Рішення № 75772458, 09.08.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року м.Кропивницький Справа № 811/1195/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Пасічника Ю.П., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (25031, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області в особі ліквідаційної комісії Управління МВС України в Кіровоградській області (25006, вул. В. Чміленка, 41, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 08592224), про стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу у разі незаконного звільнення та стягнення грошового забезпечення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить:

- стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення (середній заробіток) за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням за період з 07.11.2015 року по 20.02.2017 року в розмірі 71 618,31 грн., та з 05.07.2017 року по 14.12.2017 року в розмірі 25 657,65 грн. (без відрахування податків та зборів в доход держави);

- стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення (середній заробіток) за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням за період з 21.02.2017 року по 04.07.2017 року в розмірі 19 856,79 грн., та з 15.12.2017 року по 20.12.2017 року в розмірі 892,44 грн. (без відрахування податків та зборів в доход держави).

20 лютого 2017р. Кіровоградський окружний адміністративний суд прийняв постанову у справі №П/811/213/16 за моїм, ОСОБА_1 позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, якою позов задоволено, визнано протиправним і скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 06.11.2015р. №383 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 старшого лейтенанта міліції з посади інспектора слідчого відділення Олександрівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області та поновлено ОСОБА_1 лейтенанта міліції на посаді старшого інспектора слідчого відділення Олександрівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області із 06 листопада 2015р.

Постанова суду в частині поновлення на роботі виконана, що підтверджується наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 23.02.2017р. №3 о/с.

Позивач вказує, що вимоги щодо виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу при розгляді вищевказаної справи не пред'являлись.

Також, позивач вказує, що у зв'язку з народження ІНФОРМАЦІЯ_1. у неї дитини, вона звернулась 01.03.2017 з рапортом до керівника ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Їй було відмовлено, що стало підставою для звернення до суду.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.06.2017р. у справі №П/811/527/17 позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 16 березня 2017р., яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні рапорту про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку від 01 березня 2017р. та зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області прийняти наказ про надання ОСОБА_1 відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із 01 березня 2017р.

Вказане рішення, виконано відповідачем, що підтверджено наказом від 20.12.2017р. №13о/с, яким надано відпустку для догляду за дитиною на період з 01.03.2017р. по 05.11.2018р.

В період перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною, наказом УМВС України в Кіровоградській області від 04.07.2017р. №8 о/с її було звільнено з посади з старшого лейтенанта міліції із посади інспектора слідчого відділення Олександрівського районного відділу УМВС України в Кіровоградській області, через скорочення штатів у запас Збройних Сил із 06.11.2015р. Вказані дії стали підставою для звернення до суду.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №П/811/1348/17 від 14.12.2017р. за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про скасування наказу та поновлення на роботі, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 04.07.2017р. №8 о/с та поновлено ОСОБА_1 на посаді із 05 липня 2017р.

Позивач вказує, що вимоги щодо виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу при розгляді вищевказаної справи не пред'являлись.

Вказане рішення, в частині поновлення на посаді, виконано відповідачем, що підтверджено наказом від 20.12.2017р. №12о/с.

Згідно наказу відповідача від 28.02.2018р. №6о/с позивача було звільнено з органів МВС за власним бажанням.

