Рішення № 75768274, 07.08.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2018Справа № 910/7665/18Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін матеріали господарської справи

за позовом державного підприємства «Укрветсанзавод»

до публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард»

про стягнення 96 772, 20 грн.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явились

відповідача: Грищенюк Д.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Укрветсанзавод» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» про стягнення основного боргу в розмірі 96 772, 20 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за надані послуги.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7665/18. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 10.07.2018 та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 04.07.2018 представник відповідача подав письмову заяву про застосування строку позовної давності.

Для надання можливості ознайомитися позивачу з поданими відповідачем документами, у судовому засіданні з 10.07.2018 до 07.08.2018 оголошувалась перерва.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 02.08.2018 представник позивача подав заяву про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку.

У частині восьмій статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У судове засідання 07.08.2018 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.08.2018 проти наявності боргу не заперечував, однак просив суд застосувати строки позовної давності.

У судовому засіданні 07.08.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, у тому числі письмові пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Токмацькою філією державного підприємства «Укрветсанзавод» (позивач) та публічним акціонерним товариством «Чорнобаївське» (правонаступником якого є відповідач) 02.01.2014 укладено договір про надання послуг № 82, відповідно до якого останній доручив, а позивач прийняв зобов'язання здійснити утилізацію чи знищення відходів тваринного походження, трупи птиці, біологічні відходи.

Відповідно до пункту 1.2 договору № 82 об'єм відходів тваринного походження складає 800 тн., поставки відходів тваринного походження здійснюються партіями.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строк дії договору відповідно до пункту 6.1 сторони встановили з моменту підписання до 31.12.2014.

За умовами пункту 3.2 договору № 82 акт про надання послуг підписується сторонами останнім днем місяця, в якому фактично надавалися послуги.

Надання послуг позивачем у період з лютого 2014 року по березень 2014 року на загальну суму 280 356, 20 грн. підтверджено наданими суду актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 96 від 28.02.2014 на суму 34 592, 00 грн., № 58 від 31.03.2014 на суму 245 764, 20 грн. та накладними, які підписані відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків надання послуг, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором № 82 від 02.01.2014 на суму 280 356, 20 грн.

Відповідач, в порушення умов договору № 82 від 02.01.2014 у повному обсязі вартість послуг утилізації відходів не сплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 96 772, 20 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов'язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Основні зобов'язання, що виникли внаслідок укладення сторонами договору № 82 від 02.01.2014 у позивача - це надання послуг по утилізації чи знищенню відходів, у відповідача - оплата вартості наданих послуг.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У частині першій статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Оскільки строк виконання відповідачем зобов'язання по сплаті грошових коштів за надані послуги не встановлений, позивач, 02.07.2014 звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості (докази направлення наявні в матеріалах справи).

Зазначену вимогу відповідач отримав 09.07.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 75024 0043340 3.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Враховуючи зазначене, суд встановив, що відповідач повинен протягом 7 днів, тобто - не пізніше 16.07.2014 сплатити суму боргу на користь позивача.

Проте, під час розгляду справи відповідачем подано письмову заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Таким чином, право на звернення до суду для примусового стягнення основного боргу в розмірі 96 772, 20 грн. виникло у позивача з 17.07.2014. Відповідно, 17.07.2017 сплив строк позовної давності за означеною вимогою.

За правовим приписом частини п'ятої статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, на момент подання позовної заяви строк, у межах якого позивач мав право у примусовому порядку поновити порушене відповідачем право, сплинув.

З приводу заяви позивача про визнання поважними причин пропущення строку позовної давності та поновлення пропущеного строку, суд зазначає наступне.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає про те, що 15.06.2016 Господарським судом міста Києва порушено провадження у справі № 910/6968/18 про банкрутство державного підприємства «Укрветсанзавод» та ухвалою від 16.04.2018 введено процедуру санації, призначено керуючого санацією Заглоцького С.П. В подальшому, у зв'язку з проведенням робіт щодо вивчення стану непогашеної дебіторської заборгованості державного підприємства «Укрветсанзавод» керуючим санацією виявлено документи, що підтверджують договірні відносини з відповідачем та документи, що підтверджують заборгованість за договором № 82. Встановлено, що державним підприємством «Укрветсанзавод» пропущено строк звернення до суду з позовом у зв'язку з тим, що підприємство не мало змоги сплатити судовий збір за подання позовної заяви, оскільки на всі кошти, що містяться на рахунках позивача та його філій накладено арешт.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Зазначені обставини, на які посилається позивач у своєму клопотанні, в тому числі накладення арешту на всі кошти, що містяться на його рахунках та неможливість сплатити судовий збір, не є поважними, оскільки звернувшись до суду з позовом у межах строку, визначеного статтею 256 Цивільного кодексу України, позивач мав змогу подати до суду заяву про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі.

Таким чином, у даному випадку позивачами не доведено, а судом не встановлено обставин, що вказували б на поважність причин пропуску позовної давності, внаслідок чого клопотання позивача про визнання причин пропуску строків позовної давності поважними залишене судом без задоволення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відповідно до пунктів 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України для відмови у задоволені позовної вимоги. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відмова у задоволенні позову внаслідок спливу позовної давності позбавляє заінтересовану особу можливості поновити своє матеріальне право примусово, проте не заперечує добровільного виконання боржником свого цивільного обов'язку.

З урахуванням наведеного, суд відмовляє державному підприємству «Укрветсанзавод» у задоволенні позову повністю.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову державного підприємства «Укрветсанзавод» до публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» про стягнення 96 772, 20 грн. відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.08.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк