Рішення № 75772255, 06.08.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2018 р. Справа№805/4465/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2018 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що її чоловік був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Тому вважає, що на неї розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач неодноразово зверталася до відповідача із заявами про надання їй статусу на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Однак у наданні такого статусу їй було відмовлено у зв'язку з тим, що відсутні правові підстави для встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана згідно п.1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Позивач у судове засідання не з'явилась. Просила суд розглянути справу без її участі.

03 липня 2018 року від представник відповідача на адресу суду надійшов відзив, у якому просить відмовити у задоволені позову, аргументуючи тим, що відмова у наданні позивачу статусу члена сім'ї загиблого учасника бойових дій була правомірна, оскільки смерть ОСОБА_2 настала не з підстав, визначених у п. 1 ст. 10 та п. 3 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач - ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1)

06 листопада 1968 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, про що свідчить свідоцтво про одруження № НОМЕР_2.

ОСОБА_2 (чоловік позивача) був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_3.

08 серпня 2017 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4.

Відповідно до експертного висновку № 5966 від 23 жовтня 2017 року встановлено, що захворювання, що призвели до смерті ОСОБА_2 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЄС.

Позивач, звернулася до відповідача з письмовою заявою з приводу видачі їй посвідчення члена сім'ї загиблого.

24 травня 2018 року отримала відповідь № 08/2066 з якої вбачається, що позивачу відмовлено у видачі посвідчення, у зв'язку з тим, що у позивача, як у дружини померлого ліквідатора аварії на ЧАЄС, відсутні правові підставі для встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Вважаючи зазначену відмову відповідача протиправною, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо наявності або відсутності порушень з боку відповідача, суд виходить з такого.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII, в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №3551-XII, закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону до інвалідів війни, крім інших категорій громадян, належать також особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Як вбачається з копії експертного висновку від 23 жовтня 2017 року № 5966, ОСОБА_2 здобув захворюваність (інвалідність) у зв'язку з ліквідацією наслідків Чорнобильської АЕС.

Отже, наведені документи є доказом участі позивача в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та отримання ОСОБА_2 інвалідності 1 групи внаслідок захворювання, пов'язаного із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни встановлені Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.

Згідно з пунктом 2 Положення посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Пунктом 3 Положення передбачено, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Інвалідам війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення інваліда війни - інвалід».

Абзацом 2 пункту 7 Положення встановлено, що «Посвідчення інваліда війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Згідно з п. 10 даного положення «Посвідчення інваліда війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Інвалідам війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.

Необхідність надання будь-яких інших документів на підтвердження факту участі особи в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи законодавством не передбачено.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" положення цього Закону поширюється на: сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, та прирівняних до них осіб, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби, а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

З аналізу абзацу 1 пункту 1 статті 10 вказаного Закону можна зробити висновок, що суб'єктом даного абзацу пункту 1 статті 10 є сім'ї: військовослужбовців; партизанів; підпільників; учасників бойових дій на території інших держав; прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 Закону, тобто за життя вони мали статус учасника бойових дій чи інваліда війни.

До членів сімей загиблих (тих які пропали безвісті) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених в пункті 1 статті 10 Закону, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.

Статус сім'ям цих осіб надається у разі загибелі (смерті) внаслідок:

-поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків);

-захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби під час воєнних дій та конфліктів;

- захворювання, пов'язаного з перебуванням на території інших держав воєнних дій та конфліктів.

Як вже зазначалося судом раніше, померлому ОСОБА_2 12 квітня 2013 року відповідачем видано посвідчення серії Б № НОМЕР_3.

Оглядом вказаного посвідчення встановлено, що ОСОБА_2, є інвалідом 1 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. Посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України.

Таким чином, дане посвідчення підтверджує факт надання пільг, встановлених законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, саме для ОСОБА_2

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом 1 групи, здобув захворювання, пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, факт надання пільг, встановлених законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, підтверджується посвідченням, виданим Управлінням праці та соціального захисту населення видано посвідчення серії Б № НОМЕР_3, яким надано право на вказані пільги саме ОСОБА_2 проте пунктом першим статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" чітко визначено перелік осіб, яких віднесено до членів сімей загиблих, та на яких поширюються підстави для встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, але даною статтею не передбачено підстав для встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни для осіб, що є членом сім'ї померлого ліквідатора аварії на ЧАЕС, тому відповідачем правомірно надано відмову ОСОБА_1, у встановленні вказаного статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, а відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач станом на час звернення до суду з даним позовом був звільнений від їх сплати в установленому порядку, а статтею 139 КАС України не передбачено їх стягнення в цьому випадку.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статтями 9, 19,20, 72-90, 192-225, 241-251, 255 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 06 серпня 2018 року.

Суддя Галатіна О.О.