Позивач, з посиланням на норми Закону України «Про міліцію» (ст. 18), Закону України «Про Національну поліцію» (ст. 1), Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМ УРСР від 29.07.91р. №114 (п.24), ст. 235 КЗпП України, вказує, що у зв'язку з незаконними звільненнями з органів МВС та подальшим поновленням на посаді за рішеннями суду їй має бути виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2015р. по 20.02.2017р., з 05.07.2017р. по 14.12.2017р., а також грошове забезпечення за період з 21.02.2017р. по 04.07.2017р. та з 15.12.2017р. по 20.12.2017р.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Відповідачем, 18.05.2018р. надано відзив на позов, вимоги якого не визнаються з тих підстав, що грошове забезпечення за період з 07.11.2015р. по 20.02.2017р., та з 05.07.2017р. по 14.12.2017р. не може бути виплачене у зв'язку з тим, що в ці періоди позивач знаходилась на лікарняному у зв'язку з вагітністю та після пологів, а тому до роботи приступити не могла і відповідно грошове забезпечення їй не нараховувалось. З цих же підстав позивач не має права на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, відповідач зазначає, що Постанови КМУ від 16.09.2015р. №730 Управління МВС України в Кіровоградській області та відповідно Олександрівський районний відділ УМВС України в Кіровоградській області, вирішено ліквідувати, а тому припинено фінансування вказаних підрозділів МВС, в т.ч. і посади яку займала позивач, що в свою чергу унеможливлює виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та грошового забезпечення (а.с.53-58).

Відповідно до клопотань представників сторін подальший розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження (а.с.120, 122).

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В ході розгляду справи судом встановлено та підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

Позивач з 15.08.2009р. по 28.02.2018р. проходила службу в органах внутрішніх справ.

В період проходження служби позивач, відповідно до наказу від 06.11.2015р. №383 о/с була звільнена зі служби за пунктом 64 «г» (скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМ УРСР від 29.07.91р. №114 з 06.11.2015р. (а.с. 71).

Вказана обставина стала підставою для звернення до суду про скасування наказу та поновлення на посаді.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.02.2017р. №П/811/213/16, наказ від 06.11.2015р. №383 о/с було визнано протиправним та скасовано, а позивача поновлено на посаді інспектора слідчого відділення Олександрівського відділу УМВС України в Кіровоградській області (а.с. 10-12).

У вказаній справі вимога про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачем не заявлялась та відповідно судом не вирішувалась.

Крім того, вказаним рішенням суду було встановлено, що позивач з 21.08.2015р. по 24.12.2015р. перебувала на лікарняному у зв'язку з вагітністю та пологами, що підтверджено листком непрацездатності АГХ№266402, а ІНФОРМАЦІЯ_1. у неї народилась дитина син - ОСОБА_2 Після народження дитини відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами позивачеві не надавалась, оскільки з відповідним рапортом позивач не зверталась.

Рішення суду про поновлення позивача на посаді було виконано відповідачем відповідно до наказу від 23.02.2017р. №3 о/с (а.с. 13).

Враховуючи вищевказані обставини час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням має обраховуватись починаючи з 24.12.2015р., тобто з дати закінчення лікарняного підтвердженого листком непрацездатності АГХ№266402 та до дати фактичного поновлення на посаді 23.02.2017р.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу має обраховуватись відповідно до Постанови КМУ від 08.02.1995р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Відповідно до абз. 3 п. 2 та п. 5 вказаного Прядку обчислення середньої заробітної плати, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно довідки про доходи №3 від 07.04.2016р. (а.с. 30) грошове забезпечення позивача за останні два місяці, які передували незаконному звільненню становило 2331,63 грн. у вересні 2015р. (22 робочих дня) грн. та 7485,22 грн. в жовтні 2015р. (22 робочих дня), а відповідно середньоденна заробітна плата позивача становила 223,11 грн. (2331,63 + 7485,22 : 44).

Визначаючи розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Враховуючи те, що під час поновлення позивача на посаді питання щодо середнього заробітку за час вимушеного прогулу не вирішувалось, відшкодуванню підлягає середній заробіток за один рік.

Як вже встановлено судом, період вимушеного прогулу становить з 24.12.2015р. (дата закінчення лікарняного) по 23.02.2017р. (дата поновлення на посаді на підставі рішення суду від 20.02.2017р.), що складає 425 днів, але з урахуванням положень ст. 235 КЗпП України період вимушеного прогулу становить 365 днів.

24.12.2015р. по 24.12.2016р. = 365 днів х 223,11 грн. = 81435,15 грн.

