Ухвала суду № 75773759, 08.08.2018, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1379/18

Номер провадження 1-кс/305/407/18

УХВАЛА

08.08.2018 року. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Тулик І.І., з участю секретаря судових засідань - Шемота М.І., прокурора - Грапенюк В.М., підозрюваного - ОСОБА_3 .захисника - Маріна І.М.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Філяк Т.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.345 КК України:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 фактично проживаючого АДРЕСА_2, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, раніше не судимого, не працюючого, військово не зобов'язаного

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Філяк Т.В. звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Грапенюк В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3.

Клопотання мотивує тим, що 07.08.2018 близько 18 години 40 хвилин ОСОБА_3, з метою уникнення відповідальності за незаконне переправлення через державний кордон України підакцизних товарів (сигарет), діючи у групі з своїм сином ОСОБА_1, який на території дворогосподарства житлового будинку АДРЕСА_3 по вулиці Будівельна наніс ОСОБА_7, який будучи начальником Великобичківського ВІПС Мукачівського прикордонного загону та у зв'язку з цим, виконуючи свої службові обов'язки, здійснював відеоспостереження за літаючим квадрокоптером, що на той момент, після незаконної передачі декількох блоків тютюнових виробів, повертався у повітрі із території Румунії і почав приземлятися на території зазначеного вище дворогосподарства, шляхом умисного завдання ударів кулаками рук на ногами наніс по різним частинам тіла ОСОБА_7 тілесні ушкодження після чого останній, побоюючись за своє життя вирвався від ОСОБА_1 та для отримання допомоги почав втікати до місця розташування дільничного пункту поліції Рахівського ВП Тячівського ГУНП в Закарпатській області, що розташований по вулиці О.Коперльоса (колишня вул. Інтернаціональна), виконуючи спільний злочинний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7, усвідомлюючи, що останній є працівником правоохоронного органу, оскільки перебував у форменному одязі, здійснив декілька пострілів із спецзасобу «Вий» серії НОМЕР_1, який зареєстрований на його ім'я, у сторону ОСОБА_7

Внаслідок вказаних вище дій ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ОСОБА_7 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому вилочної кістки, одного вогнепального поранення задньої поверхні грудної клітки зліва в ділянку лопатки, з якими його поміщено до травматологічного відділення Рахівської районної лікарні.

Відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 серпня 2018 року за № 12018070140000668 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 345 КК України та розпочато досудове розслідування.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Так, у ході досудового розслідування здобуто ряд доказів, які вказують, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_3 Підозра ОСОБА_3 обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме, протоколами огляду місця події, показаннями потерпілого ОСОБА_7, показаннями свідка ОСОБА_8, протоколом огляду відеофайлу, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

З огляду на викладене, 08 серпня 2018 року в порядку ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 345 КК України, тобто в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу тяжкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.

За вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 345 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_3 передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, і згідно ст. 12 КК України дане правопорушення кваліфікується як особливо тяжкий злочин.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків зазначених у ст. 177 КПК України, враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім цього, у відповідності до вимог п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

На думку органу досудового розслідування до ОСОБА_3 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України

Так, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зі сторони підозрюваного ОСОБА_3, а саме те, що він зможе: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, шляхом погроз, умовлянням чи підкупом незаконно впливати на потерпілого і свідка скоєння ним злочину.

Зокрема, наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, який відноситься до групи особливо тяжких, його може бути покарано до позбавлення волі на строк від 5 до 12 років. Крім цього, ОСОБА_3 хоч і має постійне місце проживання, але враховуючи його незначні соціальні зв'язки, зокрема те, що він не має постійного місця роботи і у нього не має утриманців, він може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Тому в органу досудового розслідування наявні достатні та обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України наявність ризику незаконно впливати на потерпілого, свідків обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_3, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, матиме можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків шляхом умовляння, підкупу чи погроз з метою зміни наданих ним раніше показань.

Більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки жоден з існуючих запобіжних заходів не можна застосувати до особи ОСОБА_3, оскільки:

особисте зобов'язання не можливо застосувати через те, що

ОСОБА_3 хоч і має постійне місце проживання, але не має міцних соціальних зв'язків, а тому упродовж тривалого періоду часу може відлучатися від свого постійного місця проживання, а також ніде не працює та не має утриманців. Наведене дає підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, зможе виїхати з місця свого проживання, з метою уникнення кримінальної відповідальності. У зв'язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_3;

-особисту поруку не можливо застосувати, оскільки на даний час жодна особа, яка б заслуговувала на довіру, із відповідною заявою не зверталась;

-заставу, як основний запобіжний захід, не можливо застосувати через те, що ОСОБА_3 ніде не працює, а також органу досудового розслідування не відомий його фінансовий стан, а крім того, жоден громадянин не звернувся із заявою про можливість внесення такої застави на відповідний депозитний рахунок;

-домашній арешт не можливо застосувати, враховуючи те, що

ОСОБА_3 хоч і має постійне місце проживання, але не має міцних соціальних зв'язків, а тому упродовж тривалого періоду часу може відлучатися від свого постійного місця проживання, а також ніде не працює та не має утриманців.

Наведене дає підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, зможе виїхати з місця свого проживання, з метою уникнення кримінальної відповідальності. У зв'язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_3;

Одночасно із цим, згідно вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Прокурор Грапенюк В.М. в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, вважає що у відношенні ОСОБА_3 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні ообливо тяжкого злочину, у кримінальному провадженні не проведені всі необхідні слідчі дії.

Підозрюваний ОСОБА_3 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав, в тому що стріляв з травматичного пістолету у незнайому особу, яка ввійшла незаконно на його дворогосподарство та затіяла бійку з сином та дружиною, проте, що то працівник пограничної застави йому не було відмо, поскільки потерпілий був без розпізнавальних знаків, крім того його дружина зателефонувала на 102 викликала поліцію, а він після всього що сталося взяв пістолет з дозволом та стріляні гільзи і пішов до дільничних інспекторів поліції повідомити про подію яка сталася у нього у дворі, стверджує, що наміру ухилятися від слідства і суду немає, навпаки буде сприяти органу досудового розслідування у розкритті злочину.

Захисник Маріна І.М. просить відмовити у задоволенні клопотання, вважає, що прокурор не навів жодного ризику, який би давав підстави для обрання найсуворішого виду запобіжного заходу, тим більше підозрюваний визнає вину, активно сприяє у розкритті злочину, у кримінальному провадженні вже проведено ряд слідчих дій, щодо посилання прокурора на необхідність допиту свідків, надав копію клопотання про допит свідків які бачили дану подію, отже підстав для тримання під вартою немає. Також просить врахувати особу підозрюваного, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, є одруженим позитивно характеризується по місцю проживання, є одруженим, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, тому на його думку наявні всі підстави для обрання запобіжного заходу не пов"язаного з триманням під вартою підозрюваного. Крім того просить врахувати той факт, що обвинувачення пред"явлено по ч.3 ст. 345 КК України, а висновку щодо ступеня важкості тілесних ушкоджень у матеріалах клопотання не має.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до висновку, що дане клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З досліджених матеріалів доданих слідчим у клопотанні та прокурором у процесі розгляду зазначеного клопотання не доведено, того, що дійсно існують ризики, які зазначені в клопотанні (підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення), також не доведено, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, а сама по собі тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 не може слугувати підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того існують дві довідки селищної ради в яких зананчено, що ОСОБА_3, не має на утриманні неповнолітніх дітей, а в іншій зазначено що має на утриманні дітей в тому числі неповнолітніх., а також у матеріалах клопотання відсутні відомості щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_7

Як передбачає положення ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання, прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначених в клопотанні (п.3 ч.1 ст.194 КПК України), слідчий суддя, згідно положень ч.4 ст.194 КПК України, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин, приходжу до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до положення ст.181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. На підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 176-179, 181, 193, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Філяк Т.В. погодженого прокурором Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області Грапенюк В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 фактично проживаючого АДРЕСА_2, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, раніше не судимого, не працюючого, військово не зобов'язаного, запобіжний захід у виді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, строком на шістдесят днів, тобто, з 08 серпня 2018 року по 06 жовтня 2018 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) прибувати до кабінету слідчого відділення Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, за адресою місто Рахів, вулиця Карпатська №15 "а" до слідчого Філяк Т.В. на першу вимогу.

2) не відлучатися за межі населеного пункту - смт. В.Бичків, Рахівського району Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду, що обґрунтовується необхідністю полегшення працівникам ОВС профілактичного нагляду за ОСОБА_3 та перебування за місцем проживання АДРЕСА_2 в період з 21 години по 07 годину, наступного дня, задля недопущення вчинення ним інших кримінальних правопорушень;

Попередити підозрюваного ОСОБА_3, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Вказані обов'язки покладаються на ОСОБА_3 на строк не більше двох місяців.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.