звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 /надалі – відповідач/, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовної вимоги позивачем зазначено, що за ОСОБА_1 обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 7000,00 грн, який виник внаслідок невиконання відповідачем податкового обов'язку за податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2014 рік, поданою до ДПІ у м. Полтава 11 травня 2016 року.

На вимогу частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року зобов'язано Виконавчий комітет Полтавської міської ради надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1, останнє відоме місце проживання якої: бульв. Богдана Хмельницького, буд.9/7, кв. 247, м. Полтава, Полтавська область, 36004 /а.с. 19-20/.

22 травня 2018 року від Виконавчого комітету Полтавської міської ради до суду надійшла інформація про те, що за наявними обліками Реєстру територіальної громади Виконавчого комітету Полтавської міської ради місце проживання гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/7, кв. 247, м. Полтава /а.с. 24/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи і залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області /а.с. 2-5/.

Від представника позивача та третьої особи до суду надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження та про підтримання поданого позову /а.с.56/.

Поштовий конверт із судовою повісткою, що направлений відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2/7, кв. 247, м. Полтава, Полтавська область, 36004, повернувся до суду із відміткою відділення поштового зв’язку "не за запитом" /а.с. 54-55/.

Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Беручи до уваги викладене, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини 1 цієї ж статті неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та про причини неявки суд не повідомив, суд визнав за можливе розглядати справу за його відсутності.

Згідно із частиною 9 статті 205 згаданого Кодексу якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене та достатність наявних у справі доказів, а також на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Вивчивши доводи позову, встановивши обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши норми матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що за гр. ОСОБА_1 /ідентифікайний номер 3264015465/ обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 7000,00 грн, який виник за наступних обставин.

11 травня 2016 року відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік, згідно з якою платником самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 7000,00 грн від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого та/або нерухомого майна.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок сплати податків і зборів встановлений Податковим кодексом України /надалі - ПК України/.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України /у відповідній редакції/ платник податків зобов'язаний, серед іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 цього Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 179.7 статті 179 ПК України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах закінчився перебіг визначеного Податковим кодексом України строку виконання податкового обов'язку по сплаті зобов'язання, але фактичних даних, які б засвідчували припинення податкового обов'язку внаслідок самостійного перерахування платником податків коштів до бюджету у спірній сумі, а також з інших підстав відповідно до положень Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

Суд вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума боргу в 7000,00 грн відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, а саме: "податковий борг" - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктами 59.1, 59.3, 59.4 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків /пункт 59.1/.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання /пункт 59.3/.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення /пункт 59.4/.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Полтавській області надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 15 червня 2016 року № 1967-17 про сплату узгодженого грошового зобов'язання у сумі 7000,00 грн, яку надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, однак поштовий конверт повернуто з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" /а.с.11/.

В силу положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вимога вважається врученою відповідачу.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку /пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу/.

Доказів оскарження податкової вимоги форми "Ф" від 15 червня 2016 року № 1967-17 у встановленому законодавством порядку сторонами до суду не надано.

Існування спірної суми податкового боргу на дату розгляду справи судом підтверджено приєднаною до справи роздруківкою інтегрованої картки платника податків, яка за правилами статей 73, 74 КАС України та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881, є належним та допустимим доказом невиконання податкового обов’язку з боку відповідача /а.с. 61/.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 цього Кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 цього ж Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги /пункт 95.2 вказаної статті/.

Отже, за приписом пункту 95.2 статті 95 ПК України орган стягнення набуває повноваження на звернення до суду з вимогою про стягнення коштів за податковим боргом після збігу строку в 60 календарних днів від дати направлення чи вручення податкової вимоги платнику податків.

Оскільки у спірних правовідносинах визначений кодексом строк збіг, то вимога про стягнення податкового боргу у спірній сумі заявлена позивачем своєчасно.

Таким чином, позовна вимога Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1, третя особа - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, про стягнення податкового боргу у сумі 7000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач, який є суб'єктом владних повноважень, витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області (місцезнаходження: вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 39461639) до ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, 36004, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (місцезнаходження: вул. Європейська, буд. 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008, ідентифікаційний код 39680655) про стягнення податкового боргу у сумі 7000,00 грн задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, 36004, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 7000,00 грн (сім тисяч гривень нуль копійок) на розрахунковий рахунок 33116341700002, код бюджетної класифікації платежу 11010500, одержувач: Управління Державної казначейської служби України у місті Полтаві Полтавської області, код одержувача: 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя ОСОБА_2