Крім того, до часу вимушеного прогулу має бути враховано період з 23.02.2017р. (дата поновлення на посаді на підставі рішення суду від 20.02.2017р.) до 01.03.2017р. (дата надання відпустки по догляду за дитиною на підставі постанови суду від 27.06.2017р. (а.с.15,16) та наказу від 20.12.2017р. (а.с. 19)), що складає 3 дні.

23.02.2017р. по 01.03.2017р. = 3 дні х 223,11 грн. = 669,33 грн.

Таким чином, позивачеві має бути відшкодовано середній заробіток за час вимушеного прогулу за вказані періоди в сумі 82104,48 грн.

Також суд враховує, що відповідно до постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.06.2017р. у справі №П/811/527/17 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській: визнано протиправним та скасовано рішення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 16 березня 2017р., яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні рапорту про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку від 01 березня 2017р. та зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області прийняти наказ про надання ОСОБА_1 відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із 01 березня 2017р. (а.с.15,16). Рішення суду залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017р. (а.с.17,18).

Відповідно до довідки відповідача від 07.05.2018р. №393/15/01-2018, позивач з часу її поновлення на посаді на підставі рішення суду від 20.02.2017р. та до дати фактичного звільнення за власним бажанням, до виконання службових обов'язків не приступала, на робочому місці в Олександрійському РВ УМВС України в Кіровоградській області не з'являлась, мотивуючи тим, що на утриманні має дитину віком до 3-х років та проживає в м. Кропивницькому (а.с.68). Вказані обставини позивачем не спростовані належними доказами.

Рішення суду від 27.06.2017р., виконано відповідачем, що підтверджено наказом від 20.12.2017р. №13о/с, яким надано відпустку для догляду за дитиною на період з 01.03.2017р. по 05.11.2018р. (а.с. 84).

Враховуючи рішення суду від 27.06.2017р., а також встановлені судом фактичні обставини справи, позивач з 01.03.2017р. по день звільнення за власним бажанням - 28.02.2018р. (а.с. 29) фактично перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Питання соціальних виплат, таких як, перебування на лікарняному в зв'язку з вагітністю та пологами, регламентується Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV та Постановою КМУ від 26 вересня 2001 р. № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» (далі - Постанова №1266).

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.

Відповідно до п. 28 Постанови № 1266, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, в тому числі внаслідок захворювання або травми, що пов'язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до ч.1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Аналізуючи вищезазначене та враховуючи надані докази, суд зазначає, що відповідач, як роботодавець нарахування та виплати лікарняних в зв'язку з вагітністю та пологами не проводить. Дані виплати здійснюються Фондом соціального страхування України.

Відповідно до інформації Управління соціального захисту населення Фортечної районної у м. Кропивницькому раді, позивачеві з 01.11.2015р. по 31.05.2018р. призначено та вплачується допомога при народженні дитини (а.с.107-109).

Таким чином, період з 07.11.2015р. по 20.02.2017р. та з 01.03.2017р. по 28.02.2018р. не може вважатись вимушеним прогулом та часом протягом якого позивачем виконувались посадові обов'язки, а тому вимоги про стягнення середнього заробітку за вказаний період та грошового забезпечення не підлягають задоволенню.

Отже, позивачеві має бути відшкодовано середній заробіток за час вимушеного прогулу (період з 24.12.2015р. по 24.12.2016р. та з 23.02.2017р. по 01.03.2017р.) на загальну суму 82104,48 грн.

На підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (25031, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області в особі ліквідаційної комісії Управління МВС України в Кіровоградській області (25006, вул. В. Чміленка, 41, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 08592224), про стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу у разі незаконного звільнення та стягнення грошового забезпечення - задовольнити частково.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (25006, вул. В. Чміленка, 41, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 08592224) на користь ОСОБА_1 (25031, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) грошове забезпечення (середній заробіток) за час вимушеного прогулу за період з 24.12.2015р. по 24.12.2016р. в розмірі 81 435,15 грн. та за період з 23.02.2017р. по 01.03.2017р. в розмірі 669,33 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник