Рішення № 75773357, 08.08.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1567/17 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до товариства з обмеженою відповідальністю "DFT-Південь" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, а також на кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків в подальшому в межах суми податкового боргу,

встановив:

Звернувшись до суду позивач, посилається на те, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності за платником податків товариством з обмеженою відповідальністю "DFT-Південь" обліковується податковий борг по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на загальну суму 981049,70 грн., який виник починаючи з 31.01.2017 року за рахунок несплати узгоджених податкових зобов’язань. До боржника застосовувалися заходи стягнення визначені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Проте ці заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. У зв'язку з цим позивач просить, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, а також на кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків в подальшому в межах суми податкового боргу по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 981049,70 грн.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі. Закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.11.2017 року.

Ухвалою суду від 17.11.2017 року зупинено провадження у справі до 18.12.2017 року.

18.12.2017 року поновлено провадження у справі.

18.12.2017 року розгляд справи відкладено на 15.01.2018 року у зв'язку з технічною неможливістю здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

15.01.2018 року розгляд справи відкладено на 24.01.2018 року.

24.01.2018 року розгляд справи відкладено на 05.02.2018 року.

05.02.2018 року розгляд справи відкладено на 07.02.2018 року.

Ухвалою суду від 07.02.2018 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 821/83/18.

Рішення суду від 30.03.2018 року у справі 821/83/18 набрало законної сили 12.06.2018 року.

Ухвалою суду від 08.08.2018 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 08.08.2018 року замінено первинного позивача ОСОБА_1 управління ДФС у Херсонській області на ОСОБА_1 управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Представник позивача просить розглядати справу у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "DFT- Південь" здійснює господарську діяльність на підставі статуту, зареєстрованого розпорядженням Суворовського РУЮ у м. Херсоні від 24.03.1999 р. № 7194, взято на облік до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 01.04.1999 р. № 1741.

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності за платником податків обліковується податковий борг по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на загальну суму 981049,70 грн., який виник починаючи з 31.01.2017 року за рахунок несплати узгоджених податкових зобов’язань, які нарахованих згідно:

податкового повідомлення - рішення від 01.06.2016 № НОМЕР_1 на суму 67500,00 грн., прийнятого на підставі акту перевірки від 18.05.2016 № 7/22-07-03/30330003;

податкового повідомлення - рішення від 01.06.2016 № НОМЕР_2 на суму 913549,70 грн., прийнятого на підставі акту перевірки від 18.05.2016 № 6/22-07-03/30330003.

Залишок непогашеного податкового зобов’язання становить 981049,70 грн.

До боржника застосовувалися заходи стягнення визначені Податковим кодексом України від 02.12.10 року № 2755-VІ.

Згідно підпункту 59.1 статті 59 ПК України № 2755-VІ боржнику вручено податкову вимогу від 10.02.2017 року № 315-17 на суму 981049,70 грн., яка вручена поштою 15.03.2017 року.

Відповідно статті 89 розділу II ПК України № 2755-VІ податковим органом прийнято рішення № 100 від 10 лютого 2017 року про опис майна у податкову заставу.

Складено акт опису майна від 24.03.2017 року № 64 на майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Згідно інформації, наданої Територіальним сервісним центром № 6541Міністерства внутрішніх справ України, за ТОВ "DFT- Південь" автомототранспорт не зареєстровано.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна відомості відсутні.

Згідно бази даних Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області по товариству з обмеженою відповідальністю "DFT- Південь" в установах банків відкритті розрахункові рахунки.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 10.02.2017 року № 315-17.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 року відмовлено у задоволенні позову.

Рішення суду набрало законної сили 12.06.2018 року.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу

Відповідно до п.п.14.1.175. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені статтею 20 пунктом 20.1 підпунктом 20.1.33 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Крім цього, Постановою Національного Банку України №22 від 21.01.2004 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов'язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).

Главою 10 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 10.2 Інструкції передбачає, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 10.3 Інструкції).

Пунктом 10.10 Інструкції передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 12.9 глави 12 цієї Інструкції.

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Приймаючи до уваги викладені обставини, а також враховуючи, що відповідачем заборгованість не сплачена, майно відсутнє, суд вважає вимоги ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "DFT-Південь" (код ЄДРПОУ 30330003, АДРЕСА_1, 73000), що знаходяться в банку, а також на кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків в подальшому в межах суми податкового боргу по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 981049 (дев'ятсот вісімдесят одна тисяча сорок дев'ять) грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Варняк С.О.

кат. 8.2.2