Рішення № 75773142, 07.08.2018, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1357/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Фейір О. О., з участю секретаря судового засідання Кузьма Т.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Берегівського району про визнання права власності на будинок в порядку спадкування,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Берегівського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 сільської ради Берегівського району про визнання права власності на будинок № 20 по вул. Угорській в с. Балажер Берегівського району в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3

Позовні вимоги мотивовано тим, що 02 серпня 2004 року помер батько позивача ОСОБА_3, якому належав житловий будинок в с. Балажер по вул. Угорській, 20, Берегівського району. На випадок смерті ОСОБА_3 заповіту не залишив. Звернувшись до державного нотаріуса з метою оформлення права на спадщину як спадкоємець за законом, ОСОБА_1 в такому нотаріусом було відмовлено, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів за спадкодавцем ОСОБА_3 У зв’язку з наведеним, позивач просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою с. Балажер, вул. Угорська, 20, Берегівського району, Закарпатської області.

Ухвалою судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 13.07.2018 року відкрито провадженні у справі за позовом ОСОБА_1 та призначено підготовче судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з’явився, однак подав до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить задоволити (а. с. 29).

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Берегівського району в підготовче судове засідання також не з’явився. Через канцелярію суду надійшла заява сільського голови, згідно якої просить справу розглянути без участі їх представника. Зазначив, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог (а. с. 28).

Так, п. 1 ч. 2 ст. 49 та ч. 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову, проводиться в порядку, встановленому ст. ст. 206, 207 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд вважає, що наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1 на підготовчому судовому засіданні у зв’язку з визнанням відповідачем позову, оскільки таке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, виходячи з наступного.

ОСОБА_3 помер 02 серпня 2004 року, що стверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 3).

ОСОБА_4, мати позивача (підтверджується копією свідоцтва про народження позивача а. с. 5), яка також належить до спадкоємців першої черги за законом, однак згідно поданої нею заяви від 21.11.2005 року, остання відмовилась від права на спадщину після померлого чоловіка ОСОБА_3 та не заперечує проти видачі свідоцтва про право на спадщину в цілому на ім’я ОСОБА_1 (а. с. 14).

Так, позивач ОСОБА_1 належить до першої черги спадкоємців як син померлого ОСОБА_3, що підтверджується копією його свідоцтва про народження (а. с. 5).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1291 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, згідно копії листа державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 від 25.10.2017 року позивачу повідомлено про неможливість вчинення нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки встановлено, що відсутній документ, який би підтверджував право власності спадкодавця ОСОБА_3 на житловий будинок, який розташований в с. Балажер, вул. Угорська, 20, Берегіського району, Закарпатської області (а. с. 6).

Відповідно до виписки з погосподарської книги № 08 ОСОБА_2 сільської ради за 2001-2005 роки, житловий будинок за вищевказаною адресою зареєстрований за ОСОБА_3 і на день смерті останнього в будинку проживали і були зареєстровані дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_1 (а. с. 7).

Отже, позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину, оскільки відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Так, згідно з ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За таких обставин, враховуючи визнання позову відповідачем, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 328, 392 ЦК України, ст. ст. 49, 200, 206, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

рішив:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцем с. Балажер, вул. Угорська, 20, Берегівського району Закарпатської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на одноквартирний (садибний) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою с. Балажер, вул. Угорська, 20, Берегівського району Закарпатської області – в цілому.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_6.