Рішення № 75772760, 31.07.2018, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1544/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого Гецко Ю. Ю.,

при секретарі: Михайліченко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Берегове в особі Берегівської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила наступне, що 18.06.2013 року померла її донька ОСОБА_3. З метою отримання спадщини, яка відрилася після померлої, до складу якої входить квартира яка знаходиться на території м. Берегово. Вона є єдиним спадкоємцем, після смерті доньки. На теперішній час після смерті доньки ніхто з заявою до нотаріальної контори ніхто не звертався, спадкова справа не заводилася. У свою чергу в вона звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї бабки, але нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв’язку з пропуском шестимісячного строку і те, що на момент смерті спадкодавиці вона разом з нею не проживала.

Причиною цього строку є те, донька не просто проживала в інтернаті а і була там прописана.

ОСОБА_1 просить поновити їй строк для прийняття спадщини та встановити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3.

Позивач надала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі.

Представник відповідача надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі та винести рішення відповідно до чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п. 24 вищевказаної постанови Пленуму Верховного суду України, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз’яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

З матеріалів справи вбачається, що 18.06.2013 року померла ОСОБА_3.

Оцінюючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини суд виходить з того, що через ситуацію, яка у позивачки, вона не мала змоги своєчасно звернутися до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що є всі підстави вважати поважною причину пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини і вважає за необхідно встановити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 265 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк терміном в 2 (два) місяці для подання заяви до нотаріуса для прийняття спадщини за померлою 18.06.2013 року донькою ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_4.